ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

           03.09.2019                                                                                             Справа № 905/950/19                     Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Папакіній Б.О., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом                              Товариства з обмеженою відповідальністю    “Скинест Рейл Юей”

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепромтранс”

про                                        стягнення заборгованості у розмірі 406032,66 грн

За участю представників сторін:

Від позивача: адвокат Бессонова О.М., ордер серія ХВ № 127 від 25.06.2019; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 710 від 12.11.2009;

Від відповідача: адвокат Ніколенко В.В., довіреність від 06.02.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДН № 4807 від 26.04.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору.

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» про стягнення заборгованості у розмірі 427200,66 грн, у тому числі основного боргу у сумі - 388800,00 грн; інфляційних втрат у сумі - 12528,00 грн; 3% річних у сумі - 4704,66 грн; штрафу у сумі -21168,00 грн.

      Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано грошових зобов`язань за договором поставки №338ДПТ від 25.09.2018, а саме не своєчасно та не в повному обсязі сплачено грошові кошти за обладнання, що було поставлено за видатковими накладними від 06.11.2018 та 15.03.2018. Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 12528,00 грн; 3% річних у сумі 4704,66 грн; штрафу у сумі -21168,00 грн.за порушення грошових зобов`язань.

До суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог вх. №17504/19 від 02.09.2019, в якій позивач просить зменшити позовні вимоги та викласти їх у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» заборгованість у розмірі 398102,79, у тому числі основного боргу у сумі - 388800,00 грн; інфляційних втрат у сумі - 3888,00 грн; 3% річних у сумі -    5414,79 грн».

Ухвалою суду від 03.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків для звернення із заявою про зменшення розміру позовних вимог та залишено таку заяву без розгляду.

Також, позивач звернувся із заявою про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 21168,00 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2019 прийнято заяву позивача про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за договором №338 ДТП від 25.09.2018 у розмірі 21168,00 грн та закрито провадження у справі в цій частині.

За таких обставин, подальший розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі - 388800,00 грн; інфляційних втрат у сумі - 12528,00 грн; 3% річних у сумі - 4704,66 грн.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/950/19; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 24.06.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2019 справу № 905/950/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 05.08.2019 постановлено закрити підготовче провадження у справі №905/950/19; призначити справу до судового розгляду по суті на 20.08.2019.

У судовому засіданні 20.08.2019 оголошено перерву до 28.08.2019.

За наслідками судового засідання 28.08.2019 судом оголошено перерву до 03.08.2019.

У судове засідання 03.09.2019 з`явилися представники позивача та відповідача, правові позиції викладені у заявах по суті спору підтримали у повному обсязі.   

Заперечення учасників процесу.

Відповідачем до суду поданий відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивачем на виконання умов договору поставки, був поставлений товар не своєчасно та не належної якості. У зв`язку із чим відповідачем на підставі п. 5.6 та п.7.2 договору здійснено оплату за поставлене обладнання не в повному обсязі, оскільки відповідачем в односторонньому порядку, шляхом попереднього повідомлення про це постачальника, як це передбачено умовами договору, зменшено суму оплати на розмір штрафних санкцій у сумі 388800,00 грн.

Згідно доводів відповідача, строк з якого починається відлік для виконання відповідачем грошових зобов`язань повинен обраховуватись з 04.12.2018 та 22.03.2019, а саме з дня отримання відповідачем оригіналів сертифікатів якості, які не були передані в момент передачі обладнання, а не як зазначає позивач в момент підписання видаткових накладних 06.11.2018 та 15.03.2019.

Під час приймання обладнання 06.11.2019 встановлено, що один Блок (обладнання) поставлено неналежної якості, тому відповідач відмовився від його прийняття. Обладнання було поставлено тільки 15.03.2019 та яке відповідачем прийнято із зауваженнями щодо якості останнього.      

Відповідач заперечує у відзиві на позов проти належності акту приймання матеріалів від 06.11.2018 як доказу, оскільки у відповідача відсутній оригінал цього акту, а також він не підписаний головним інженером відповідача ОСОБА_1 ,    ведучим спеціалістом ОСОБА_2 , комірником ОСОБА_3 . а також директором з аналізу та управлінню ризиками ОСОБА_4 .

Крім того, відповідач посилається на те, що самим позивачем не заперечується факт постачання товару з дефектами, про що свідчить листування між ним та позивачем.

Також відповідач подав до суду окремі пояснення щодо якості товару «блоку циліндрів дизеля тепловозу», в яких виклав технічні характеристики блоків та вимоги до нових блоків циліндрів, відповідно до стандартів ДСТУ.

   Позивачем подана до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що всі видаткові накладні та акти приймання матеріалів підписані представниками відповідача, а податкові накладні зареєстровані належним чином та підтверджені відповідачем. А отже відповідач був зобов`язаний сплатити за товар кошти, а саме за блок поставлений 06.11.2017 до 16.11.2018, а за блок поставлений 15.03.2019 до 25.03.2019. Але, 29.03.2019 після спливу граничного терміну сплати за блок поставлений 15.03.2019 відповідачем направлено позивачу претензію, в якій повідомлено про зменшення суми оплати на розмір штрафних санкцій на суму 388800,00 грн в односторонньому порядку. Позивач у відповідь надіслав відмову у задоволенні претензії, але відповідач відмовився сплачувати суму залишку коштів в добровільному порядку, в результаті чого позивач й звернувся до суду.

Як стверджує позивач посилання відповідача на неналежним чином оформлений акт приймання матеріалів від 06.11.2018 не відповідають дійсності, з огляду на те, що відповідний акт був підписаний представником відповідача Абельдяєвим А.А.

Також позивач посилається на те, що лише висновок експерта може бути підтвердженням неякісного товару, але відповідач в свою чергу до такого експерта не звертався.

Додатково позивач вказує, що гарантія на товар надана та зберігається, а відповідач жодного разу не звертався до позивача щодо гарантійного ремонту товару, що на думку позивача свідчить про відсутність дефектів. Отже позивач підтримує свою правову позицію та відмічає, що ним був переданий товар належної якості, який підлягає оплаті.

У частині порушення строків поставки товару позивач не погоджується з доводами відповідача, адже як передбачає п. 3.3. договору строк поставки товару 10 днів з дати подання заявки,    проте відповідач заявок на поставку товару не подавав, тому строк поставки позивачем не порушений.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив наступного змісту.

Стосовно якості поставленого товару, відповідач категорично заперечує проти того, що актом приймання матеріалів від 06.11.2018 було зафіксовано належну якість поставленого товару та повторно просить суд не враховувати цей доказ при прийнятті рішення.

Щодо доводів позивача про відсутність звернень про дефекти обладнання протягом гарантійного строку, то відповідач наголошує на тому, що обладнання (блок №217-11-2018) не введено в експлуатацію та на те, що відповідач прийняв обладнання з дефектами, про що добре відомо позивачу, що також підтверджується листом ТОВ “Пензадизельмаш” (заводом-виробником) №2333/026 від 23.11.2018    та уклав договорів на ремонт обладнання. Запевнення заводу-виробника в тому, що блоки можна використовувати у виробничій діяльності, вплинуло на рішення відповідача взагалі прийняти їх, а не повертати позивачу.

Стосовно посилань позивача на відсутність експертного висновку про наявність дефектів та обов`язок відповідача залучення таких експертів, відповідач зазначає, що у пункті 6.2 договору сторонами погоджено, що порядок приймання обладнання за якістю обирає покупець - відповідач, тому залучення незалежної експертної організації - це право, а не обов`язок відповідача.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» (відповідач, покупець) підписаний договір №338ДПТ від 25.09.2018 (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах передбачених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних у Специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотемс» у редакції 2010 року. (п. 3.2. договору)

Відповідно до п.3.3 договору строки поставки обладнання зазначаються в специфікаціях.   

Постачальник має право здійснити постачання обладнання у інші строки виключно на підставі попереднього погодження покупця у письмовій формі (п. 3.4 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що якість обладнання повинна відповідати нормам, що визначені сертифікатами виробника, чинними стандартами (ТУ, ДСТУ, технічної документації) для цього виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою сторін, відображеним у специфікації.

За приписами п. 4.1 договору поставка обладнання здійснюється по цінам які визначені у відповідності з умовами поставки, що вказані у специфікаціях та включають у себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, що пов`язані з поставкою обладнання.

За приписами п.5.2 договору оплата за поставлене обладнання буде проводитися протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки устаткування і надання документів, зазначених у п.6.3 цього договору.

Датою сплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що неустойка, що належить до сплати постачальником, а також понесені покупцем витрати та збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником, визначені в порядку, що визначений цим договором та чинним законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення строку дії цього договору) з суми, що підлягає оплаті постачальнику, шляхом відправлення постачальнику відповідного повідомлення з визначенням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків.

Утримання неустойки, витрат та збитків не тягне за собою зміни ціни обладнання.

У результаті перерахування покупцем грошових коштів у сумі, що підлягає оплаті постачальнику після утримання неустойки, витрат та збитків, вказаних у повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання покупця по перерахуванню грошових коштів у сумі, що підлягала оплаті постачальнику до утримання неустойки, витрат та збитків, а також зобов`язання постачальника по сплаті покупцю неустойки, витрат та збитків, що вказані у повідомленні.

За приписами п. 5.8 договору зарахування зустрічних однорідних вимог неможливе без згоди покупця.

У пункті 6.2 договору визначено, що порядок приймання обладнання за якістю відбувається в такі способи, що обираються покупцем:

·          відповідно до вимог Інструкції затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для такого виду обладнання;

·          за участю незалежної експертної організації, що залучена покупцем.

За пунктом 6.3 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання обладнання оригінали наступних документів:   

·          рахунок на оплату обладнання;

·          товаросупровідні документи;

·          пакувальні документи;

·          сертифікат якості або паспорт якості постачальника або виробника (к разі,    якщо постачальник не є виробником);

·          сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки ( у визначених законодавцем випадках);

·          акт приймання-передавання обладнання, складений з боку постачальника.

Відповідно до п. 6.4 договору покупець має право відмовитися від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних у пункті 6.3 даного договору.   

Приписами п. 6.5 договору визначено, що у випадку поставки обладнання, що не відповідає умовам договору (з якості, укомплектованості, номенклатурі, пакуванні) або супровідних документів, а також обладнання, що пошкоджено внаслідок невідповідного пакування та/або маркування, порушення правил транспортування, обладнання приймається    покупцем на зберігання.

Постачальник зобов`язаний за свій рахунок протягом трьох календарних дів або в інший строк, погоджений сторонами, з моменту відправлення йому відповідного повідомлення покупця виконати вказані в повідомленні вимоги про усунення виявлених недоліків (дефектів) обладнання про доукомплектацію обладнання, про заміну обладнання, про відшкодування покупцю всіх понесених ним витрат та збитків, пов`язаних з постачанням обладнання неналежної якості (у тому числі витрат із зберігання, транспортування, утилізації всього або частини обладнання, усунення його неоліків).

За змістом п. 6.6 договору у будь-який час протягом строку дії договору, за вимогою покупця постачальник зобов`язаний забезпечити допуск представників покупця до місця виготовлення обладнання для контролю його якості, здійснення та результати якого не впливають на строк поставки обладнання, а також на порядок проведення та результати його подальшого приймання.

У разі порушення строків або об`ємів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставленого у строк обладнання (п. 7.3 договору).

За п 7.4 договору в разі поставки обладнання неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання – 25.09.2018, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін    про необхідність надання розбіжностей на укладення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (п.10.4 договору).

Договір діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань У тому числі гарантійних) за цим договором.(п.10.5    договору)

Договір підписаний представниками підприємств та скраплений печатками.   

Відповідно до п.1 підписаної між сторонами специфікації №1 від 25.09.2018 до договору №338ДПТ від 25.09.2018 погоджено, що постачальник передає, а покупець приймає та сплачує наступне обладнання: Блок виготовлений ТОВ «Пензадизельмаш» (РФ),    кресл. ПД1А.01.010, рік випуску 2018, у кількості 2 шт., ціна за одиницю – 900000,00 грн (без ПДВ), на загальну суму 2160000,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до п.4 специфікації    строк поставки - 10 днів з моменту подачі заявки.

Строк оплати поставленого обладнання: 10 днів з моменту постачання обладнання. (п. 5 специфікації №1).

За п. 8 специфікації датою поставки вважається дата відмітки про його отримання у товарно-транспортній накладній (а.с. 19).

Специфікація №1 від 25.09.2018 до договору №338ДПТ від 25.09.2018 підписана представниками підприємств та скріплена їх печатками.

18.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» (покупець) листом №932 підтвердило Товариству з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» (постачальник), після розгляду пакету,    свою згоду на прийняття обладнання, а саме: Блок дизеля Д50 ПД1 А.01.010 №68-4-18, та Блок дизеля ПД1 А.01.010 №75-5-18 за наявності повного пакету оригіналів документів (а.с. 62).

06.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» відповідно до товарно-транспортної накладної №185 від 06.11.2018 та видаткової накладної №185 від 06.11.2018 передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» обладнання: 2 блоки, креслення ПД1А.01.010 на загальну суму 2160000,00 грн (з ПДВ) (а.с. 20).

06.11.2018 представниками постачальника та покупця складений акт приймання матеріалів, про те, що блок кресл. ПД1А.01.010 - 2 шт. були поставлені покупцю; копія накладної додається. Прийнятий товар відповідає кількості та якості вказаній у видатковій накладній та додатковій угоді до договору купівлі-продажу. Оригінали паспортів на блоки ПД1А.01.010 у наявності. Відсутній оригінал сертифікату якості заводу -виготовника ТОВ “Пендізельмаш” у кількості - 1 шт.”. (а.с. 23)

Додаткової угоди до матеріалів справи сторонами не додано.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» 14.11.2018 листом №1079 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» про те, що приймання обладнання не відбулося у зв`язку з відсутністю сертифікатів якості, які на час складання листа, не надані. Також у листі повідомлено, про те що при здійснення демонтування заводського піддону виявлені візуальні дефекти нижньої (мовою оригіналу) “постели блока дизеля”; висунута вимога про термінове, але не пізніше ніж протягом 3-х днів направити представника для приймання товару по якості та визначення подальших дій (а.с. 63).

До листа покупцем додано «обґрунтування відмови від 2-х блоків дизеля ПД1А, що поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей», з наступним змістом (мовою оригіналу):

«...В ходе комиссионного осмотра специалистами ООО «Углепромтранс» и ПрАОТ «ДМЗ»    полученных блоков, были выявлены следующие дефекты»:

1-й блок №68-4-18

- наличие заваренных раковин диаметром от 10 до 15 мм;

- в блоке внутренняя высота резьбы крепления под фланец водяного насоса, из-за внутренней раковины, составляет только 4 мм вместо необходимого 120 мм, что не позволяет надежно закрепить водяной насос;   

2 –й блок №75-5-18   

- наличие заваренных раковин диаметром от 10 до 15 мм;

-наличие заваренной раковины размером 60х75 мм возле втулки первого цилиндра, которая в дальнейшем при эксплуатации блока может дать течь охлаждающей жидкости.

Вывод:

1. При эксплуатации блоков, с указанными дефектами, существует большая вероятность их выхода из строя уже через 12 месяцев работы после окончания гарантированного срока эксплуатации, которую предоставляет поставщик, в соответствии договора поставки.

2. Наличие заваренных раковин для новых блоков неприемлемо, и ставит под сомнение качество поставленных блоков.

3. На основании изложенного считаем, что использование указанных блоков в эксплуатации несет за собой большие риски и необходимо рассмотреть вопрос отказа от их принятия у поставщика...»    (а.с. 67).

Як зазначає відповідач блок №68-4-18 був поставлений неналежної якості. На підтвердження таких доводів відповідач надає наступні листи.

15.11.2018 листом №1084 відповідач повідомив постачальника про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» наполягає на оформленні двостороннього акту з метою засвідчення виявлених дефектів. Відповідач у листі від 15.11.2018 просив направити на його підприємство представника підприємства позивача. Також відповідач просив надати відповідь на лист від 15.11.2018    не пізніше 16.11.2018 (а.с 64).

У відповідь позивач листом №630 від 15.11.2018 повідомив відповідача про те, що позивачем направлений офіційний лист на завод виробника (мовою оригіналу) «ОАО «Пендизельмаш»» з проханням роз`яснити походження даних дефектів та надати висновок про придатність    до експлуатації. Також постачальник зазначив, що ним направлено запит на завод (мовою оригіналу) «АО «Даугавпилский локомотиворемонтный завод», з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася (а.с 55).

19.11.2018 відповідач листом №1104 «про направлення представника для огляду та складання дефектного акту» надіслав фото виявлених дефектів на поставлених блоках дизеля Д50 ПД1 А.01.010 №68-4-18 та ПД1 А.01.010 №75-5-18. Також просив позивача надати роз`яснення з виявлених дефектів, направити свого представника для складання сумісного дефектного акту та вирішення питання по їх заміні на продукцію відповідної якості (а.с 65).   

23.11.2018 постачальником надана відповідь на лист №1104 покупця, в якій повідомлено про те, що    Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» направлено офіційний лист на завод виробника ТОВ «Пендизельмаш», з проханням роз`яснити походження даних дефектів та надати висновок про природності до експлуатації (а.с 54).

23.11.2018 покупець листом №1150 просив постачальника пришвидшити вирішення питання про якість продукції яка була поставлена. Покупець у листі зазначив про неможливість використання двигуна. Просив    надати письмову відповідь та направити свого представника для складання сумісного дефектного акту.

У листі-відповіді від 23.11.2018 (мовою оригіналу) «ОАО «Пендизельмаш»» №2333/026 від 23.11.2018 зазначено (мовою оригіналу):

«...На нижней поверхности блока цилиндров согласно ТТ чертежа ПД1А.01.010-50 допускается холодная заварка монель-металлом размером 100мм х 100мм. Резьбу М12 в отверстиях крепления водяного насоса прошу нарезать силами заказчика.

Блоки цилиндров с указанными замечаниями допускаются к использованию по прямому назначению, ОАО «Пензадизельмаш» несет гарантийные обязательства по работоспособности блоков цилиндров ПД1 А.010-50 зав. №№75-5-18, 68-4-18 в полном объеме.» (а.с. 68).

05.12.2018 представниками покупця (відповідача) складений акт приймання матеріалів (а.с.89), про те, що Блок, кресл. ПД1А 01.010 у кількості    2 шт., що  були поставлені покупцю 06.11.2018 постачальником (позивачем) підлягає частковому прийняттю. А саме, у результаті огляду були виявлені зауваження з якості запасних частин. На запит покупця на завод-виробника, була отримана відповідь від ТОВ “Пендізельмаш” (вхідний лист №2333/026 від 23.11.2018). Комісією встановлено наступне:   

1.          Блок дизеля ПД1А.01.010 №75-5-18 (допускається холодне зварювання монель-металом розміром 100ммх100мм) відповідає вимогам та може бути використаний за прямим призначенням.

2.          Блок дизеля ПД1А.01.010 №68-4-18 (зауваження по нарізному отвору М12 для кріплення водяного насосу) не може бути прийнятим до усунення зауважень. Стосовно блоку №68-4-18 покупець відмовився від його приймання, у зв`язку з його непридатністю до використання на локомотивах Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс»....”.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи та представники сторін підтверджують те, що Блок № 68-4-18 не прийнятий відповідачем 06.11.2018 та повернутий позивачу.   

Блок №75-5-18 вартістю 1080000,00 грн, як зазначає відповідач прийнятий ним, відповідно до п. 6.5 договору на зберігання до моменту отримання від позивача оригіналу сертифікату якості.      

Позивач не погоджується з доводами відповідача про те, що товар поставлений згідно видаткової накладної від 06.11.2018 №185, отриманий відповідачем у тимчасове зберігання та зазначає, що товар 06.11.2018, а саме Блок №75-5-18 та супровідні документи до нього отримані відповідачем саме в момент підписання видаткової накладної. На підтвердження вказаних доводів, позивач посилається на те, що в акті приймання матеріалів від 06.11.2018 зазначено про отримання відповідачем    оригіналу паспорту, що повністю відповідає умовам п. 6.3 договору, в якому сторони погодили, що обладнання супроводжується обов`язково або сертифікатом або паспортом якості.

Відповідач заперечує проти аргументів позивача та зазначає, що в акті приймання матеріалів від 06.11.2018 вказано про наявність оригіналу паспорту, а не оригіналу паспорту якості, а    також зафіксовано відсутність оригіналу сертифікату якості заводу - виробника. В якості паспорту, що супроводжував обладнання, відповідачем додано до матеріалів справи карти вимірювань, у тому числі щодо Блоків № 217-11-18, №163-9-8. В судовому засіданні з`ясовано, що саме такі карти - вимірювання малися на увазі в акті приймання матеріалів від 06.11.2018, паспорти якості на обладнання відсутні. До матеріалів справи не додано копій паспортів саме якості.      

Представниками позивача та відповідача підтверджено те, що під час приймання-передавання обладнання згідно видаткової накладної від 06.11.2018 №185 був відсутній оригінал сертифікату якості на поставлене обладнання.

Відповідач зазначає, що оригінал сертифікату якості був отриманий ним по пошті через перевізника підприємства “Нова пошта” тільки 04.12.2018. На підтвердження цього, відповідач надає до матеріалів справи    копію експрес - накладної №59000381869771 про отримання поштового відправлення від позивача відповідачем 04.12.2018 (а.с.53, зворотній бік).

Позивач не погоджується з тим, що копія відповідної експрес-накладної може вважатися належним та допустимим доказом надсилання товаросупровідних документів саме до блоку №75-5-18.

Проте, позивачем не надаються жодні інші належні та допустимі докази на підтвердження передачі відповідачу оригіналу сертифікату якості.

Окрім того, в    судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтвердив факт надсилання на адресу відповідача оригіналу сертифікату якості 30.11.2018 та отримання останнього відповідачем 04.12.2018.   

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язання по договору з поставки    відповідачу обладнання - одного Блоку, а саме Блоку №75-5-18 вартістю 1080000,00 грн та супровідних документів до нього у повному обсязі.   

Як зазначає відповідач, після отримання оригіналу сертифікату якості на Блок №75-5-18, відповідач виконав грошові зобов`язання по договору та перерахував позивачу 1080000,00 грн. згідно рахунку №214 від 25.10.2018, на підтвердження чого до суду подано копію платіжного доручення №910 на суму 108000,00 грн. (а.с. 116)

Спір між позивачем та відповідачем щодо поставки обладнання- Блоку №75-5-18 стосується строку поставки обладнання,    моменту з якого у покупця виникає грошове зобов`язання.      

Щодо Блоку № 68-4-18, то після його повернення покупцем постачальнику, останній    направив покупцю лист №712 від 22.12.2018 з пропозицією провести заміну блоку №68-4-18 на блок №163-5-2018, який може бути поставлений до 18.01.2019.(а.с. 61)

З листа постачальника №16 від 22.01.2019 вбачається, що 16.01.2019 відбулася заміна блока №68-4-18 на блок №163-9-18, проте у покупця також виникло ряд питань по даному блоку, суть таких питань викладена та направлена до виробника ТОВ «Пензадизельмаш».

Також постачальник повідомив, що завод -виробник блоку №68-4-2018 запропонував    направити для усунення дефектів блоку №68-4/2018 на одне із виробничих підприємств Кривого Рогу. Також постачальник просив розглянути вірогідність повторного приймання данного блоку після усунення дефектів. (а.с. 59)

Актом виявлення прихованих дефектів від 16.01.2019 складеним представниками сторін позивача та відповідача, встановлена наявність невідповідності якості блоку №163-9-18 якості заявленій у документі (а.с.90-91).   

29.01.2019 постачальником направлено покупцю лист від 29.01.2019 №32, в якому повідомлено про те, що після консультацій з представниками двох не пов`язаних підприємств Кривого Рогу постачальник вважає проведення ремонту блока №68-4-18 недоцільним. Також повідомлено про те, що питання стосовно блоку №163-9-18 направлені виробнику цього блоку ТОВ «Пензадизельмаш» та після отримання відповіді від нього, постачальник повідомить його покупцю. (а.с. 56)

У результаті неодноразової заміни одного з Блоків, який не був прийнятий відповідачем по накладній від 06.11.2018, позивач 27.02.2019 здійснює поставку відповідачу    Блоку №217-11-18.

27.02.2018 між позивачем та відповідачем підписаний акт про прийняття обладнання на відповідальне зберігання від 27.02.2019 (а.с. 88).   

Зі змісту акту вбачається, що Блок циліндрів ПД1А.01.010 №217-11-18 був поставлений на підставі видаткової накладної №24 від 27.02.2019; копія накладної додається, наданий комплект документів: паспорт блоку (карта вимірів) №217-11-18; паспорт втулки шість штук; виписка з сертифікату шість штук; копія сертифікату якості №26; копія митної декларації №UA100110/2019/123380. У результаті огляду встановлено, що Блок новий з датою виготовлення (лиття) 11.2018, має сліди усунення технологічних відхилень при виготовленні, які були усунені заводським способом, а саме виявлені наступні зауваження (мовою оригіналу): “...резьбовое соединение под анкерную шпильку в количестве пять резьбовых отверстий выполнено не в цельном корпусе блока, а в завтуленой его части; одно резьбовое соединение сшивной шпильки выполнено не в цельном корпусе блока, а в завтуленой его части; верхние пояса блока в месте установки гильзы (втулки) цилиндра имеют раковины, частично зашпаклеваные холодной сваркой, при этом притирочные пояса без замечаний; шесть шпилек крепления цилиндровых крышек (четыре на четвертом и по одной на пятом и третьем цилиндрах) установлены не в цельном корпусе блока, а в завтуленых его частях...”.

Також в акті зазначено, що товар буде прийнятий у відповідній кількості та якості    вказному у видатковій накладній та додатковій угоді до договору купівлі-продажу за умови підтвердження заводом-виробником гарантії працездатності в процесі подальшого збирання, монтажу та експлуатації блоку №217-11-18 з урахуванням вказаних виявлених зауважень    (а.с. 87,88).

15.03.2019 відповідно до видаткової накладної №34 від 06.11.2018 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» поставлено обладнання: Блок №217-11-18 у кількості 1 шт., креслення ПД1А.01.010 на загальну суму    1080000,00 грн (з ПДВ) (а.с. 29).

Листом від 26.03.2019 №125 позивач повідомив відповідача про те, що Блок №217-11-18 згідно з актом приймання, що підписаний приймальною комісією, вважається прийнятим після підтвердження його працездатності заводом виробником. Лист підтвердження №575/026 отримано 13.03.2019.

   У листі від 26.03.2019    № 125 також зазначається    про те, що 15.03.2019 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» довіреність №151 на отримання обладнання, також 15.03.2019 виписана видаткова накладна і зареєстрована податкова накладна. 25.03.2019 начальник відділу постачання покупця- ОСОБА_5 запросив оригінал листа підтвердження. Постачальником витребувано оригінал на ТОВ «Пензадізельмаш», кур`єр замовлений на 27.03.2019, лист планується отримати    в Києві 29.03.2019, після чого лист буде відправлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс». З огляду на досвід співробітництва з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» щодо постачання блоку №75-5-18 від 06.11.2018, останній був прийнятий на підставі копії листа. Виходячи з вищевикладеного позивач просить датою відвантаження блоку вважати дату виписки видаткових документів на підставі отриманого листа заводу виробника і довіреності на отримання товару від 15.03.2019. Оригінал листа підтвердження постачальник гарантує надати в найкоротший термін. (а.с. 58)

Отже, позивач у листі 26.03.2019 №125 просив датою відвантаження блоку №217-11-18 вважати дату виписки видаткових документів на підставі отриманої копії листа заводу виробника і довіреності на отримання товару, тобто 15.03.2019.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем та відповідачем підписані наступні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення постачання товару Блоку № НОМЕР_1 : видаткова накладна №34 від 15.03.2019 (а.с. 29); довіреність №151 від 15.03.2019 на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 30); податкова накладна, що виписана постачальником на ім`я покупця 15.03.2019 №8 та зареєстрована останнім на центральному рівні Державної податкової служби України 25.03.2019 о 14:52:45 у ЄДРПН, зі статусом «документ прийнято». (а.с. 31-32)

Відповідач наголошує на тому, що супровідні документи на Блок №217-11-18, а саме оригінал сертифікату якості не були передані разом з обладнання, а були надіслані позивачем 18.03.2019 через перевізника підприємство “Нова Пошта” та отримані відповідачем 22.03.2019, що підтверджується експрес-накладною №59000408030404. (а.с. 53)

Позивач не погоджується з тим, що копія відповідної експрес-накладної може вважатися належним та допустимим доказом надсилання товаросупровідних документів саме до Блоку № НОМЕР_1 .

Проте позивач не надає жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження передачі відповідачу оригіналу сертифікату якості.

Окрім того, в    судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтвердив факт надсилання на адресу відповідача оригіналу сертифікату якості 18.03.2019 та отримання останнього відповідачем 22.03.2019.   

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язання по договору з поставки обладнання, а саме Блоку № НОМЕР_1 .   

Відповідач отримавши обладнання, виконав частково грошові зобов`язання з оплати вартості отриманого обладнання на суму 691200,00 грн (з ПДВ), що підтверджується копією платіжного доручення №584 від 29.03.2019 (а.с. 115).

29.03.2019 відповідачем на адресу позивача направлено претензію №462 від 29.03.2019 на суму 388800,00 грн. «Попередження про зменшення сум оплати на суму штрафних санкцій», а якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс», керуючись своїм правом відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей»: відповідно до п. 7.3. договору сплатити штрафні санкції в розмірі 8% від вартості обладнання, що було поставлене із затримкою терміну поставки-2160000,00*8%=172800,00 грн; відповідно до п. 7.4. договору сплатити штрафні санкції в розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості- блоку №217-11-2018 - 1080000,00 грн*20%=216000,00 грн.; усього штрафні санкції складають 3888000,00 грн. Також у претензії повідомлено постачальника (позивача) пре те, що згідно з п. 5.6. договору покупець має право зменшити суму зобов`язань з оплати за поставлене обладнання на суму штрафних санкцій, визначених на підставі договору, в односторонньому порядку, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» сповіщає, про зменшення суми оплати за поставлений блок №217-11-2018 на суму 388800,00 грн. Таким чином сума до сплати буде становити (1080000,00 -388800,00 грн)=691200,00 грн. (а.с. 34-36)

Позивачем (постачальником) 22.04.2019 вих. №165 надана відповідь на претензію, в якій останній не погодився з доводами та вимогами відповідача (покупця) та зазначив, що постачальником було в повному обсязі виконано умови договору №338ДПТ від 25.09.2018, у тому числі в частині строків поставки, вимога щодо сплати штрафних санкцій за порушення строків поставки не підлягає задоволенню. Крім того, постачальником було у повному обсязі виконано умови договору поставки, в частині заміни обладнання. Постачальник вважає, що вимога щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості - Блоку №217-11-2018 задоволенню не підлягає, оскільки Блок №217-11-2018 є обладнанням належної якості, що підтверджується всіма належними документами та є прийнятим покупцем згідно документів про прийняття поставки. (а.с. 37-41)

Відповідачем (покупцем) 23.04.2019 заявою №593 “Про зарахування зустрічних однорідних вимог” повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» про зарахування на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України зустрічних однорідних вимог, що випливають з договору №338ДПТ від 25.09.2018 та специфікації №1 від 25.09.2018 до договору, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» є сторонами:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» мають один до одного зустрічні позовні вимоги, строк виконання яких настав:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс є кредитором, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» при виконанні грошового зобов`язання в сумі 388800, 00 грн - за штрафні санкції відповідно до пунктів 7.3, 7.4 договору.

1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс є боржником, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 388800, 00 грн - за поставлений товар відповідно до специфікації №1 від 25.09.2019.

1.3. Вказані вище зобов`язання за вищезазначеними документами припиняються у сумі 38880000 грн.

          2.З моменту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» цієї заяви обидва підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей») не є зобов`язаними на 388800,00 грн за документами зазначеними в п.1 цієї заяви.

          3.Про відсутність будь-яких претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» щодо припинення зобов`язань на 388800,00 грн прошу повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» у 5-ти денний термін з дня отримання.” (а.с. 42)

Позивач (постачальник) листом №178 від 08.05.2019 надав відповідь на заяву “Про зарахування зустрічних однорідних вимог” вих. №593 від 23.04.2019 наступного змісту: “...Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» повідомляє, що не визнає наявності заборгованості у вигляді штрафних санкцій на суму 388800,00 грн, оскільки зазначені штрафні санкції не грунтуються на нормах чинного законодавства України та умовах договору №338ДПТ від 25.09.2019, про що Товариством з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» повідомлено у відповіді на претензію №462 від 29.03.2019 про її відхилення. Таким чином, існує лише заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» за отриманий товар в сумі 388800,00 грн, а відтак при відсутності зустрічного    зобов`язання, зарахування неможливе. Враховуючи вищевикладене Товариство з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» відхиляє  можливість зарахування зустрічних однорідних вимог та висловлює заперечення щодо припинення зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеромтранс» в сумі 388800,00 грн...” (а.с. 43)

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем у повному обсязі грошових зобов`язань по договору №338ДПТ    звернувся до суду із заявленим позовом та просить стягнути суму основного боргу за Блок №217-11-2018, що поставлений за видатковою накладною №34 від 15.03.2019 у розмірі 388800,00 грн. Також позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати за порушення строків оплати як обладнання переданого 06.11.2018 так і обладнання переданого 15.03.2019.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу  України  та ст. 193  Господарського кодексу  України  суб`єкти  господарювання  повинні виконувати  господарські зобов`язання  належним  чином відповідно до  умов  укладеного  договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства   

Судом встановлено, що умовами договору та специфікації до нього сторонами погоджений строк поставки обладнання, а саме протягом 10 днів з моменту подачі заявки.

Як стверджує відповідач 18.10.2018 листом №932 він повідомив позивача про готовність прийняти відповідне обладнання, а саме блоків №68-4-18 та №75-5-18. В матеріалах справи наявний лист відповідача від 18.10.2018 за №932, в якому відповідач підтвердив свою згоду на прийняття обладнання, а саме: Блок дизеля Д50 ПД1 А.01.010 №68-4-18, ПД1 А.01.010 Блок №75-5-18, за наявності повного пакету оригіналів документів.(а.с. 62) Вказаний лист є, згідно з позицією відповідача, заявкою на поставку обладнання.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що оскільки заявки на поставку обладнання не надходило, то він надіслав на адресу відповідача пакет документів на обладнання із запитом про готовність здійснити поставку. 18.10.2018 відповідач листом №932 погодив здійснення поставки. За таких обставин, позивач 06.11.2018 здійснив поставку обладнання - Блоків у кількості 2 штук. Позивач посилається на п. 3.3, 3.4 договору та п. 4 специфікації.

З аналізу умов договору та специфікації, вбачається, що умовами договору та специфікації до нього, не визначено форми та змісту заявки, проте п. 4. специфікації погоджена умова про необхідність її подання, що має значення при обрахування строку для поставки обладнання “10 днів з моменту подання заявки”.

Суд зазначає, що наведений лист відповідача від 18.10.2018 за №932, в якому надано згоду на прийняття обладнання, за своїм змістом може слугувати заявкою, позаяк, сам позивач здійснив поставку обладнання на підставі зазначеного листа, про що й зазначив у поданій до суду позовній заяві.

Окрім того, виходячи з умов п. 3.3 та п. 3.4 договору та п. 4 специфікації, поставка повинна була бути здійснена на підставі заявки відповідача, протягом 10 днів з моменту подання заявки або у інші строки виключно на підставі попереднього погодження покупця у письмовій формі. Позивачем та відповідачем не надано до матеріалів справи погодження покупця у письмовій формі, а з листа від 18.10.2018 №932 не вбачається погодження позивачу інших строків ніж строки поставки встановлені в п. 4 специфікації.   

Також, слід зазначити, що п. 3.5. договору визначено, що постачальник (позивач) зобов`язаний повідомити покупця (відповідача) про ймовірну дату поставки обладнання, не пізніше 3-х календарних днів до дати поставки.

Жодних належних та допустимих доказів про виконання позивачем зобов`язання визначеного п. 3.5. договору останнім до суду не подано.

За таких обставин, суд приймає доводи відповідача про те, що у зв`язку з відсутністю погодженої форми та змісту заявки на поставку, лист від 18.10.2018 №932 є по суті та за змістом заявкою на постачання. Отже строк поставки обладнання слід відліковувати від дати листа, а саме з 18.10.2018. З огляду на викладене, суд відхиляє в цій частині аргументи позивача. Таким чином, обладнання позивачем повинно було бути поставлено до 28.10.2018. Разом з тим, позивачем зазначається, що обладнання було поставлено 06.11.2018.

Виконання позивачем зобов`язання з поставки обладнання по договору, суд досліджує нижче.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як встановлено судом вище, строк оплати поставленого обладнання погоджений сторонами у п. 5 специфікації№1, а саме:    10 днів з моменту постачання обладнання. За п. 8 специфікації датою поставки вважається дата відмітки про його отримання у товарно-транспортній накладній. За пунктом 6.3 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання обладнання оригінали документів, зокрема, сертифікат якості або паспорт якості постачальника або виробника (у разі, якщо постачальник не є виробником). Відповідно до п. 6.4 договору покупець має право відмовитися від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних у пункті 6.3 даного договору.

Приписами п. 6.5 договору визначено, що у випадку поставки обладнання, що не відповідає умовам договору (з якості, укомплектованості, номенклатурі, пакуванні) або супровідних документів, а також обладнання, що пошкоджено внаслідок невідповідного пакування та/або маркування, порушення правил транспортування, обладнання приймається    покупцем на зберігання.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як встановлено судом вище, позивач 06.11.2018, на виконання умов договору, передав відповідачу обладнання-Блоки №75-5-18, №68-4-18 у кількості 2 штуки за видатковою накладною №185.

За твердженнями позивача, факт поставки та прийняття Блоку №75-5-18 підтверджується актом приймання матеріалів від 06.11.2018, видатковою накладною від 06.11.2018 №185, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортною накладною.

Відповідач у поданих до суду заявах по суті спору заперечує проти належності акту приймання матеріалів від 06.11.2018 як доказу, оскільки у відповідача відсутній оригінал цього акту, а також він не підписаний головним інженером відповідача ОСОБА_1 , ведучим спеціалістом ОСОБА_2 , комірником ОСОБА_3 та директором з аналізу та управлінню ризиками ОСОБА_6 А.А.   

Позивач у свою чергу заперечує проти таких доводів відповідача та стверджує, що вони не відповідають дійсності, з огляду на те, що відповідний акт був підписаний представниками відповідача, у тому числі ОСОБА_4 .

Разом з тим, у ході судового розгляду справи відповідач не підтримав свої заперечення щодо відсутності оригіналу акту від 06.11.2018 так як було з`ясовано, що оригінал акту наявний у позивача.

Вказаний акт підписаний представниками позивача та відповідача, що з`ясовано судом у ході судового розгляду справи та вбачається із самого акту, а саме: зі сторони відповідача (покупця) першим замом директора - В.Ю. Барабаш; начальником ОМТС - А.В. Сердюк; начальником рухомого складу ОСОБА_7 ; бухгалтером - ОСОБА_8 ; з боку позивача (постачальника) начальник відділу МВСП ТОВ “Скинест Рейл Юєй” - С.М. Мельник.

Згідно частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Судом відхиляються аргументи відповідача щодо неналежності акту від 06.11.2018 з огляду на відсутність підписів головного інженера відповідача ОСОБА_1 , ведучого спеціаліста ОСОБА_2 , комірника ОСОБА_3 а також директора з аналізу та управлінню ризиками ОСОБА_4 , оскільки акт приймання матеріалів від 06.11.2018 містить    підписи чотирьох осіб підприємства відповідача, більш того акт підписаний у тому числі начальником відділу матеріально-технічного постачання - А.В. Сердюком, який є особою, що уповноважена відповідно до довіреності №924 від 06.11.2018 на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю  «Скинест Рейл Юей»  обладнання.

Зі змісту акту від 06.11.2018 вбачається, що обладнання (Блок кресл. ПД1А.01.010 у кількості 2 шт.) прийнято, зафіксовано відсутність оригіналу сертифікату якості заводу -виробника ТОВ “Пендизельмаш” у кількості - 1 шт. Також вбачається про надання постачальником “оригіналу паспорту на блоки…”.

За таких обставин, акт від 06.11.2018 приймається судом як належний та допустимий доказ, який у сукупності з видатковою накладною від 06.11.2018 №185, товаро-транспортною накладною та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, підтверджує фактичне прийняття обладнання - Блоку №75-5-18 відповідачем та фіксує відсутність оригіналу сертифікату якості заводу -виробника ТОВ “Пендизельмаш” та факт надання позивачем відповідачу    “оригіналу паспорту на блоки”.

Встановлення наявності усіх супровідних документів до обладнання при поставці    має вирішальне значення для встановлення строку виконання відповідачем грошового зобов`язання, оскільки п. за приписами п.5.2 договору оплата за поставлене обладнання буде проводитися протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки устаткування і надання документів, зазначених у п.6.3 цього договору.

Щодо Блоку № 75-5-18.

Матеріалами справи, а саме актом приймання матеріалів, видатковою накладною, товаро-транспортною накладною від 06.11.2018 підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем обладнання  у кількості 1 одиниці (Блоку № 75-5-18).

Разом з тим, між сторонами існує спір щодо супроводження обладнання усіма документами передбаченими п. 6.3 договору. Так, позивач зазначає про те, що оскільки в акті від 06.11.2018 міститься вказівка на наявність оригіналу паспорту, то він виконав зобов`язання з подання усіх необхідних документів, так як умовами договору погоджено, що позивач повинен надати або сертифікат якості або паспорт якості на обладнання.

Відповідач не погоджується з доводами позивача та вказує на те, що п. 6.3 договору, передбачено, що позивач повинен надати оригінал або сертифікату або паспорту якості, проте позивач надав оригінал паспорту, але не якості.

Оригінал паспорту, доданий до акту від 06.11.2018 сторонами не надано. Відповідач подав копії карт вимірів до Блоків №№217-11-18, 163-9-8, що супроводжували товар, та зазначив, що тільки такі креслення були передані.

Позивачем не додано до матеріалів справи копії паспортів якості на поставлене обладнання.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію сертифікату якості на обладнання передане 06.11.2018, які він отримав від позивача 04.12.2018. На підтвердження отримання оригіналів сертифікату якості, відповідач надає до матеріалів справи копію експрес - накладної підприємства перевізника “Нова Пошта” № НОМЕР_2 .

Позивач заперечує проти того, що вказана експрес-накладна є належним та допустимим доказом на підтвердження відправлення саме оригіналу сертифікатів якості.

Разом з тим, як встановлено судом вище, позивач не надає інших доказів на підтвердження передання відповідачу оригіналу сертифікату якості та не заперечує проти того, що оригінал якості    на обладнання передане 06.11.2018 отримано відповідачем через підприємство “Нова Пошта” -04.12.2018. Суд дослідивши матеріали справи, керуючись ст.75,77,78 Господарського процесуального кодексу України, приймає аргументи відповідача про те, що позивачем не переданий 06.11.2018 а ні оригінал паспорту якості а ні оригінал сертифікату якості, оскільки позивачем не додано копії паспортів якості та не надано    доказів на підтвердження передачі відповідачу 06.11.2018 оригіналу сертифікату якості.  Окрім того, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні інші докази ніж копія експрес - накладної підприємства перевізника “Нова Пошта” № НОМЕР_2 в якості доказу відправлення позивачем на адресу відповідача оригіналу сертифікату якості,  та враховуючи те, що представником позивача підтверджено отримання відповідачем 04.12.2018 оригіналу сертифікату якості на Блок №75-5-18, то суд вважає доведеним факт    не виконання позивачем умов п. 6.3. договору щодо передачі разом з обладнанням оригіналу сертифікату або паспорту якості та доведеним факт того, що відповідач отримав оригінал сертифікату якості на Блок №75-5-18 тільки 04.12.2018. Слід зазначити, що позивачу було відомо про відсутність оригіналу сертифікату якості на обладнання, про що свідчить як зміст акту від 06.11.2018 так і зміст листів наявних в матеріалах справи та досліджених судом вище.

За таких обставин, суд приймає доводи відповідача щодо початку обліку строку настання виконання відповідачем грошових зобов`язань з наступного дня після отримання оригіналу сертифікату якості, тобто з 05.12.2018, оскільки такі доводи повністю відповідають умовам    п. 5.2 договору та умовам специфікації так як у відповідача виникає обов`язок сплатити вартість обладнання не тільки з дати поставки а з дати отримання усіх документів передбачених п. 6.3 договору. Доводи відповідача в цій частині відповідно відхиляє.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату вартості отриманого обладнання протягом 10 календарних днів з 05.12.2018 тобто до 14.12.2018.

Відповідач здійснив 17.12.2018 оплату вартості одного Блоку № 75-5-18 згідно платіжного доручення №910 від 17.12.2018 на суму у розмірі 1080000,00 грн.

Отже, відповідач виконав грошові зобов`язання з порушенням строку передбаченого договором на 2 дні.

Щодо Блоку №68-4-18.

Блок №68-4-18 також був переданий позивачем відповідачу на підставі акту приймання матеріалів, товарно-транспортної накладної від 06.11.2018. Проте відповідач його повернув з підстав неналежної якості. Блок №68-4-18 був замінений на Блок№ НОМЕР_1 , який як встановлено судом вище, був поставлений відповідачу відповідно до видаткової накладної №34 від 15.03.2019 на суму 1080000,00 грн, товарно-транспортної накладної від 15.03.2019 та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується позивачем та відповідачем.

Як встановлено судом вище, Блок №217-11-18 був поставлений позивачем відповідачу 27.02.2019, що встановлено з наявного в матеріалах справи акту приймання металів від 27.02.2019, в якому зазначено про те, що товар буде прийнятий у відповідній кількості, за умови підтвердження заводом-виробником гарантії працездатності в процесі подальшого збирання, монтажу та експлуатації Блоку №217-11-18, з урахуванням зауважень.

Зі змісту акту від 27.02.2019 вбачається, що при передачі Блоку № НОМЕР_1 був відсутній оригінал сертифікату якості, передано тільки копію сертифікату якості №26, Блок має сліди усунення технологічних відхилень при виготовленні, які були усунені заводським способом, а саме виявлені наступні зауваження.

У зв`язку із відсутністю підтвердження заводом-виробником гарантії працездатності поставленого блоку, відповідач прийняв за актом приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання блок №217-11-18 від 27.02.2019.   

15.03.2019 позивачем виписана видаткова накладна №932 від 15.03.2019 та отримана від відповідача довіреність на отримання обладнання №151 від 15.03.2019, на ім`я    начальника відділу постачання підприємства відповідача -   ОСОБА_9 А.В.

Листом від 26.03.2019 №125, позивач повідомив відповідача, що копія листа завода - виробника отримана ним 13.03.2019, проте на вимогу ОСОБА_10 В ОСОБА_11 (начальник постачання відповідача)    від 25.03.2019 про надання оригіналу такого листа позивач запевнив, що такий оригінал буде наданий після 29.03.2019. Позивач, у листі від 26.03.2019 №125 просив датою відвантаження блоку №217-18-11 вважати дату виписки видаткових документів на підставі отриманої копії листа заводу виробника і довіреності на отримання товару, тобто 15.03.2019.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачу було достеменно відомо про відсутність станом як і на 27.02.2019 (дата передачі Блоку за актом приймання матеріалів) так і станом на 15.03.2019 (дата видаткової накладної) у нього всього пакету оригіналів документів, який в розумінні п. 6.3. необхідний для постачання Блоку відповідачу.

Разом з тим позивач виписав 15.03.2019 видаткову накладну та дату якою виписана накладна, просив вважати датою відвантаження обладнання, тобото - 15.03.2019.

Суд зазначає, що про своє рішення вважати датою поставки Блоку №217-11-18 15.03.2019, позивач повідомив відповідача листом 26.03.2019, тобто якщо б навіть відповідач погодився з таким рішенням позивача в момент отримання листа від 26.03.2019, вже мало би місце прострочення виконання грошового зобов`язання з поставки блоку №217-11-18.

Відповідач не погоджується з тим, що датою поставки Блоку №217-11-18 є 15.03.2019 та наголошує на тому, що оригінал сертифікату якості на Блок №217-11-18 надійшов до нього поштою 22.03.2019, на підтвердження чого надає копію експрес- накладної перевізника підприємства “Нова пошта” № НОМЕР_3 (а.с. 53). А отже саме з дати отримання оригіналу сертифікату якості, що погоджено сторонами у п. 6.3. договору, слід обраховувати 10-ти денний термін на здійснення відповідачем сплати коштів за поставлений блок.

Позивач заперечує проти того, що вказана експрес-накладна є належним та допустимим доказом на підтвердження відправлення саме оригіналу сертифікатів якості. У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтвердив факт надсилання на адресу відповідача оригіналу сертифікату якості 21.03.2019 та отримання останнього відповідачем 22.03.2019.   

Разом з тим, як встановлено судом вище, позивач не надає інших доказів на підтвердження передання відповідачу оригіналу сертифікату якості та не заперечує проти того, що оригінал якості    на обладнання передане 27.02.2019 отримано відповідачем через підприємство “Нова Пошта” -22.03.2019. Суд дослідивши матеріали справи, керуючись ст.75,77,78 Господарського процесуального кодексу України, приймає аргументи відповідача про те, що позивачем не переданий 27.02.2019 а ні оригінал паспорту якості а ні оригінал сертифікату якості, оскільки позивачем не додано копії паспортів якості та не надано    доказів на підтвердження передачі відповідачу 27.02.2019 оригіналу сертифікату якості.  Окрім того, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні інші докази ніж копія експрес - накладної підприємства перевізника “Нова Пошта” № НОМЕР_3 в якості доказу відправлення позивачем на адресу відповідача оригіналу сертифікату якості,  та враховуючи те, що представником позивача підтверджено отримання відповідачем 22.03.2019 оригіналу сертифікату якості на Блок № НОМЕР_1 , то суд вважає доведеним факт    не виконання позивачем умов п. 6.3. договору щодо передачі разом з обладнанням оригіналу сертифікату або паспорту якості та доведеним факт того, що відповідач отримав оригінал сертифікату якості на Блок №217-11-18 тільки 22.03.2019. Слід зазначити, що позивачу було відомо про відсутність оригіналу сертифікату якості на обладнання, про що свідчить як зміст акту від 27.02.2019 так і зміст листів наявних в матеріалах справи та досліджених судом вище.

Також суд звертає увагу на те, що як встановлено вище, між позивачем та відповідачем велися численні перемовини та численне листування щодо якості Блоку №217-11-18.

За таких обставин, суд приймає доводи відповідача щодо початку обліку строку настання виконання відповідачем грошових зобов`язань з наступного дня після отримання оригіналу сертифікату якості, тобто з 23.05.2019, оскільки такі доводи повністю відповідають умовам    п. 5.2 договору та умовам специфікації так як у відповідача виникає обов`язок сплатити вартість обладнання не тільки з дати поставки а з дати отримання усіх документів передбачених п. 6.3 договору. Доводи відповідача в цій частині відповідно відхиляє.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату вартості отриманого обладнання на суму 1080000,00 грн протягом 10 календарних днів з 23.05.2019 тобто до 01.04.2019.

Відповідач здійснив 29.03.2019 оплату вартості одного Блоку №217-11-18 згідно платіжного доручення №584 від 29.03.2019 на суму у розмірі 691200,00 грн.

Отже матеріали справи свідчать та представники сторін підтверджують, що відповідачем здійснено часткову оплату вартості Блоку №217-11-18, що    поставлений відповідно до видаткової накладної №34 від 15.03.2019 та на час звернення до суду за останнім рахується заборгованість у розмірі (1080000,00 - 691200,00) 388800,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Проте, відповідач не погоджується з тим, що за ним рахується заборгованість у сумі 388800,00 грн, за поставлений блок №217-11-18, з огляду на наступне.

Одночасно із сплатою відповідачем коштів у розмірі 691200,00 грн за Блок №217-11-2018, ним на адресу позивача направлено претензію №462 від 29.03.2019 на суму 388800,00 грн “Попередження про зменшення суми оплати на суму штрафу”.

Відповідач обгрунтовуючи претензію посилався на п. 5.6. договору №338ДПТ від 25.09.2018, яким передбачено право покупця - відповідача у справі, нарахувати та утримувати неустойку в односторонньому безспірному порядку (в тому числі після закінчення строку дії цього договору) з суми, що підлягає оплаті постачальнику, шляхом відправлення постачальнику відповідного повідомлення з визначенням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків.      

Отже керуючись правом передбаченим п. 5.6. договору №338ДПТ від 25.09.2018, відповідачем розраховано суму неустойки, розмір якої погоджений у п. 7.3 договору, а саме у разі порушення строків або об`ємів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставленого у строк обладнання, та у  п. 7.4 договору, а саме у разі поставки обладнання неналежноя якості постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.

Підставою для нарахування 8% штрафу слугувало порушення строків поставки товару, зокрема, відповідно до погодженого між сторонами терміну, що визначений специфікацією №1 від 25.09.2018 до договору №338ДПТ від 25.09.2019, такий строк складає 10 днів з моменту подання заявки на приймання обладнання.

Враховуючи, що відповідачем електронною поштою подана заявка 18.10.2018, а поставка товару відбулася 06.11.2018, тобто більш ніж через 10 днів після отримання заявки.

Підставою для нарахування 20% штрафу слугувало те, що позивачем було поставлене обладнання неналежної якості та мала місце неодноразова заміна блоків (№68-4-18 на №163-9-18), у зв`язку із невідповідністю таких блоків вимогам ТУ та ДСТУ та в результаті прийняття блоку №217-11-18.

Відповідач категорично заперечуючи проти застосування в односторонньому порядку неустойки, у відповіді на претензію зазначив, що обладнання було поставлено у строк визначений договором та специфікацією до нього, що підтверджується видатковою накладною від    06.11.2018 та актом приймання матеріалів, про що зазначено позивачем у відповіді на претензію відповідача від 22.04.2019.   

Також стосовно неналежної якості товару позивач зазначає, що підтвердженням неякісного товару може бути лише висновок експерта, але на жодній стадії врегулювання спору в позасудовому порядку відповідач не звертався про залучення таких експертів..

Отже позивач вважає, що відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що обладнання було поставлено з дефектами.

За умовами п. 2.4. договору позивач зобов`язаний поставити обладнання, якість якого повинна відповідати, нормам, що визначені сертифікатами виробника, чинними стандартами (ТУ, ДСТУ, технічної документації) для цього виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою сторін, відображеним у специфікації.

Як встановлено судом вище, пунктом 5.6 договору передбачено, що неустойка, що належить до сплати постачальником, а також понесені покупцем витрати та збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником, визначені в порядку, що визначений цим договором та чинним законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення строку дії цього договору) з суми, що підлягає оплаті постачальнику, шляхом відправлення постачальнику відповідного повідомлення з визначенням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків.

Утримання неустойки, витрат та збитків не тягне за собою зміни ціни обладнання.

У результаті перерахування покупцем грошових коштів у сумі, що підлягає оплаті постачальнику після утримання неустойки, витрат та збитків, вказаних у повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання покупця по перерахуванню грошових коштів у сумі, що підлягала оплаті постачальнику до утримання неустойки, витрат та збитків, а також зобов`язання постачальника по сплаті покупцю неустойки, витрат та збитків, що вказані у повідомленні.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків або об`ємів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставленого у строк обладнання.

За приписами п 7.4 договору в разі поставки обладнання неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.

Стаття 3 Цивільного кодексу України визначає однією із засад цивільного законодавства свободу договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом зазначається, що відповідальність постачальника за порушення строків поставки та поставки неякісного обладнання    погоджена сторонами у вищевказаних пунктах договору, зміни в цій частині до договору не вносились, а відтак зазначені умови мають виконуватись сторонами. Окрім того, сторонами погоджений спеціальний порядок не тільки нарахування а й притягнення винної особи до відповідальності шляхом зменшення покупцем в одноособовому порядку суми, яка підлягала сплаті за поставлене обладнання.

Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Водночас передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статтях 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною першою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним право Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що розмір штрафних санкцій за порушення договірних відносин щодо строку поставки товару та щодо якості поставки товару при виконання договору укладеного між позивачем та відповідачем, не встановлений, тому розмір штрафних санкцій може бути погоджений за домовленістю між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, погоджені між позивачем та відповідачем умови договору щодо розміру неустойки у разі порушення постачальником вимог договору щодо строків поставки та якості обладнання та порядок їх нарахування та сплати, не суперечить нормам чинного законодавства, тому такі положення можуть бути застосовані у разі дійсного порушення умов договору та відповідного зобов`язання.   

При досліджені судом обставин, пов`язаних зі строком поставки обладнання, судом встановлено вище, що строк поставки обладнання слід відліковувати від дати листа, а саме з 18.10.2018, а зобов`язання з поставки повинні були виконані позивачем до 28.10.2018. Проте позивач передав обладнання 06.11.2018 без усіх супровідних документів, які були отримані відповідачем 04.02.2018 та один Блок був повернутий відповідачем і остаточна поставка обладнання відбулась згідно видаткової накладної від 15.03.2019, а документи отримані відповідачем 22.03.2019. Тобто судом встановлено, що позивач порушив зобов`язання щодо строку поставки обладнання. За таких обставин, доводи позивача про нарахування неустойки у розмірі 8% від від вартості непоставленого у строк обладнання, є правомірними (2160000,00 грн*8% =172800,00 грн.)   

Щодо правомірності доводів відповідача про стягнення з позивача неустойки у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості, то суд також виходить з наступного.

Згідно з ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

За таких обставин, суду необхідно встановити правомірність зменшення в односторонньому порядку відповідачем суми яка підлягала сплаті за Блок № 217-11-18.

Вище судом встановлено, що позивач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором здійснивши поставку товару неналежної якості, що підтверджується неодноразовою заміною поставлених блоків, у зв`язку із невідповідністю таких блоків вимогам ТУ та ДСТУ, а саме №68-4-18 на №163-9-18, та врешті решт поставкою блоку    №217-11-18, що був прийнятий відповідачем.

Окрім того, як вбачається із листування позивача та відповідача, в період за який було здійснено заміну Блоку №68-4-18 на №163-9-18, зокрема, листом від 19.11.2018 №1104 відповідач повідомив позивача про наявність дефектів у поставлених позивачем блоках, та просив розглянути питання щодо їх заміни.

          Позивач, з метою з`ясування походження дефектів звернувся з листом до заводу-виробника, що не заперечується ним у ході судового розгляду справи та підтверджується листом №654 від 23.11.2018.

Відповідач у листі від 23.11.2018 №1150 просив постачальника пришвидшити вирішення питання про якість продукції яка була поставлена. Покупець у листі зазначив про неможливість використання двигуна. Просив надати письмову відповідь та направити свого представника для складання сумісного дефектного акту.

Як встановлено судом вище, 05.12.2018 представниками відповідача складений акт приймання матеріалів (а.с.89), про те, що Блоки, кресл. ПД1А 01.010 у кількості 2 шт., що  були поставлені покупцю 06.11.2018 (позивачем підлягає частковому прийняттю. А саме, у результаті огляду були виявлені зауваження з якості запасних частин. На запит покупця на завод-виробника, була отримана відповідь від ТОВ “Пендизельмаш” (вхідний лист №2333/026 від 23.11.2018). Комісією відповідача встановлено, що Блок дизеля ПД1А.01.010 №75-5-18 (допускається холодне зварювання монель-металом розміром 100ммх100мм) відповідає вимогам та може бути використаний за прямим призначенням. Блок дизеля ПД1А.01.010 №68-4-18 (зауваження по нарізному отвору М12 для кріплення водяного насосу) не може бути прийнятим до усунення зауважень. А отже відповідач відмовився від приймання Блоку №68-4-18, у зв`язку з його непридатністю до використання на локомотивах Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс».

За п. 6.5 договору постачальник (позивач) зобов`язаний протягом 3-х календарних днів (або в інший строк, погодженний між сторонами) після направлення йому повідомлення про виявлення та усунення дефектів поставленого обладнання, виконати вказані у повідомленні вимоги.

У суду відсутні належні та допустимі докази того, що між позивачем та відповідачем був погоджений інший строк для усунення дефектів поставлених Блоків, також у суду відсутні докази виконання позивачем, у строк погоджений п. 6.5 договору, зобов`язання з усунення дефектів поставленого обладнання.

На вимогу відповідача про необхідність прибуття представника позивача для складання дефектного акту зокрема на поставлений Блок №68-4-18, останній не прибув, доказів протилежного у суду відсутні.

Листом позивача від 22.01.2019 №16 відповідачу повідомлено, що проблему з нарізним отвором у Блоці №68-4-18, завод - виробник запропонував вирішити    на одному із виробничих підприємств Кривого Рогу.

А отже зі змісту наведеного листа, вбачається що як позивачем так і заводом виробником визнається те, що у Блоці №68-4-18 наявні недоліки, які необхідно усунути.

Також у вказаному листі зазначено, що позивачем здійснено заміну Блоку №68-4-18 на Блок №163-9-18 відповідачу.

Проте, за наслідком отримання відповідачем Блоку №163-9-18 був складений акт прихованих дефектів від 16.01.2019, в якому    встановлена наявність невідповідності блоку №163-9-18 якості заявленій у документі. Акт підписаний представниками позивача та відповідача.

          З наведеного вбачається, що поставлений вдруге позивачем відповідачу блок також не відповідає нормам, що  визначені стандартами ТУ ДСТУ, технічною документацією для такого виду обладнання, що є порушенням п. 2.4. договору.   

Окрім того, Блок №217-11-18 до сих пір не введений в експлуатацію, оскільки також має дефекти, про які зазначено в акті від 27.02.2019.

Актом приймання матеріалів від 27.02.2019, що підписаний позивачем та відповідачем, засвідчено  наявність дефектів у Блоці №217-11-18. Також відповідачем в акті зазначено про те, що Блок №217-11-18 буде прийнятий, за умови підтвердження заводом-виробником гарантії працездатності в процесі подальшого збирання, монтажу та експлуатації, з урахуванням вказаних виявлених зауважень.

Отже, відповідач вимагав від позивача гарантій щодо можливості використання Блоку №217-11-18 з дефектами, з наявністю яких погодився сам позивача, про що свідчить підпис останнього у акті від 27.02.2019.

Позивач, 15.03.2019 направив відповідачу копію листа заводу-виробника №575/026 від 13.03.2019, в якому повідомлено про те, що невідповідності на Блоці №2017-11-18 не впливають на його працездатність.

Відповідач у свою чергу, просив позивача надати оригінал листа заводу-виробника №575/026 від 13.03.2019 та лише після отримання оригіналу, в якому завод - виробник запевнив роботу Блоку з дефектами, підприємством відповідача було прийнято Блок №217-11-18.

Отже, позивач у порушення положень, передбачених п. п. 2.4. договору, не поставив у строк обладнання належної якості.

Доводи відповідача про те, що факт прийняття Блоку №217-11-18 відповідачем свідчить про поставку його належної якості, не знаходить документального підтвердження, оскільки сам позивач у листах звертається до заводу-виробника з проханням надати роз`яснення щодо можливої експлуатації Блоку №217-11-18 з урахуванням тих дефектів, які були встановлені.

Аргументи відповідача про те, що тільки експерт може встановити неякісність обладнання, судом також відхиляються, оскільки при прийнятті обладнання за участю представників позивача, в акті приймання від 27.02.2019 встановлені певні дефекти.   

І саме цей факт є достатнім для того, що нараховувати неустойку у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості (1080000,00 грн.*20%=216000,00 грн).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено та перевірено доказами наявними в матеріалах справи, що позивачем порушенні зобов`язання по договору щодо строків поставки обладнання та якості поставленого обладнання.

Судом встановлено, що відповідач, як того вимагають умови договору, попередив позивача про стягнення неустойки шляхом зменшення розміру грошового зобов`язання за поставкою Блоку № 217-11-18. Заперечення відповідача щодо стягнення такої неустойки, судом відхилено вище.

За таких обставин, аргументи відповідача про нарахування неустойки на суму порушених зобов`язань є правомірними, судом перевірений розрахунок неустойки та визнано його вірним на суму 388800,00 грн. Тому, дії відповідача, передбачені умовами договору (п. 5.2) щодо утримання неустойки з суми, що підлягала оплаті постачальнику, є законними.

Доводи відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, судом не приймаються, оскільки порядок утримання неустойки сторонами погоджений в договорі іншим правовим шляхом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по договору у розмірі 388800,00 грн. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивач, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем  коштів за Блок №75-5-2018, що поставлений за видатковою накладною №185 від 06.11.2018 та у зв`язку із несплатою грошових коштів за Блок №217-11-2018, що поставлений за видатковою накладною №34 від 15.03.2019 нараховує 3 % річних у розмірі 2751,78 грн та інфляційні втрати за квітень 2019 року у розмірі 388,00 грн., виходячи із обрахунку дати виникнення зобов`язань зі сплати за Блок №75-5-18 з    06.11.2018, за Блок №217-11-18  з 26.03.2019 . Доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом не приймається, оскільки не містить підпис уповноваженої особи. Разом з тим, частковий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат міститься у позовній заяві, що дає суду можливість перевірити правильність підрахунку зробленого позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов`язань перед позивачем, зі сплати грошових коштів за блок №75-5-18, на суму 1080000,00 грн, тривалістю у 2 дні, з 15.12.2018 по 16.12.2018 (включно), а отже наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за вказаний період.

Суд не погоджується з датою виникнення зобов`язань зі сплати коштів за Блок №75-5-18 визначеною позивачем, з огляду на наступне. Як встановлено вище датою поставки Блоку №75-5-18 є дата передання позивачем відповідачу товаросупровідних документів - 04.12.2018, а отже саме з 04.12.2018 рахується 10-ти денний термін, в який необхідно відповідачу розрахуватися за поставлений Блок №75-5-18. Отже граничним терміном сплати є 14.12.2019, а період прострочення починається з 15.12.2018.

Отже 3% річних, що належать до стягнення з відповідача на користь позивача. обраховуються наступним чином: за період з 15.12.2018 по 16.12.2018 (включно), база для нарахування 1080000,00 грн, 3% річних, що підлягають стягненню складають -177,53 грн.   

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 177,53 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку із несплатою грошових коштів за блок №217-11-2018, що поставлений за видатковою накладною №34 від 15.03.2019, задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судом вище встановлено, що граничний термін виконання грошового зобов`язання за Блок №217-11-18 у відповідача перед позивачем - 01.04.2019, з огляду на дату передання позивачем відповідачу товаросупровідних документів - 22.03.2019, а отже саме з 01.04.2019 рахується 10-ти денний термін, в який необхідно відповідачу розрахуватися за поставлений Блок № НОМЕР_1 .  Таким чином прострочення виконання зобов`язань за Блок №217-11-18 29.03.2019 платіжним дорученням № 584 кошти за Блок №217-11-18 у розмірі 691200,00 грн, тобто у межах строку визначеного на оплату зобов`язання за п.5 специфікації до договору №338 ДПТ від 25.09.2019.

Решта несплачених відповідачем коштів у розмірі 3888000,00 грн утримана відповідачем в односторонньому порядку як неустойка, за несвоєчасну поставку обладнання та поставку обладнання неналежної якості, з суми, що підлягала сплаті (108000,00 грн - 691200,00 грн).

А отже з наведеного вбачається відсутність підстав для нарахування 3% річних у зв`язку із несплатою грошових коштів за блок №217-11-2018 та інфляційних втрат за квітень 2019 року на суму 5414,79 грн, за таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                  ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» (вул. Соборна,51, Мирноград, Красноармійський район, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 00179192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» (вул.Євгена Коновальця, б.32Б, офіс 3, Київ 133, 01133, код ЄДРПОУ 40433290) 3% річних у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 53 коп. та судовий збір 2 (дві) грн 80 коп .

3. В іншій частині позову відмовити.

4 Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.09.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019.

Суддя                                                                                            Д.М. Огороднік