Справа № 22ц- 1908 Головуючий у 1 інстанції Зайченко С.В.
Категорія 44 Доповідач Біляєва О.М.
___________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Осипчук О.В., Біляєвої О.М.,
при секретарі Руденко О.В.,
за участю прокурора Конакової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом Комунального підприємства (далі - КП) „Велікан” до ОСОБА_1, 3-я особа – ОСОБА_2, - про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою КП «Велікан», до якої приєдналася ОСОБА_2 (після зміни прізвища Вовкович), на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 грудня 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 грудня 2009 року в позові відмовлено.
З зазначеним рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, до якої приєдналася третя особа ОСОБА_2, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт в обґрунтування скарги зазначає, що судом зроблено висновок про поважність причин відсутності відповідача у спірній квартирі, якими визнано здійснення догляду за хворими батьками. Проте в матеріалах справи відсутні докази про здійснення такого нагляду. Крім того, суд не зважив на те, що відповідач не сплачує квартплату, в квартирі, крім крісла та диван-ліжка, інше майно відсутнє. Суд не прийняв до уваги пояснення третьої особи стосовно того, що в квартирі при її вселенні були відсутні сантехніка та газова піч; вона приватизувала квартиру, зробила в ній ремонт та сплачує комунальні послуги.
В судове засідання КП «Велікан» не направило свого представника, звернулося з клопотанням про розгляд справи за його відсутності; апеляційну скаргу просило задовольнити.
Третя особа ОСОБА_2 просила задовольнити скаргу з наведених в ній мотивів.
Відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурор Конакова В.О., які діють в інтересах відповідача, просили апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності та надавалася ОСОБА_1, який з 2006 року постійно не мешкав в квартирі в зв’язку з необхідністю здійснювати догляд за батьками. Показаннями свідків підтверджено, що ОСОБА_1 періодично з’являвся в спірній квартирі, інтерес до житла не втрачав, мав намір зробити ремонт.
Висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. ст. 71, 72 ЖК України, наймач або члени його сім’ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема за умови, що вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.
Як роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року №2 „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Так, з особового рахунку № 2874 вбачається, що в спірній квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до вимог ст.64 ЖК України має право користуватися жилою площею. Квартира складається з однієї кімнати житловою площею 18,7 кв. м. (ас. 6, 8).
Доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність спірній квартирі з поважних причин підтверджуються матеріалами справи.
З копії свідоцтва про народження вбачається, що відповідач є рідним сином ОСОБА_6, 1928 року народження, та ОСОБА_7, 1925 року народження (ас. 86).
Згідно з витягами з амбулаторних карток ОСОБА_6 та ОСОБА_7, останні перебувають на диспансерному обліку з різними захворюваннями, протягом 2006-2008 років неодноразово знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. ОСОБА_7, згідно з висновком ЛКК, за станом здоров’я має потребу в постійному сторонньому нагляді та догляді (ас. 77-82).
ОСОБА_6 потребує постійного догляду внаслідок свого віку.
Та обставина, що відповідач з 2006 року здійснював нагляд та догляд за батьками, позивачем не спростована. Наявність у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інших дітей не є доказом нездійснення такого догляду та не позбавляє відповідача обов’язку допомагати батькам, які є непрацездатними і потребують такої допомоги.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ОСОБА_1 дійсно не проживав у спірній квартирі понад встановлені законом строки, але його відсутність була зумовлена поважними причинами, а саме: проживання з батьками, які потребують догляду.
Факт наявності заборгованості за комунальні послуги на час звернення до суду не може бути сам по собі підставою для задоволення позову.
Позивач посилався на акти житлового органу про не проживання відповідача протягом одного року (ас. 9-11). Проте акти не містять відомостей про відсутність відповідача у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи; наданим сторонами доказам дана правильна правова оцінка. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення про скасування або зміну оскаржуваного рішення. Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу КП «Велікан», до якої приєдналася ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: