УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-441/10             Головуючий в суді 1-ї інстанції Сікан В.М.

Категорія 39                     Доповідач Балашкевич С.В.

У Х В А Л А

Іменем   України

    11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.    

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.                

при секретарі Войтюк В.І.

з участю сторін                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

    20 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначала, що в липні місяці 2007 року в смт Попільня та селах Єрчики та Яблунівка Попільнянського району відповідачі шляхом розклеювання в людних місцях письмової інформації під заголовком «Злодійки» поширили про неї неправдиву інформацію про те, що нібито вона (позивачка) та інша особа викрали у ОСОБА_2 її новонароджену дитину. Крім цього, в серпні-вересні 2007 року названу неправдиву інформацію відповідачі  поширили серед її (позивачки) родичів, друзів та знайомих.

    Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила визнати вказану інформацію недостовірною, зобов’язати відповідачів спростувати її в найближчому номері газети шляхом надрукування резолютивної частини рішення суду, заборонити відповідачам поширювати про неї будь-яку неправдиву інформацію та стягнути з відповідачів по 850 грн. на відшкодування моральної шкоди з кожної.

    В процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути на її користь з відповідачів по 5 000 грн. відшкодування моральної шкоди з кожної.

    Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати поширену ОСОБА_2 інформацію в статті під заголовком  «Злодійки»  в частині викрадення у ОСОБА_2 громадянкою ОСОБА_5 новонародженої дитини в березні 1991 року та передачі її громадянці ОСОБА_3  є негативною, недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 Зобов’язано ОСОБА_2 у місячний строк після набрання чинності рішення спростувати недостовірну інформацію в найближчому номері газети «Перемога» шляхом надрукування за її рахунок резолютивної частини рішення суду. Стягнуто  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 258, 50 грн. сплаченого державного мита та 32 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

    У решті позовних вимог відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права й ставить питання про скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні  позову.

    Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до статті 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Ухвалюючи рішення, суд встановив факт недостовірності інформації про викрадення у ОСОБА_2 новонародженої дитини громадянкою ОСОБА_5,  проте не врахував, що остання з такими позовними вимогами до суду не зверталася.

    Частиною 1 статті 143 ЦПК визначено, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

    Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім’я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об’єкти які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передається для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків (стаття 144 ЦПК).

    Суд у рішенні послався на висновок експертизи, яка у даній справі не призначалася, і не обговорив у судовому засіданні письмове клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної генетичної експертизи (а.с.157).

    Згідно статті 218 ЦПК рішення суду або його вступна та резолютивна частини   проголошуються негайно  після закінчення судового розгляду прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з положеннями статі 196 ЦПК суди повинні суворо дотримуватися таємниці нарадчої кімнати. Вихід судді з нарадчої кімнати до проголошення судового рішення може мати місце під час перерви для відпочинку (протягом робочого часу та після його закінчення). Тому, наприклад, вихід до нарадчої кімнати у п’ятницю та проголошення рішення в понеділок є порушенням її таємниці.

    Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2009 року об 11 годині 44 хвилини суд видалився до нарадчої кімнати, а проголосив резолютивну частину рішення 18 грудня 2009 року о 14 годині 33 хвилини (а.с.164).

    Відповідно до частини 3 статті 191 ЦПК суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи  перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з’явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликаються у судове засідання на призначений день.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання, що відбулося 12 листопада 2009 року, не з’явилася і звернулася із письмовою заявою про розгляд справи без її участі. У судовому засіданні двічі було оголошено перерву на 27 листопада 2009 року та 17 грудня 2009 року (а.с.159-160, 163-164), проте суд в установленому законом порядку не повідомив відповідачку ОСОБА_2 про час та місце останніх двох судових засідань, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

    Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року в частині задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_2 скасувати з направленням справи в цій частині до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий                 Судді