Справа № 22ц/2290    Головуючий в суді 1 -ї інстанції Стратович О.В.

Категорія 27     Доповідач Матюшенко І.В.

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Жизневської А.В., Павицької Т.М.

при секретарі судового засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (далі - Банк) на ухвалу судді Олевського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2009 року за матеріалами заяви Банку про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1,

встановила:

Ухвалою судді Олевського районного суду від 10 серпня 2009 року відмовлено Банку у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором.

У поданій апеляційній скарзі Банк, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, а матеріали заяви повернути до суду першої інстанції для розгляду. Апелянт зазначає, що суддя дійшов помилкового висновку про наявність у даному випадку спору про право.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі.

З матеріалів справи (а.с.5-7) вбачається, що 4 жовтня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 у письмовій формі було укладено кредитний договір за яким Банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 40920.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом і кінцевим терміном повернення 05.04.2010 року. З умовами надання Банком споживчого кредиту ОСОБА_1. ознайомився та погодився.

Відповідно до поданої заяви Банком порушується питання про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1. 30978.69 грн. заборгованості за кредитом, 12198.60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2719.13 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. фіксованої суми штрафу та 2294.82 грн. штрафу у процентному відношенні до заявленої суми, а всього - 48691 грн. 24 коп.3аборгованості за кредитним договором. До вказаної заяви Банком додано розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с.4) а фіксована сума штрафу та сума штрафу у відсотках до заявленої Банком суми до стягнення передбачені п. 5.3 кредитного договору.

За таких обставин, коли заяву про видачу судового наказу було подано на підставі письмової угоди (договору споживчого кредиту), заявником представлено суду розрахунок заборгованості, що базується на умовах договору, у суду не було підстав відмовляти у прийнятті заяви.

Враховуючи, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу судді Олевського районного суду від 10 серпня 2009 року скасувати, матеріали заяви повернути до суду першої інстанції для вирішення питання щодо їх прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.