УХВАЛА

20 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/2235/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" (далі - ПАТ "Донецький міський молочний завод №2", скаржник)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019

у справі № 905/2235/17

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2";

2. Приватного акціонерного товариства "Геркулес";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Продукти";

4. Приватного підприємства "Український продукт";

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Горняк";

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" 15.07.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Східний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду Верховного Суду з касаційною скаргою (зареєстрована Судом за №9857/2019 від 11.09.2019) про скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 905/2235/17, оскільки вважає, що її винесеною з порушенням норм процесуального права. ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" зазначає, що апеляційною інстанцією було безпідставно та неправомірно повернуто апеляційну скаргу з підстав відсутності довіреності на представника.

Дослідивши доводи касаційної скарги ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" у справі № 905/2235/17 у контексті матеріалів справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Продукти" на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.11.2017 у справі № 905/2235/17 повернуто скаржнику без розгляду. Ухвалу господарського суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що подана апеляційна скарга підписана особою посадове становище, прізвище, ім`я та по-батькові якої не зазначено, що є підставою для повернення відповідної апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом апеляційної інстанції досліджено, що відповідно до приписів пункту 1 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень. Всупереч даним вимогам подана апеляційна скарга була підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Продукти", однак без зазначення прізвища та посадового становища, тобто невідомою особою.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Касаційний господарський суд звертає увагу, що правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника. Не зазначення безпосередньо скаржником ані посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, ані прізвища, ім`я та по батькові такої особи, а також без доказів на підтвердження повноважень, є обставинами, які мають суб`єктивний характер, і які в свою чергу, унеможливлюють ідентифікацію особи, якій належить даний підпис.

Вказані вище обставини були підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції даної норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Донецький міський молочний завод №2" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 905/2235/17 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 905/2235/17 господарського суду Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос