ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 926/1102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

прокурора - Голуба Є. В.

позивача - Барди С. Ю.

відповідача - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівців

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 (суддя Байталюк В. Д.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 (Зварич О. В. - головуючий, судді Дубник О. П., Кордюк Г. Т.) у справі

за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України і Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівців

до Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого підрозділу Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс"

про припинення права користування нерухомим майном.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 21.05.2018 заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України і Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівців (далі - КЕВ м. Чернівців) до Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого підрозділу Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" про припинення права користування військовим нерухомим майном - приміщенням магазину та пункту приймання склотари загальною площею 85,3 м2, розташованих на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Чернівці , вул. Залозецького , 95. Позовні вимоги аргументовано тим, що спірне приміщення упродовж тривалого часу не використовується і перебуває у занедбаному стані.

Короткий зміст судових рішень у справі

2. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 у справі № 926/1102/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано тим, що у матеріалах справи немає доказів стану майна на день виникнення у відповідача права господарського відання, тому неможливо встановити факт знищення чи пошкодження майна як підставу для припинення права користування ним. Крім того, обраний військовим прокурором спосіб захисту цивільного права не передбачений законом, оскільки право користування майном як невід`ємна складова права господарського відання не може бути виокремлено самостійно та припинено без припинення права володіння та права розпорядження цим майном. Суд зазначив, що припинення правовідношення як спосіб захисту передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не тотожний припиненню права користування майном.

4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 926/1102/18, КЕВ м. Чернівців звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 75, 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 16, 317, 319 ЦК України, статей 3, 4, 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6. Скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій, що на теперішній час спірне приміщення має незадовільний, занедбаний стан внаслідок бездіяльності відповідача та невикористання ним цього приміщення у господарській діяльності. Водночас у пунктах 2.2, 3.2 Статуту Концерну "Військторгсервіс" передбачено обов`язок зі збереження державної власності та контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за учасниками Концерну державного майна. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги технічний паспорт на будівлю, в якому немає будь-яких зауважень про незадовільний стан приміщення, що підтверджує доведення спірного приміщення до занедбаного стану, адже на час прийняття відповідачем на баланс спірного нерухомого майна жодних зауважень щодо його стану не надходило.

7. Заявник також зазначає про хибність доводів судів у справі № 926/1102/18 стосовно неправильно обраного способу захисту, адже припинення права користування майном фактично унеможливлює право володіння, а розпоряджатись спірним майном відповідач не може без згоди власника - Міністерства оборони України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу Концерн "Військторгсервіс" наголошує на безпідставності доводів скаржника і правильності висновків судів, викладених у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 і постанові Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 926/1102/18, а тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, згідно з реєстраційним посвідченням від 1992 року право власності на магазин та пункт прийому склотари, розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 95, загальною площею 85,3 м2 зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України (Міністерства оборони України).

10. Суди встановили, що 26.11.2015 на замовлення Концерну "Військторгсервіс" виготовлено технічний паспорт на спірне нежитлове приміщення. Відповідно до технічного паспорта на це нежитлове приміщення перебуває на балансі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс", а згідно з інвентаризаційною відомістю КЕВ м. Чернівців спірне майно перебуває на його бухгалтерському обліку.

11. Відповідно до пункту 1.1 Статуту Концерну "Військторгсервіс", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.03.2018 № 129, Концерн "Військторгсервіс" є державним господарським об`єднанням, заснованим на державній власності, у формі концерну. Концерн належить до сфери управління Міністерства оборони України. Концерн здійснює свою діяльність на основі та відповідно до законодавства України, Статуту онцерну, який затверджується органом управління.

12. Майно концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Реалізуючи право господарського відання, Концерн володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї господарської діяльності на свій розсуд і в порядку, що не суперечить законодавству. Право господарського відання майном, закріпленим за Концерном, виникає з дати його реєстрації (пункт 4.2).

13. Згідно з пунктом 4.5 Статуту Концерн "Військторгсервіс" володіє та користується належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та меті його діяльності, за погодженням з уповноваженим органом управління.

14. КЕВ м. Чернівців є державною установою, створеною Міністерством оборони України, та веде облік майна, закріпленого за військовими частинами та іншими військовими формуваннями, що передбачено Положенням про квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівців, затвердженим наказом начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 14.03.2016 № 24.

15. 24.04.2018 комісія у складі спеціалістів КЕВ м. Чернівців спільно із представником Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" провелаобстеження технічного стану спірного нежитлового приміщення та його використання за цільовим призначенням, про що складено акт обстеження приміщення пункту приймання склотари на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 95.

16. У цьому акті зафіксовано, що технічний стан основних конструктивних елементів будівлі (фундаментів, стін, перекриття) задовільний. Немає санітарно-технічних приладів, внутрішніх дверних блоків. Внутрішні оздоблювальні роботи, а також зовнішні двері та вікна перебувають у незадовільному стані. Окрім того, встановлено, що приміщення пункту приймання склотари на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 95, упродовж тривалого часу не використовується.

17. Підставою для звернення заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Чернівців стало те, що зазначені органи належним чином не здійснюють повноважень щодо збереження та ефективного використання військового майна.

Позиція Верховного Суду

18. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

19. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Із матеріалів справи вбачається, що доводи, зазначені у касаційній скарзі повторюють доводи викладені в апеляційній скарзі, які суд апеляційної інстанції належним чином спростував, а правовідносинам у справі надав об`єктиву правову оцінку. Водночас аргументи скаржника про помилкове застосування судами норм матеріального права є безпідставними, зважаючи на таке.

21. Відповідно до статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

22. Способи захисту прав та законних інтересів визначено у частині 2 цієї статті та у статті 16 ЦК України.

23. Згідно зі статтею 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

24. За змістом статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

25. Відповідно до частини 5 статті 75 ГК України відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

26. За змістом статей 3, 4, 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є майно, передане державним комерційним підприємствам. Суб`єктами управління об`єктами державної власності є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання.

27. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, спірне майно концерну, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 95, є державною власністю і закріплено за ним на праві господарського відання. За змістом Статуту Концерн "Військторгсервіс", реалізуючи право господарського відання, володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї господарської діяльності на свій розсуд і в порядку, що не суперечить законодавству.

28. Таким чином, передаючи іншій особі майно на праві господарського відання, власник надає можливість відповідному суб`єкту підприємництва саме володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, водночас із певними обмеженнями. Однак встановлення таких обмежень щодо певного виду майна не може свідчити про виключення однієї зі складових права господарського відання. Суть права господарського відання полягає у сукупності прав щодо володіння, користування і розпорядження, а встановлені обмеження є лише унормуванням можливостей їх реалізації. Той факт, що відповідач не може розпоряджатись повною мірою спірним майном без згоди власника - Міністерства оборони України, не спростовує належності майна Концерну "Військторгсервіс" на праві господарського відання, а є реалізацією особливого режиму права власності на відповідне майно. У безспосередньому взаємозв`язку володіння, користування і розпорядження за своєю правовою природою слугує реалізації права господарського відання та фактично становить цілісний комплекс прав, який відповідно до мети своєї господарської діяльності може реалізовувати суб`єкт господарювання.

29. У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що звернення із позовною заявою щодо припинення права користування є неналежним способом захисту і не може бути задоволено з урахуванням нерозривності складових права господарського відання, припинення кожної з яких окремо суперечитиме цілісності такого права та можливості його реалізації відповідною особою.

30. Підставою для звернення заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Чернівців стало погіршення стану спірного майна внаслідок бездіяльності відповідача та невикористання цього майна у власній господарській діяльності, що підтверджується актом обстеження приміщень пункту приймання склотари на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 95.

31. Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно звернули увагу на те, що у матеріалах справи немає доказів стану, в якому перебувало спірне нерухоме майно на час виникнення у відповідача права господарського відання. Для надання висновку про погіршення стану нерухомого майна, важливим є з`ясування стану, в якому майно перебувало до певного часу, що дає змогу за визначальними ознаками встановити зміни, які відбулися щодо погіршення його якісних особливостей.

32. Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

33. Таким чином, саме на позивача покладено обов`язок доведення обставин погіршення стану спірного нерухомого майна. Сам лише факт виявлення незадовільного стану окремих складових майна у певний момент, без визначення стану, в якому майно перебувало до переходу у володіння до іншої особи, не може слугувати безумовною підставою для встановлення негативних змін, які настали внаслідок діяльності такої особи.

34. Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги твердження скаржника про те, що у технічному паспорті на будівлю будь-яких зауважень щодо незадовільного стану приміщення, оскільки у технічному паспорті, копія якого є у матеріалах справи № 926/1102/18, не передбачено відповідної графи, де ці зауваження могли би бути відображені. Будь-яких інших доказів погіршення стану спірного нерухомого майна, які би не оцінили суди, скаржник не надав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

35. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

36. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 926/1102/18 немає.

38. Зважаючи на викладене та ураховуючи наведені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

39. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівців залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі № 926/1102/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ