Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-681/10 Головуючий у 1 інстанції: Панкеєв О.В.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Черненку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 11.12.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/1715/1517-35, на підставі якого відповідачеві було надано кредит у сумі 15 000,00 грн. зі сплатою 27% річних, строком на 36 місяців до 11.12.2009 року.
В забезпечення виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були укладені договори поруки б/н від 01.12.2006 року, відповідно до п.3.1 якого, Поручителі прийняли на себе зобов’язання у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, вони несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги.
Оскільки, ОСОБА_3 не належним чином виконує умови кредитного договору щодо повернення одержаного кредиту, станом на 31.07.2009 року виникла заборгованість у сумі 16 351,75 грн., яка складається з суми непогашеного кредиту в розмірі 7267,64 грн., несплачених процентів в розмірі 2758,63 грн., та пені в розмірі 6325,48 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором на загальну суму 16 351,75 грн. та покласти на відповідачів судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму непогашеного кредиту в розмірі 7267,64 грн., несплачені проценти в розмірі 2758,63 грн., пеню в розмірі 6325,48 грн., держмито в сумі 163,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 16635,27 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про припинення поруки за договорами поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 або визнати дані договори недійсними та зобов’язати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконати свої зобов’язання згідно кредитного договору.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.
Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та стягуючи в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 суму заборгованості, проценти та пеню за кредитним договором, суд виходив з того, що оскільки поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобов’язання перед банком, що у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 боргових зобов’язань, вони на ряду з ним несуть солідарну відповідальність.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 Цивільного кодексу України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов’язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору ( ч. З ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.
З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2006 року з поручителями ОСОБА_4, та ОСОБА_5 укладені окремі договори поруки (а.с. 8-9).
Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов’язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Таким чином, оскільки відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не укладали з банком спільного договору поруки, вони не можуть нести солідарну відповідальність, тому доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження, а тому рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_5
На ряду з цим, посилання апелянта ОСОБА_3 про те, що банк односторонньо змінив процентну ставку за кредитним договором без письмового або усного повідомлення безпідставне, оскільки кредитний договір не змінений та не доповнений, та як пояснив представник банку відсоткова ставка не змінювалася, а в розрахунку, наданому до суду помилково замість 27% було зазначено 28%, однак розрахунок було зроблено виходячи із процентної ставки 27%.
Не заслуговують на увагу також посилання апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що договори поруки не відповідають вимогам законодавства, та укладені раніше ніж кредитний договір, тому не мають доказової сили, оскільки дані договори не оспорені та недійсними не визнані, такі позовні вимоги не були заявлені в суді першої інстанції, а тому апеляційний суд не вправі припиняти договори поруки або визнавати їх недійсними.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму непогашеного кредиту у розмірі 7267,64 грн., проценти в сумі 2758,63 грн., пеню у сумі 6325,48 грн., судовий збір в сумі 163,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., Всього 16635,27 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму непогашеного кредиту у розмірі 7267,64 грн., проценти в сумі 2758,63 грн., пеню у сумі 6325,48 грн., судовий збір в сумі 163,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., Всього 16635,27 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: