УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Беркій О.Ю., Шишка А.І.
секретаря Кащишин Л.Р.
з участю ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2, представника АКБ «Золоті ворота» Бойчука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» в особі Івано-Франківської філії (далі АКБ «Золоті ворота») до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку 339645,96 грн. заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року АКБ «Золоті ворота» звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 3 червня 2008 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено договір №02/373Ф про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії. Згідно умовами вказаного кредиту позивач зобов’язувався у період з 3 червня 2008 року по 24 вересня 2008 року надати ОСОБА_1 кредит у рамках мультивалютної відновлюваної лінії з максимальною сумою заборгованості 195000 грн., а відповідач зобов’язувався повернути кредит у встановлені графіком платежі не пізніше 25 травня 2015 року з сплатою процентів за ставкою: 14,5% річних за користування коштами у гривні, 9,99 % річних за користування коштами у доларах США та 8,99 % за користування коштами Євро на визначених договором умовах.
___________________________________________________________________________ Справа №22-ц-42/10 Головуючий у 1інст. Островський Л.Є.
Категорія 53 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
На виконання зазначеного кредитного договору, 3 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав у банку готівкою 40180 доларів США. Проте, отримані кошти у добровільному порядку не повертає, проценти за користування цими коштами не сплачує. У зв’язку з цим, сума заборгованості за кредитним договором, з урахуванням відсотків та пені станом на 20 липня 2009 року становить 339654,96 грн., які АКБ «Золоті ворота» просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у солідарному порядку на корить Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» в особі Івано-Франківської філії 339645,96 грн. заборгованості за договором №02/373Ф від 3 червня 2008 року про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії, 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, тому ухвалив помилкове рішення. Зокрема, апелянт вказує, що договір №02/373Ф від 3 червня 2008 року про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії він уклав на прохання і для потреб директора філії АКБ «Золоті ворота» ОСОБА_4 та передав йому отримані 40180 доларів США. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 3 червня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Золоті ворота» було укладено договір іпотеки згідно якого іпотекодавцем передано іпотекодержателю заставне майно – земельну ділянку площею 0,8957 у с. Підгір’я, урочище «Гора середня» Богородчанського району вартістю 746197,28 грн. У зв’язку з цим, апелянт вважав, що за рахунок заставного майна слід погасити заборгованість за кредитним договором №02/373Ф від 3 червня 2008 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримав доводи апеляційної скарги, просять задовольнити цю скаргу.
Представник АКБ «Золоті ворота» вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду законним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 3 червня 2008 року отримав у АКБ «Золоті ворота» готівкою 40180 доларів США договір №02/373Ф від 3 червня 2008 року про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії. Проте, у добровільному порядку відповідач не виконує умови зазначеного договору внаслідок чого, з урахуванням відсотків та пені станом на 20 липня 2009 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 339654,96 грн. В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, 3 червня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Золоті ворота» було укладено договір іпотеки згідно якого іпотекодавцем передано іпотекодержателю заставне майно – земельну ділянку площею 0,8957 у с. Підгір’я, урочище «Гора середня» Богородчанського району вартістю 746197,28 грн. У зв'язку з тим, що іпотекодавець укладаючи зазначений договір прийняв на себе зобов'язання забезпечити виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед АКБ «Золоті ворота» про повернення кредиту в розмірі 40180 доларів США, то суд стягнув з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у солідарному порядку з урахуванням відсотків та пені 339654,96 грн. заборгованості за кредитним договором від 3 червня 2008 року.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом установлено, що 3 червня 2008 року між АКБ «Золоті ворота» поз і ОСОБА_1 було укладено договір №02/373Ф про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії. Згідно умовами вказаного кредиту позивач зобов’язувався у період з 3 червня 2008 року по 24 вересня 2008 року надати ОСОБА_1 кредит у рамках мультивалютної відновлюваної лінії з максимальною сумою заборгованості 195000 грн., а відповідач зобов’язувався повернути кредит у встановлені графіком платежі не пізніше 25 травня 2015 року з сплатою процентів за ставкою: 14,5% річних за користування коштами у гривні, 9,99 % річних за користування коштами у доларах США та 8,99 % за користування коштами Євро на визначених договором умовах.
У зв’язку з цим, 3 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав в АКБ «Золоті ворота» 40180 доларів США. Зазначених обставин не заперечують сторони і підтверджуються копією укладено договіру №02/373Ф про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії та копією платіжки про отримання коштів (а.с.7,28).
Згідно поданої позивачем довідки-рахунку, заборгованість за кредитним договором становить 339645,96 грн. (а.с. 32-35). Даний факт не заперечується ОСОБА_1
Відповідно до Закону від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон) іпотека розуміється як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №02/373Ф, 3 червня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Золоті ворота» було укладено договір іпотеки згідно якого іпотекодавцем передано іпотекодержателю заставне майно – земельну ділянку площею 0,8957 у с. Підгір’я, урочище «Гора середня» Богородчанського району вартістю 746197,28 грн. (а.с.10). ОСОБА_4 утримується під вартою у СІЗО як підозрюваний у вчинення службового злочину перебуваючи керуючим філією АКБ «Золоті ворота».
Відповідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Суд обгрунтовано відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що кредитний договір укладався в інтересах керуючого філією АКБ «Золоті ворота» і ним отримані 40180 доларів США, так як не підтверджені доказами.
За таких обставин, згідно ст.ст. 526,541,625,1054 ЦК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольнивши позов у справі і стягнув з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у солідарному порядку на корить Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» в особі Івано-Франківської філії 339645,96 грн. заборгованості за договором №02/373Ф від 3 червня 2008 року про надання споживчого кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії, так як відповідачі у добровільному порядку не виконують умови зазначеного договору.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо виконання кредитного договору за рахунок предмета іпотеки укладеного з ОСОБА_4, оскільки відповідно до ст.ст. 572,589,590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов’язком кредитора.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя: Фединяк В.Д.
Судді: Беркій О.Ю.
Шишко А.І.