1Справа № 335/7076/19 2/335/2119/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Проценко А.М., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до концерну «МТМ», третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого зазначив наступне.

З 15.10.20019 року позивач працював в концерні «МТМ», з 10.05.2016 він займав посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 4 розряду ділянки обслуговування та експлуатації електроустаткування енергослужби ДТТЕ Філії концерну «МТМ» Вознесенівського району. 27.05.2019 його було звільнено з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю за станом здоров`я та внесено запис до трудової книжки.

14.05.2019 на підставі акту МСЕК позивачу було встановлено третю групу інвалідності безстроково за загальним захворюванням. При цьому в довідці до акті огляду МСЕК у висновку про умови та характер праці зазначено, що позивач може працювати в кабінетних умовах в своїй професії.

06.05..2019 та 15.05.2019 Начальником управління з персоналу Нікітіною А.С. було вручено позивачу пропозицію про працевлаштування до ФК «МТМ» Шевченківського району підсобним робітником з окладом 3647 грн.

Однак в індивідуальній програмі реабілітації інваліда зазначено про відмову від підсобної праці.

Тому позивач вважає своє звільнення протиправним, просить поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

01.07.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.08.2019 позивачем надано суду уточнену позовну заяву, де він просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення судом.

28.08.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, де зазначається, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач ОСОБА_1 був звільнений законно, на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров`я, він не може належно виконувати покладені на нього трудові обов`язки. Так, з наказу № 545 від 27.05.2019 року про припинення трудового договору чітко вбачається, що підставою для звільнення стала виявлена невідповідність виконуваній роботі за станом здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову за вказаних в позовній заяві підстав.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, посилаючись на викладену у відзиві позицію.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, заяв про наявність поважної причини неявки и про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі надані докази у сукупності, судом встановлені наступні обставини справи.

15.10.2019 року позивача було прийнято на роботу в концерн «МТМ», а 10.05.2016 переведено на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 4 розряду ділянки обслуговування та експлуатації електроустаткування енергослужби ДТТЕ Філії концерну «МТМ» Вознесенівського району, що підтверджується відповідними записа до трудової книжки працівника.

11.12.2018 року ОСОБА_1 поскаржився на погане самопочуття, йому викликали «Швидку допомогу» та після огляду спеціалістами поклали на негайне стаціонарне лікування в відділення кардіології.

Наказом № 19 від 16.01.2019 року ОСОБА_1 було направлено на проходження позачергового медичного огляду.

На підставі медичної довідки КНП «Міська лікарня №10» від 09.04.2019 року №327, листа вх. №386 від 22.04.2019 року «Про надання інформації» щодо проведення позачергового (періодичного) медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 не може виконувати роботи за професією, має протипоказання до виконання робіт, пов`язаних з виробничим шумом, висотою, механічним обладнанням, обслуговуванням діючих електротехнічних установок, підйомних механізмів.

06.05.2019 року, позивач був ознайомлений з наказом № 97 від 03.05.2019 року «Про результати проведення позачергового медичного огляду», згідно якого ОСОБА_1 було заборонено виконання робіт підвищеної небезпеки.

06.05.2019 року позивач отримав пропозицію про працевлаштування, а саме вакансію підсобний робітник ФК «МТМ» Шевченківського району, від якої він відмовився. Інших вакансій, які б відповідали вищезазначеним вимогам та не були б протипоказані позивачу, немає, що підтверджено наданим списком вільних вакансій на підприємстві на день звільнення працівника.

14.05.2019 року позивач отримав Довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 1026507 від 14.05.2019 року, якою була встановлена третя група інвалідності безстроково за загальним захворюванням, яка передбачає протипоказання до виконання роботи по даній професії за станом здоров`я, а саме: фізичні і психо-емоційні навантаження, робота у шкідливих виробничих умовах, робота на висоті, роботам з діючим електроустаткуванням.

15.05.2019 року позивачу знову була надана пропозиція про працевлаштування, а саме вакансія підсобний робітник ФК «МТМ» Шевченківського району, яку він також не прийняв.

Вільні вакансії з переліку передбачених довідкою МСЕК професій таких як інженер, майстер, рахівник, технік з дозволеними позивачу умовами праці за станом здоров`я на день звільнення позивача в концерні «МТМ» відсутні. Тому 27.05.2019 року позивачу знову було запропоновано робоче місце підсобного робітника на ФК «МТМ» Шевченківського району. Позивача було попереджено про наслідки відмови від пропозиції роботи, що трудовий договір з ним буде припинено 27.05.2019 року за п.2 статті 40 КЗпП України. Від запропонованої вакансії та підпису на пропозиції позивач відмовився.

Наказом № 545 від 27.05.2019 року про припинення трудового договору у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я (п.2 ст. 40 КЗпП) ОСОБА_1 був звільнений.

Судом встановлено, що в виданій 14.05.2019 позивачу індивідуальній програмі реабілітації інваліда №482 зазначено про відмову від підсобної праці, однак підтверджень, що дана програма надавалася представника роботодавця при пропонуванні ними вакантної посади підсобного робітника, суду не надано. Тобто на момент внесення пропозицій з наявністю вакантної посади підсобного робітника роботодавцю не було відомо про зазначені в індивідуальній програмі обмеження щодо підсобної праці.

Однак навіть з врахуванням зазначеного, дослідивши перелік вакантних посад на дату звільнення позивача, судом встановлено, що вільні посади, які б міг займати ОСОБА_1 та виконувати трудові обов`язки з урахуванням стану його здоров`я та встановлених медичною довідкою обмеженнями, на концерні «МТМ» відсутні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд може визнати правильним припинення трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП, в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує і неможливо перевести за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п. 1.3 Порядку та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» обов`язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.

Згідно п. 3.8 наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246 (далі - Наказ) роботодавець забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов`язки.

Згідно з вимогами п. 2.17 Наказу за результатами періодичного медичного огляду (протягом одного місяця після їх закінчення) комісія оформляє заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за затвердженою формою.

Статтею 170 КЗпП України визначено, що працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеженням строку.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Покладаючи на роботодавця обов`язок стосовно переведення працівників на іншу, легшу роботу, вказані законодавчі норми не вимагають від нього створювати нове робоче місце для працівника, щодо якого виявлено невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.

Статтею 43 Конституції України в Україні заборонено застосовувати примусову працю. Тобто роботодавець може виконати свій обов`язок, перевівши інваліда на іншу, легшу роботу, лише якщо є згода такого працівника. Саме те, що працівник-інвалід не дав згоди на переведення на запропоновану роботодавцем іншу, легшу роботу, й може бути підставою для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП.

Відповідно до ст. 47 та ст. 116 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в день звільнення. 28.05.2019 року ОСОБА_1 отримав попередження про необхідність негайно надати оригінал трудової книжки в відділ кадрів для внесення запису про звільнення.

Наказ № 545 від 27.05.2019 року про припинення трудового договору у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я був оформлений у відповідності до діючого законодавства. Наказ № 545 від 27.05.2019 року про припинення трудового договору у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я (п.2 ст. 40 КЗпП) був підписаний директором Філії Концерну «МТМ» ОСОБА_2 , який є уповноваженою на те особою, відповідно до Довіреності № 441/20-19 від 02.01.2019 року, згідно з якою від імені Концерну «МТМ» ОСОБА_2 вправі приймати та звільняти з роботи працівників (робочий персонал), які працевлаштовуються в Концерн «МТМ» для роботи на Філії у межах штатного розпису Філії, затвердженого генеральним директором та у відповідності до діючого трудового законодавства, внутрішніх актів та правил Концерну «МТМ».

Таким чином, у випадку, коли МСЕК установила працівникові групу інвалідності, роботодавець насамперед має вжити заходів щодо встановлення факту виявленої невідповідності такого працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Відтак він повинен запропонувати працівникові роботу, яка б відповідала його стану здоров`я. Лише після цього, якщо працівник відмовився від переведення на іншу, легшу роботу, роботодавець може звільнити працівника, якому встановлено групу інвалідності, за пунктом 2 статті 40 КЗпП.

Для того щоб установити факт виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, роботодавець передусім керувався довідкою до акта огляду МСЕК, на зворотній стороні якої зазначається висновок про умови та характер праці.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач по трудових спорах звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 77-79, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 32, 40 ч.1 п.3, 233, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до концерну «МТМ», третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.09.2019 року.

Суддя А.М.Проценко