ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "16" серпня 2006 р. по справі № 7/129-93
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія", смт. Локачі
до відповідача: Турійського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Турійськ
про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
Суддя Шум М.С.
ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:
від позивача: Токарчук В.М., начальник юрвідділу (доручення №16 від 20.02.2006р.)
від відповідачів: Жежко М.Г., директор
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" звернулося до суду з позовом про визнання дійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р., укладеного між Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом та ТзОВ "Агрокорміндустрія", а також про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна – приміщення головного корпусу ОКЦ-50, складу готової продукції К-3, загальною площею 1983,1 м2, приміщення цеху повноцінних кормів З-3, загальною площею 901,0 м2, приміщення відгодівельника Ж-1, загальною площею 901,0 м2, приміщення котельні, олійного цеху И-1, загальною площею 443,4 м2, приміщення автогаража, піднавіс сільськогосподарських машин Й-1, загальною площею 467,5 м2, приміщення цеху амідо-карбомідних добавок І-2, загальною площею 228,9 м2, приміщення сушилки Е-1, загальною площею 195,2 м2, приміщення складу жому Д-1, загальною площею 290,4 м2 та приміщення заправки ПММ Є-1, загальною площею 15,8 м2, що знаходяться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35.
Відповідач – Турійський міжгосподарський комбікормовий завод у поясненні пред’явлені позовні вимоги визнав та не заперечує проти визнання дійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 06 червня 2006 року між Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.20006р. Турійський міжгосподарський комбікормовий завод зобов’язувався продати, а ТзОВ "Агрокорміндустрія" в свою чергу – купити об’єкти нерухомого майна (приміщення головного корпусу ОКЦ-50, складу готової продукції К-3, загальною площею 1983,1 м2, приміщення цеху повноцінних кормів З-3, загальною площею 901,0 м2, приміщення відгодівельника Ж-1, загальною площею 901,0 м2, приміщення котельні, олійного цеху И-1, загальною площею 443,4 м2, приміщення автогаража, піднавіс сільськогосподарських машин Й-1, загальною площею 467,5 м2, приміщення цеху амідо-карбомідних добавок І-2, загальною площею 228,9 м2, приміщення сушилки Е-1, загальною площею 195,2 м2, приміщення складу жому Д-1, загальною площею 290,4 м2 та приміщення заправки ПММ Є-1, загальною площею 15,8 м2) та сплатити за об’єкти ціну (у відповідності до п. 2.1 договору від 06.06.2006р. продаж майна вичиняється за 369 600 грн.).
На виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р. між сторонами було укладено акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом.
Згідно положень ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу – це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначені угоди спрямовані на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, виступає юридичною підставою виникнення права власності іншої сторони за угодою на придбаний згідно договору об’єкт.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну угоди, недосягнення сторонами згоди щодо цих істотних умов, незважаючи на визначення останніми всіх інших можливих істотних умов (про строк, місце, спосіб виконання і т.п.) тягне за собою визнання цієї угоди неукладеною.
В даному випадку сторонами за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р. поряд із зазначенням в угоді умов щодо строків, місця та способу її виконання, положень щодо порядку проведення розрахунків за придбаний об’єкт та порядку передачі останнього у власність покупця, було визначено і всі необхідні при цьому обов’язкові істотні умови договору купівлі-продажу – умови щодо предмету договору (його складу, особливостей, місце знаходження і т.п.) та ціни договору купівлі-продажу (в даному випадку, вартості об’єкту відчуження).
Разом з тим, у відповідності до ст.ст. 328, 334 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене законом або договором. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У відповідності до ст.ст. 48, 49 Закону України "Про власність", право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунень будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судовими органами у встановленому законодавством порядку. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом чи арбітражним (господарським) судом.
В силу ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р. сторонами було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких порушень законодавства при укладенні даного договору господарським судом встановлено не було, положень чинного законодавства України при переході права власності на об’єкти нерухомості від однієї юридичної особи до іншої не порушено, а тому позивачу не може бути відмовлено в реєстрації цього майна на праві власності.
Захищаючи право суб’єкта господарювання товариство "Агрокорміндустрія" відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України звернулося до суду з позовною заявою і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про підставність заявлених товариством "Агрокорміндустрія" позовних вимог та необхідність задоволення останніх.
Керуючись ст. 30, 48, 49, 55, 56 Закону України "Про власність", ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України , ст.ст. 108, 328, 334, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2006р, укладеного між Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом та ТзОВ "Агрокорміндустрія" дійсними.
3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" права власності на об’єкти нерухомого майна – приміщення головного корпусу ОКЦ-50, складу готової продукції К-3, загальною площею 1983,1 м2, приміщення цеху повноцінних кормів З-3, загальною площею 901,0 м2, приміщення відгодівельника Ж-1, загальною площею 901,0 м2, приміщення котельні, олійного цеху И-1, загальною площею 443,4 м2, приміщення автогаража, піднавіс сільськогосподарських машин Й-1, загальною площею 467,5 м2, приміщення цеху амідо-карбомідних добавок І-2, загальною площею 228,9 м2, приміщення сушилки Е-1, загальною площею 195,2 м2, приміщення складу жому Д-1, загальною площею 290,4 м2 та приміщення заправки ПММ Є-1, загальною площею 15,8 м2, що знаходяться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35.
Суддя М.С. Шум