АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-996-10 р. Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом і просив на підставі ст.220 ч.2 ЦК України визнати дійсним договір купівлі-продажу 0,05 га земельної ділянки від 29.03.2007 року, посилаючись на те, що виконав усі передбачені умовами договору обов’язки, сплатив продавцю ОСОБА_3 належні за договором гроші, фактично користується землею., проте нотаріально не може посвідчити укладений договір, оскільки відповідач загубив Державний акт на спірну земельну ділянку.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2007 року позов задоволено.
Визнано дійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,05 га для ведення садівництва, яка знаходиться в садовому товаристві «Будівельник», що знаходиться на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, укладену 29.03.2007 року між сторонами у справі.
Визнано право власності за ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові прокурор Запорізького району Запорізької області зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується відповідними письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, проте продавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч.2 ст.220 ЦК України позивач набув право власності на спірну земельну ділянку.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Встановлено, що ОСОБА_3 є власником 0,05 га земельної ділянки, розташованої на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, садівницького товариства «Будівельник», ділянка НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до розписки від 29.03.2007 року ОСОБА_3. отримала від ОСОБА_2 2500 грн. в рахунок продажу дачі (а.с. 6).
Даних, які б свідчили про продаж земельної ділянки матеріали справи у собі не містять, як не містять вони і доказів про ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору.
В заяві від 10 квітня 2007 року, адресованій районному суду, ОСОБА_3 зазначає про визнання позову про визнання права власності за позивачем на дачу у садовому кооперативі „Будівельник”(а.с.11), проте суд розгляну питання щодо права власності на земельну ділянку.
При цьому суд, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, постановив рішення про визнання права власності за ОСОБА_4, яка не зверталась до суду з даним позовом, не брала участі у цій справі.Суд також не звернув увагу на те,що в позовній заяві відповідачем зазначена не ОСОБА_3, а ОСОБА_5
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, не обговорив питання про залучення до участі у справі всіх зацікавлених осіб, щодо прав і обоі”язків яких вирішується питання, а також Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, на яке відповідно до ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” покладено обов’язок, в тому числі, по здійсненню контролю за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність земельних ділянок.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому відповідно до ст.311 п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст.307, 311 п.4, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Запорізького району Запорізької області задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від “12” квітня 2007 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: