ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2007                                                                                   Справа № 05-01/741/5-182/9  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                               Чус О.В., Бахмат Р.М.

при секретарі судового засідання      Корх К.В.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Сортнасіннєовоч” на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2007р. у справі

за позовом      Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Сортнасіннєовоч”, м. Кіровоград

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства “Олександрійський “Сортнасіннєовоч”, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення грошової суми

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням арбітражного суду Кіровоградської області від 21.07.1999р., з урахуванням постанови заступника голови цього ж суду від 2.11.1999р.,  задоволено позов відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Сортнасіннєовоч” (далі Агрофірма”) : на користь позивача з відкритого акціонерного товариства “Олександрійський “Сортнасіннєовоч” (далі ВАТ “Олександрійський “Сортнасіннєовоч”) стягнуто 50242,56гр. боргу та судові витрати (т.4 а.с.9-12, 66-68). Після набрання рішення законної сили видано відповідний наказ (т.4 а.с.62), який надійшов на виконання до відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції Кіровоградської області (далі ДВС).

    Під час примусового виконання наказу суду про стягнення з ВАТ “Олександрійський “Сортнасіннєовоч” грошової суми постановою державного виконавця від 9.04.2002р. наказ було повернуто стягувачеві в зв’язку з відсутністю на рахунку боржника грошових коштів (т.4 а.с.61).

    На підставі заяви Агрофірми ухвалою господарського суду від 28.05.2002р. змінено спосіб та порядок виконання рішення суду та звернено стягнення на майно боржника на суму 3302гр. (т.4 а.с.59-60,79-80).

    Ухвалою господарського суду кіровоградської області від 26.11.2002р. затверджено мирову угоду стягувача та боржника, відповідно до умов якої ВАТ “Олександрійський “Сортнасіннєовоч” зобов’язалось перерахувати на користь Агрофірми 3302гр. до 1.05.2003р. (т.4 а.с.94-95)

    26.04.2006р. до суду надійшла скарга Агрофірми на дії ДВС, в якій зазначено, що ухвала суду про звернення стягнення на майно боржника не виконується. На запит боржника ДВС листом від 12.04.2006р. повідомила, що боржником надані документи, що підтверджують виконання рішення господарського суду. Але вказані висновки про відсутність заборгованості не відповідають обставинам справи, а тому стягувач просив визнати неправомірними дії ДВС по невиконанню ухвали суду від 26.11.2002р. (т4 а.с.96-97).

    Заявою від 20.02.2007р. стягувач уточнив свою скаргу та просив визнати незаконною постанову ДВС про закінчення виконавчого провадження від 15.03.2004р. та зобов’язати ДВС відновити провадження по виконанню ухвали суду від 26.11.2002р. (т.6 а.с.22-23).

      Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2007р. (суддя Коротченко Л.С.) відмовлено в задоволенні скарги.

    Не погодившись з ухвалою Агрофірма звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та задовольнити скаргу на дії ДВС. При цьому апелянт зазначив, що судом безпідставно зроблено висновок про те, що стягувач не довів, що на виконанні ДВС знаходилась ухвала суду від 26.11.2002р.

    Боржник та ДВС відзиву на апеляційну скаргу не надали

    Учасники виконавчого провадження в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явились. ДВС просила розглянути скаргу без участі свого представника. Стягувач та боржник, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність стягувача та боржника, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

     Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    Відповідно до ст.1212 ГПК України скарги на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

    З тексту скарги стягувача слідує, що Агрофірмою фактично оскаржується постанова ДВС від 15.03.2004р. про закінчення виконавчого провадження. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що копію вказаної постанови було залучено до справи 1.06.2006р., разом з запереченнями ДВС та іншими доказами (т.4 а.с.115-116). Починаючи з 8.06.2006р. стягувач неодноразово приймав участь у содових засіданнях, мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та запереченнями ДВС, в яких остання посилалась на наявність вказаної постанови. Ухвалою суду від 8.06.2006р. Агрофірму було зобов’язано надати суду обґрунтування своїх вимог з урахуванням посилання ДВС на наявність постанови про закінчення провадження у справі (т.5 а.с.83-86). З огляду на це перебіг передбаченого ст.1212 ГПК України строку оскарження постанови розпочався у червні 2006р., а свою скаргу про визнання постанови від 15.03.2004р. незаконною Агрофірма подала до суду лише 20.02.2007р., нічим не обґрунтувавши неможливість оскарження дій ДВС у передбачений законом строк.

    Пропуск без поважних причин строку на оскарження дій ДВС є підставою для відмови в задоволенні скарги.

         

   За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави, передбачені ст.104 ГПК України для скасування чи зміни ухвалу суду, якою відмовлено в задоволенні скарги на дії  ДВС.

    Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Сортнасіннєовоч” –без задово лення.

     Головуючий  суддя                                                                                  А.О. Логвиненко

          

    Суддя                                                                                                        О.В. Чус

                                                                                               

    Суддя                                                                                                          Р.М. Бахмат