Судове рішення #8161149

Справа № 22ц-5110/ 2008 р.

Категорія

Головуючий в суді І інстанції Корбут В.М.

Доповідач Тракало В.В.


У X В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


3 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

Київської області у складі:

головуючого судді: Тракало В.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Данілова О.М.,

при секретарі Терех Т.В.


розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 17 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування будинку недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,


встановила:


У липні 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до своєї дочки ОСОБА_2, про визнання недійсним договору дарування будинку АДРЕСА_1.

У позовній заяві зазначено, що 19 січня 2008 року ОСОБА_1 уклала нотаріально посвідчений договір належного їй на праві власності будинку АДРЕСА_1 зі своєю дочкою ОСОБА_2 під впливом обману та внаслідок помилки. Відповідачка обманула, пообіцявши доглянути до смерті, а вона внаслідок похилого віку помилялася щодо наслідків правочину, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання.

В процесі розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала підстави позовних вимог і остаточно просила визнати договір дарування недійсним з підстав, передбачених ст.229 ЦК України, як вчиненого під впливом помилки (а.с.47).

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 листопада 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав порушення норм процесуального права та невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, законодавець передбачив, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину. Сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1., яка має п'ятьох повнолітніх дітей, на праві власності належав будинок АДРЕСА_1. 19 січня 2008 року позивачка подарувала належний їй будинок своїй дочці ОСОБА_2 Вказаний договір дарування будинку нотаріально посвідчений.

Відмовляючи у позові про визнання вказаного договору дарування недійсним з підстав, передбачених ст.229 ЦК України, суд правильно виходив з недоведеності позовних вимог , що така помилка дійсно мала місце.

З матеріалів справи вбачається і це стверджується позивачкою в апеляційній скарзі (а.с.86), що фактично між дорослими дітьми позивачки існує спір щодо належного матері майна. На думку позивачки, не бажаючи загострювати відносини між дітьми, які дорікають їй з приводу несправедливого відношення до них, вона періодично дарує свій будинок комусь із них, укладаючи нотаріально посвідчені договори дарування будинку, а потім розриваючи або визнаючи недійсними їх.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачкою вимог про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Посилання в скарзі на незаконність рішення, відхилення клопотання про допит свідків, не заслуговують на увагу. ОСОБА_1. не навела жодної із умов договору довічного утримання, які б вона обговорювала із відповідачкою чи повідомляла нотаріусу, укладаючи оспорюваний договір дарування будинку. А помилка в розрахунку одержання користі від вчиненого правочину немає правового значення, як і помилка відносно мотивів.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не можуть бути приййняті лдо уваги, оскільки не грунтуються на доказах та на законі і не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦГОС України, колегія суддів


ухвалила:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 17 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація