ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18824/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 вересня 2019 року м. Київ

Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дійі, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на момент звернення до суду з позовом становив 1762,00 грн.

Отже, сума судового збору при подачі апеляційної скарги складатиме: (1762*0,4)*150% = 1057,20 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було у зв`язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню, натомість, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ознайомившись із вказаним клопотанням апелянта, суддя-доповідач приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов`язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою. Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, доводи щодо неналежного фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а також обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи розстрочення.

Отже, суддя-доповідач не встановив обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для звільнення апелянта від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суддя-доповідач приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийнято 30 липня 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Тобто останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України був 29 серпня 2019 року.

Копію оскаржуваного рішення отримала представник ГУПФУ в м. Києві Дубіна Х .К. 02 серпня 2019 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 73).

Разом з тим, відповідно до відбитку календарного штемпелю на конверті апеляційну скаргу подано 05 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 295 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Однак, питання про поновлення пропущеного строку Пенсійним фондом не порушується.

Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою із зазначенням підстав та наданням доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку, а також документ про сплату судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 295, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина