Єдиний унікальний номер 725/2488/16-ц

Номер провадження 2/725/136/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2019 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Григорчук Д.В.

за участю:

позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника позивачки - адвоката Бабічука Д.Д.,

представника відповідачки - адвоката Загарії О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Чернівецька міська рада про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м.Чернівці з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Посилалась на те, що з 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 .

У грудні 2013 року за спільні кошти за довогором купівлі-продажу (з розстрочкою платежу до 01 липня 2015 року) вони придбали квартиру АДРЕСА_1 .

Придбане майно було зареєстроване на ОСОБА_3 .

Укладення шлюбу постійно відкладалося, оскілки у зв`язку із складною економічною ситуацією в країні, постійною зміною курсу долара, було важко виплачувати кошти за придбане житло.

Незважаючи на те, що з ОСОБА_3 вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, але кошти за квартиру виплачували спільно. Проте грошей не вистачало, у зв`язку із чим, їй прийшлося брати кошти у борг.

У листопаді 2015 року вони остаточно розрахувалися за квартиру з продавцем, однак у них залишилися невиконані боргові зобов`язання за борговими розписками.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 раптово помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і квартиру №2 .

Спадкоємцем майна померлого за законом був його батько - ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 також помер.

Оскільки спірна квартира придбана під час перебування її у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та вона вкладала особисті кошти для придбання вказаного житла, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 травня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , а також замінено третю особу з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на Чернівецьку міську раду.

28 травня 2019 року від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Загарії О.Д. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що його довірителька не заперечує того факту, що дійсно позивачці належить частка у спірному майні, однак не в тому розмірі, який вона зазначає. Квартира №2 була придбана ОСОБА_3 та його батьком ОСОБА_5 за їхні особисті кошти, які вони отримали від відчуження належного їм на праві спільної сумісної власності майна - квартири АДРЕСА_3 , а вже решта коштів в розмірі 12 500грн., які за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 зобов`язався сплатити до 01.07.2015 року, були сплачені за спільні кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Отже, частка ОСОБА_1 у спільних коштах становить 6255грн., тобто 61/625 частки спірного майна. Просив позов задовольнити частково.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бабічук Д.Д. позов підтримали та просили його задовольнити.

Поряд із цим, ОСОБА_1 пояснила, що після продажу квартири АДРЕСА_3 , яка належала спільно покійним ОСОБА_3 (батькові і сину), половину грошей забрав собі покійний ОСОБА_5 (батько ОСОБА_3 ) як компенсацію за частку у вказаній квартирі. Іншу половину ОСОБА_3 використав для придбання житла по АДРЕСА_1 . Так як грошей було надто мало для придбання квартири, решта грошей вона позичила у своєї знайомої. Батько ОСОБА_3 ніколи не претендував на їхнє житло і вважав, що квартира належить їм, а її сприймав як невістку. Тим паче, що за декілька місяців до смерті вони з ОСОБА_3 вже спланували весілля.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Загарія О.Д. просили позов задовольнити частково, з підстав викладених ними у відзиві. Не заперечували щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 61/625 частки квартири АДРЕСА_1 .

Розгляд справи відбувався у відсутність представника третьої особи Чернівецької міської ради, який у судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 21.06.2017 року встановлено факт спільного проживання однією сім?єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з початку 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34-39 том 2).

За час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, останнім було придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,60 кв.м., в тому числі житловою площею 30,00 кв.м. (а.с.44 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а.с.58 том 1). Спадкоємцем майна померлого, в тому числі і квартири № 2 був його батько ОСОБА_5 (а.с.58 том 3).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер (а.с.52 том 3).

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори звернулася рідна сестра померлого - відповідачка ОСОБА_2 , яка, подавши вказану заяву, фактично вступила у користування спадковим майном.

Згідно вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Слід зазначити, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу задоволення позовних вимог, вже були предметом судового розгляду.

Так, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 21.06.2017 року, яке ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 29 серпня 2017 року залишено без змін, встановлено, що 18 грудня 2013 року, тобто у день, коли було придбано спірну квартиру, ОСОБА_3 та його батько ОСОБА_5 за ціною 45697 грн. продали квартиру АДРЕСА_3 , що належала їм на праві спільної сумісної власності

Згідно рішення суду, вказані кошти, а також особисті кошти в розмірі 5822грн. ОСОБА_3 вніс в рахунок оплати вартості квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що кошти у сумі 51 519 грн. були особистою власністю ОСОБА_3 , а тому, спірне нерухоме майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності.

Попри це, рішенням суду встановлено факт спільної участі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у виплаті боргу за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 12500 гривень, що на момент укладення договору купівлі-продажу (з розстрочкою платежу) еквівалентно 1500 доларів США.

Таким чином, згідно рішення суду, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є кошти у розмірі 1500 доларів США.

Однак вказані судові рішення були скасовані постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року, оскільки суди першої та апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 брали спільну участь у виплаті боргу за спірну квартиру у розмірі 1500доларів США, тобто набули права спільної сумісної власності на спірну квартиру у межах вказаної суми, помилково прийшли до висновку, що визначення розміру частки не входить до компетенції суду (а.с.125-128 том 2).

Так, згідно зі ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що ст.74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12, яка є обов`язковою для застосування всіма судами України відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Враховуючи наведене, суд зауважує, що вирішуючи питання щодо правового режиму майна, набутого в період спільного проживання, суд повинен встановити: факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків; з`ясовути час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

За змістом ч. 4 ст. 368 ЦК Українидля набуття членами сім`ї права спільної сумісної власності на певне майно необхідна сукупність двох передумов: майно, набуте в результаті спільної праці; майно, набуте за спільні кошти.

За таких обставин, суд вважає, що кошти в розмірі 12500грн., які були сплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за квартиру АДРЕСА_1 є їхньою спільною сумісною власністю, а отже виходячи з принципу рівності, частка кожного із них у вказаній грошовій сумі становить по 6 250грн.

З урахуванням суми вказаних коштів, відсоткова частка ОСОБА_1 становить 9,76% (6250 (частка коштів ОСОБА_1 ) х 100% / 64019 (повна вартість квартири)), що у свою чергу становить 61/625 частки №2 по АДРЕСА_1 , а тому і позов у цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню та за нею слід визнати право власності на нерухоме майно - 61/625 частки квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 70, 74, 368 Сімейного кодексу України; ст.ст. 368, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) право власності на нерухоме майно - 61/625 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,6кв.м., в тому числі і житловою площею 30кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич