Справа №2-357/07

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року   Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючий суддя                         Мухін А.В.

при секретарі                            Соколовой Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та сплату грошової компенсації

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні та сплату грошової компенсації

В обґрунтування позову вказує, що їй, її неповнолітньому сину та відповідачці належать на праві спільної власності квартира АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя.

Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2006 р. встановлено порядок користування квартирою, згідно якого відповідачці виділено кімнату площею 13,9 кв. м, а їй з сином кімнату площею 17.7 кв.м.

Сумісне проживання з відповідачкою, як вважає позивачка, не можливе. Крім того, відповідачка не потребує житла, так як влітку 2000 р. добровільно виписалася з спірної квартири, та була вселена туди тільки за рішенням суду в 2006 р.

Просить припинити право власності відповідачки на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя та стягнути з неї на користь відповідачки грошову компенсацію в сумі 51 342,00 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідачка проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України: „Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.  частка є не значною і не може бути виділена в натурі;

2.              річ є не подільною;

3.              спільне володіння і користування майном є неможливим;

4.              таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї"".

Припинення права власності на частку спільного майна одного із співвласників можливо лише при сукупності усіх умов , передбачених ч. 1 ст.365 ЦК України.

Належна відповідачці 1/3 частина спільного майна не може бути визнана судом як не значна.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2006 р. визначено право користування сторін спільним майном, отже суд вважає, що відсутні також підстави для припинення права власності на частку у спільному майні, які передбачені п.2.3 ч.1 ст.365 ЦК України.

Відповідачка проживає в спірній квартирі, іншого житла в м. Запоріжжя не має, має роботу в м. Запоріжжя, тому припинення її права власності на частку у спірному майні завдасть її інтересам істотної шкоди.

Позивачка по справі має в м. Запоріжжя інше житло, що підтверджується її позовною заявою, де вказана адреса м. Запоріжжя АДРЕСА_2.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для припинення права власності відповідачки на частку у спільному майні.

Відповідно до ч. З ст.321 ЦК України примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Згідно ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачка не внесла необхідні кошти на депозитний рахунок суду і не надала доказів, що вона такі кошти має.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку що позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.321, 365 ЦК України, ст. ст. 58,59,209, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та сплату грошової компенсації -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.