Справа № 331/2388/19

Провадження № 2 /331/1186/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Жукової О.Є.

за участю секретаря - Качан К.К.

представника позивача -Іванової Н.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31 травня 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти за договором позики від 15 січня 2018 року в сумі 400 000,00 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 15 січня 2018 року між позивачем та відповідачем по справі - ОСОБА_2 було укладено договір позики , який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В, зареєстрований в реєстрі за № 7. За цим договором ОСОБА_1 як позикодавець передала у власність відповідача 400 000,00 гривень. Строк виплати боргу сторонами нами було встановлено до 28 лютого 2018 року .

Оскільки відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань за договором по поверненню суми боргу не виконав, від їх виконання ухиляється, позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У вступному слові представник позивача адвокат Іванова Н.О. надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві , наполягала на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, відзив на позов не надав, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, договір позики є укладеним з моменту передання грошей, а його укладення у належній формі може бути підтверджено розпискою позичальника.

Як встановлено в ході розгляду справи , 15 січня 2018 року між позивачем ОСОБА_3 з одного боку та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В, зареєстрований в реєстрі за № 7.

Згідно п.1.1 договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 400 000,00 гривень , а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю такуж суму грошових коштів.

В п.2.1 договору визначено строк повернення позики не пізніше 28 лютого 2018 року.

У відповідності до положень п.1.2 договору позики, грошові кошти, які є предметом цього договору в сумі 400 000 ,00 гривень, передані позикодавцем та одержані позичальником під час підписання цього договору в день нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивач надав належні та допустимі докази існування між ним та ОСОБА_2 зобов`язальних правовідносин, невиконання зобов`зання відповідачем , яке у відповідності до положень п.2.3 договору повинно бути підтверджено розпиской позикодавця про повернення позики з одночасним поверненням свого примірника договору, суд приходить до висновку що з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 15 січня 2018 року в сумі 400 000,00 гривень.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача суму судового збору 4000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позикизадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики від 15 січня 2018 року в сумі 400 000 гривень 00 копійок , судовий збір у розмірі 4000 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 17 вересня 2019 року.

Суддя: О.Є. Жукова

17.09.2019