УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/693/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т.Є. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023

за позовом Фізичної особи-підприємця Олійник Наталії Михайлівни

до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

про визнання дій протиправними, визнання нечинними транзакцій та повернення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») засобами поштового зв`язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Олійник Наталії Михайлівни до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання дій протиправними, визнання нечинними транзакцій та повернення грошових коштів. Просить також зупинити виконання оскаржуваних рішень.

Водночас АТ КБ «Приватбанк» заявило клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, обґрунтовуючи тим, що отримали копії оскаржуваної постанови нарочно 29.01.2024.

Ухвалою Верховного суду від 28.02.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 наведені у клопотанні Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги.

11.03.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та заяви про усунення недоліків, Верховний Суд дійшов висновку про повернення їх без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частин 2, 4 ст.170 ГПК письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч.2). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4).

Також ч.3 ст.290 ГПК передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

Згідно з п.1 ч.4 ст.292 ГПК касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За змістом ст.6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами 5, 6 ст.42 ГПК встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до п.16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (п.25 Положення).

Пунктом 26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Таким чином, альтернативою звернення до суду для осіб, визначених п.10 Положення та ч.6 ст.6 ГПК з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Із матеріалів заяви про усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що вона надіслана адвокатом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» Колодочкою П.О на електронну адресу Касаційного господарського суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Матеріали заяви про усунення недоліків касаційної скарги не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на касаційну скаргу, із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із відповідною заявою.

В заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник не пояснив, в чому полягає неможливість подання цієї заяви через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

З огляду на те, що заява про усунення недоліків касаційної скарги надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК, вона підлягає поверненню.

Іншим способом, зокрема засобами поштового зв`язку у паперовій формі, заява про усунення недоліків касаційної скарги до Верховного Суду не надійшла.

Таким чином, оформлена та підписана належним чином заява про усунення недоліків касаційної скарги до Верховного Суду не надійшла, тобто протягом встановленого строку скаржник не усунув недоліків поданої касаційної скарги.

Стаття 118 ГПК визначає наслідки пропуску процесуальних строків, відповідно до якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 292 ГПК передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

Згідно з ч.4 ст.174 ГПК якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до приписів частин 5, 7 ст.292 ГПК питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі №910/693/23 підлягає поверненню на підставі ст.174 та ч.5 ст.292 ГПК.

Ураховуючи наведене, клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про зупинення виконання судових рішень слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 170, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі №910/693/23 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос