У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого-судді Томенчука Б.М.,
суддів: Гриновецького Б.М.,Іванів О.Й.,
з участю прокурора Шишка Є.А.,
захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції, та засудженого ОСОБА_3 на вирок та постанову Рогатинського районного суду від 28 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором
ТзОВ «Бургаз», одруженого, раніше не судимого,-
засуджено:
- за ст. 191 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки.
- за ч.1 ст.366 КК України на 850 грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України йому остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням усіх форм
адміністративно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на підприємствах
власності строком на 3 роки та штрафом в сумі 850гривень, які згідно п.3 ст.72 КК України, виконуються самостійно.
Згідно ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки, а на підставі ст. 76 КК України на нього покладено відповідні обов’язки.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------Справа № 11-105/2010р. Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В. Категорія ст. 191 ч.3 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд.
Цивільний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути із засудженого на користь держави 48 882грн.60коп. матеріальної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_3. визнано винуватим та засуджено за те, що він, працюючи директором ТзОВ «Бургаз», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, 31.07.2007р.уклав договір підряду на проведення будівельно-монтажних робіт по реконструкції ГКНС в м. Рогатині між ДП «Рогатинводоканал» та ТзОВ «Бургаз», 28.09.2007р. склав акт приймання виконаних робіт на суму 40 152грн.60коп., хоч фактично виконав робіт на загальну суму 16 239грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність він 01.10.2007р. повторно уклав договір підряду на проведення будівельно-монтажних робіт по реконструкції ГКНС в м. Рогатині між ДП «Рогатинводоканал» та Тлумацькою філією ТзОВ «Бургаз», на суму 42 500грн. і 15.10. 2007р. склав акт приймання виконаних робіт на суму 40 058грн.40коп., а фактично виконав робіт на загальну суму 15 099грн., тобто привласнив та обернув в свою користь бюджетні кошти в сумі 48 882грн.60коп.
Крім того, будучи службовою особою він вніс до офіційних документів - актів приймання виконаних робіт завідомо неправдиві відомості, тобто вчинив службове підроблення.
Крім цього, постановою цього ж суду від 28.12.2009р. було задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 і ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст.367 ч.2 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу у відповідності до ч.1 ст.47 КК України, з закриттям провадження в кримінальній справі.
В апеляції на вирок прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді 1 інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що судом засудженому призначено надто м'яке покарання, оскільки судом не враховано що він своєї вини у вчинених злочинах не визнав, не розкаявся та не сприяв органам досудового слідства у їх розкритті, а також не відшкодував завдані злочином збитки, а тому призначене покарання не є достатнім для його виправлення. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок яким призначити засудженому покарання в межах санкції інкримінованих статей.
В апеляції на постанову цей же прокурор також вважає, що судом безпідставно та необґрунтовано, в порушення вимог ст.47 КК України, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст.367 ч.2 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу ДП «Рогатинводоканал», оскільки той являється директором зазначеного колективу. Просить постанову суду скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.
Не погодившись із вироком суду, засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляції зазначає, що висновки суду не відповідають викладеним у вироку фактичним обставинам справи, а також судом було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, а саме, після закінчення судового слідства, судових дебатів та останнього слова, задовольнивши клопотання захисника, суд не відновив судове слідство, не провів судові дебати та не надав йому останнього слова. Вважає, що всі роботи по реконструкції ГКНС в м. Рогатині були виконані в повному об’ємі про що підтвердили свідки, а також про це свідчить висновок будівельно-технічної експертизи, однак це судом не взято до уваги і не зазначено чому суд відкинув ці докази, а взяв до уваги інші суперечливі докази, а саме, акт ревізії КРУ, висновки та покази спеціаліста ОСОБА_5, який заміри довжини прокладених труб міряв кроками, чому суд не взяв до уваги коефіцієнти зазначені в актах виконаних робіт відповідно до кошторису, а послався на коефіцієнти, зазначені в акті КРУ. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок яким його виправдати.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість вироку в частині призначеного ОСОБА_3 покарання, а також в частині закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_4 який повністю підтримав подані апеляції прокурором і заперечив щодо апеляційних вимог ОСОБА_3, та крім того вважає вирок суду незаконним з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що після закінчення судового слідства, судових дебатів та останнього слова, задовольнивши клопотання захисника, суд не відновив судове слідство, не провів судові дебати та не надав засудженому останнього слова, пояснення засудженого ОСОБА_3, та його захисника, які вважають вирок суду щодо засудженого не законним та необґрунтованим, ОСОБА_4 та його захисника, які вважають постанову суду щодо нього законною і просять залишити її без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи й мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно ст.317 КПК України у випадках заявлення клопотань суд їх обговорює і розв’язує, про що виносить постанову. Після розв’язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.
Як вбачається із протоколу судового засідання суд, після закінчення судового слідства, судових дебатів та останнього слова, задовольнивши клопотання захисника ОСОБА_2 і, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ст.367 ч.2 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу у відповідності до ч.1 ст.47 КК України, з закриттям провадження в кримінальній справі, всупереч вимог ст.319 КПК України, не виніс постанови, не відновив судове слідство, не провів судові дебати та не надав підсудному останнього слова.
Крім того, як видно із матеріалів кримінальної справи, засуджений ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, не визнаючи себе винуватим у вчиненні злочинів, за які його засуджено та цивільний позов, стверджував, що роботи фірмою, яку він очолює, виконані згідно проекту та відповідно до кошторису, що ревізію КРУ проводив спеціаліст, не маючи відповідних фахових знань, тому висновок зроблено на припущеннях, з яким його не було ознайомлено, що покази деяких свідків є протиречиві, а судом не усунуто зазначені суперечності. Також суд не зазначив у вироку, чому він взяв до уваги одні докази, а відкинув інші.
За змістом ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку, коли підсудний не визнає себе винуватим, потрібно чітко викласти його доводи, аргументи, якими він намагається спростувати обвинувачення. Однак суд цих вимог процесуального закону не виконав, а по суті обмежився лише посиланням на сукупність доказів, які, на його думку, були належно досліджені досудовим слідством.
За таких обставин допущені судом порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, тому колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню.
Що стосується доводів засудженого про відсутність в його діях складу злочину, та неправильного вирішення цивільного позову, то вони можуть бути перевірені при новому розгляді справи.
Разом з тим, що стосується посилання прокурора про те, що судом безпідставно та необґрунтовано ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу, то колегія суддів не вбачає жодних підстав для задоволення апеляції в цій частині.
Так, в ч.1 ст.47 КК України зазначено повний перелік підстав щодо особи, яка вперше вчинила злочин середньої тяжкості та щиро покаялася, і може бути звільнена від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу. Отже, закон не встановлює жодних обмежень щодо передачі особи на поруки трудовому колективу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин вперше, злочин відноситься до середньої тяжкості, у вчиненому щиро покаявся, що трудовий колектив звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції, та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Рогатинського районного суду від 28 грудня 2009 року відносно
ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності передбаченої ст.367 ч.2 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу ДП «Рогатинводоканал» - залишити без змін.
Вирок Рогатинського районного суду від 28 грудня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_3 – скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі.
Судді: Б.М. Томенчук
Б.М. Гриновецький
О.Й. Іванів
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М.Томенчук