РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року м. Рівне

Справа № 563/1450/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/1219/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Шимківа С.С., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

стягувач -Акціонерне товариство «Альфа банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

особа дії та рішення, якої оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 22 липня 2019 року в складі судді Опришка П.З., проголошену в в м.Корець,

в с т а н о в и в:

5.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сидоренка С.П. про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2019року ВП №59403803.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що у приватного виконавця не було правових підстав зобов`язувати її як боржника, перерахувати кошти на його депозитний рахунок, оскільки судове рішення, яке передано до примусового виконання має бути виконане шляхом звернення стягнення на заставлене майно, зокрема шляхом продажу заставленого автомобіля з прилюдних торгів. Також до Верховного Суду подана касаційна скарга на рішення Корецького районного суду від 16.03.2017року №563/1450/16-ц та клопотання про зупинення його виконання, яке ще не вирішено. Вважає, що за таких обставин проведення виконавчих дій завдасть значних матеріальних збитків, відшкодування яких може бути неможливим та потребуватиме додаткових затрат та часу.

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 22 липня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не конкретизовано яким чином та чим саме при відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем Сідоренком С.П. було порушено її права чи свободи. Приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, у відповідності до положень ст.ст.13,26 ЗУ «Про виконавче провадження»

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для відкладення та розгляду справи 22.07.2019 року, оскільки її адвокат перебувала у відпустці за межами України до 5.08.2019 року, про що було повідомлено суд у судовому засіданні 11.07.2019 року. Суд, розглянувши скаргу у її відсутності та відсутності її представника, грубо порушив її права та інтереси, також не прийняв заперечення приватного виконавця, що свідчить про неврахування ним думки сторін, чим проявив свою зацікавленість до розгляду скарги.

Доводить, що суд не врахував того, що приватний виконавець, зобов`язав її як боржника виконати виконавчий документ у спосіб, вказаний у рішенні суду, оскільки вона сама не може звернути стягнення на своє майно та реалізувати його на прилюдних торгах.

Також рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження, оскаржене у касаційному порядку і питання його зупинення не вирішено.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти рішення по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить її залишити без задоволення, а рішення суду-без змін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином всі повідомлені про день та час судового засідання.

Від приватного виконавця надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, від інших учасників жодних клопотань до апеляційного суду не надходило.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року, яке набрало чинності 30 серпня 2017 року, в справі №5630/1450/16-ц позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволено та в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», в сумі 38 306 (тридцять вісім тисяч триста шість) доларів 36 центів США, яка складається з: 26518 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять) доларів 09 центів США заборгованості за тілом кредиту; 11788 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) доларів 27 центів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, за договором кредиту № 700002556 від 11.12.2007 року звернено стягнення на заставне майно, а саме на транспортний засіб марки «Volkswagеn Passat» B6, 2007 року випуску, колір - зелений, державний номер - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане - 11.12.2007 РВ ДАІ МВС України), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України, стаття 14 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження є, зокрема, заява стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частина перша статті 26 Закону «Про виконавче провадження»).

На виконання рішення суду від 16.03.2017 року, Корецьким районним судом 3 жовтня 2017 року виданий виконавчий лист, а 24 червня 2019 року, за заявою АТ «Альфа банк», приватним виконавцем Сідоренком С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59403803 з примусового виконання рішення суду від 16.03.2017 року у справі №5630/1450/16-ц.

Пунктом 3 вказаної постанови, приватним виконавцем стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 100 617,18 грн., а в її пункті 4-вказано боржнику виконати вимоги виконавчого документу, перерахувавши кошти, основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження на зазначений у ньому депозитний рахунок приватного виконавця.

В межах вказаного виконавчого провадження, 24 червня 2019 року приватним виконавцем Сідоренком С.П. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 100 617, 18 грн., вимогу виконавця № 676 від 01 липня 2019 року про надання в строк до 05 липня 2019 року до офісу приватного виконавця транспортний засіб для його подальшого опису та арешту з метою реалізації в рахунок погашення боргу, скеровано запити до Пенсійного фонду України із запитами про надання інформації про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, про осіб - боржників, які отримують пенсії.

Згідно статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом МЮУ №512/5 від 2.04.2012 року встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Також пунктами 8,9 розділу 3 цієї ж Інструкції передбачено, що про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та його розмір останній зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Основна винагорода стягується з боржника на підставі постанови про стягнення основної винагороди, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Таку постанову приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що приватним виконавцем вказано їй, як боржнику виконати вимоги виконавчого документу, перерахувавши кошти на його депозитний рахунок, оскільки, проаналізувавши оскаржувану постанову в цілому, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у п.4 оскаржуваної постанови приватний виконавець вказав порядок зарахування отриманих від реалізації майна коштів

Оскільки порушень при винесенні приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком С.П. постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2019 року з примусового виконання виданого 3 жовтня 2017 року Корецьким районним судом виконавчого листа про звернення стягнення на заставлене майно, не встановлено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вона не порушує права чи свободи боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні її скарги.

Покликання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , чим порушив її право на участь у судовому засіданні та захист своїх інтересів є безпідставними, оскільки, за її клопотанням розгляд справи було перенесено на інший день та час, з врахуванням строків розгляду скарги, встановлених ст.450 ЦПК України, що, в тому числі, надавало їй можливість на укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом. Розгляд справи суддею з дотримання положень ЦПК України не свідчить про його зацікавленість при розгляді скарги.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками суду, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375,376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 22 липня 2019 року залишити без змін.

Витрати, понесені ОСОБА_1 по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести на її рахунок .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено та складено 17 вересня 2019року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.

Хилевич С.В.