ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Харків

справа № 2-о-17/09

провадження № 22-ц/818/927/24

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В.

сторони справи:сторони справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа- Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року постановлену у складі судді Смирнова В.А.,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

В заяві просила продовжити строк дії рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2021 року по справі №638/14150/20, яким визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначено опікуном ОСОБА_1 . Також просила призначити судово-психіатричну експертизу для визначення чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на психічний розлад та чи здатний він усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 серпня 2023 року клопотання ОСОБА_1 , про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що до клопотання заявника не долучений висновок судово - психіатричної експертизи на підтвердження продовження розладу у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хронічного, стійкого психічного, внаслідок чого останній продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, який має бути виконана заявником за його замовленням експертом чи експертною установою, оскільки розгляд клопотання відбувається за правилами ст. 299 ЦПК України ч. 9 ст. 300 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати, та ухвалити нове рішення, яким клопотання задовольнити. Також просила призначити судово-психіатричну експертизу для визначення чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на психічний розлад та чи здатний він усвідомлювати значення своїх дій та керувати ним.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, що подано до суду ОСОБА_1 , містило обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого ОСОБА_2 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На виконання вимоги вище названого закону заявником ОСОБА_1 було надано клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 300 ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 , щодо якого вирішується питання про продовження рішення про визнання особи недієздатною, з 01.04.2008 є інвалідом 2 групи безстроково, що свідчить про те, що його психічне захворювання є невиліковним.

Відзиву на апеляційні скарги до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи в серпні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

В заяві просила продовжити строк дії рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2021 року по справі №638/14150/20, яким визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначено опікуном ОСОБА_1 . Також просила призначити судово-психіатричну експертизу для визначення чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на психічний розлад та чи здатний він усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 серпня 2023 року клопотання ОСОБА_1 , про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повернуто заявнику без розгляду.

Повертаючи клопотання ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що таке клопотання має відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 183 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст.295-300 ЦПК України. Суд дійшов висновку, що вказані загальні та спеціальні вимоги заявником не дотримано, а саме не надано відповідних висновків судово-психіатричної експертизи.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Звернувшись до суду із клопотання в межах визначеного ч. 7 ст. 300 ЦПК України строку ОСОБА_1 зазначила в ньому обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 внаслідок чого він продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 183 ЦПК України, якою керувався суд при поверненні клопотання, містить вимоги до клопотань, в яких учасники справи при розгляді справи судом викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не є клопотанням з процесуальним питань і вимоги цієї статті на нього не розповсюджуються.

Крім того, відповідно до частини дев`ятої статті 300 ЦПК України, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Вказана норма визначає обов`язок суду розглянути таке клопотання та не визначає можливості його повернення за певних умов.

Враховуючи положення статті 299 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має розглядатися за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

Ненадання заявником висновку судово-психіатричної експертизи, який би підтверджував, що особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання, а не підставою для повернення такого клопотання.

Суд першої інстанції не був позбавлений можливості в судовому засіданні з`ясувати позицію ОСОБА_1 та у разі необхідності, ухвалою суду призначити судово-психіатричну експертизу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Ухвалюючи 24 жовтня 1979 року рішення у справі Вінтерверп проти Нідерландів Європейський суд з прав людини виходив з того, що у справах осіб, що страждають психічним розладом, національні суди володіють певною свободою розсуду, наприклад, вони можуть застосовувати процесуальні заходи для забезпечення належного відправлення правосуддя, захисту здоров`я відповідної особи тощо, які, проте, не повинні зачіпати саму сутність права особи на справедливий судовий розгляд.

Про необхідність надання доступу до суду навіть особам, які вже визнані недієздатними, відповідно до часини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошується у пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі № 49069/11 «Наталія Михайленко проти України».

Не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною суд першої інстанції порушив вимоги ЦПК України, зокрема, порушив право заявниці на справедливий суд.

Вказаний недолік суду не повинен ставитися в провину особі, яка звертається до суду з метою вирішення певного питання та захисту своїх прав або прав особи, в інтересах якої вона звертається до суду, та повинен бути виправлений судом.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки висновок суду першої інстанції про повернення клопотання, є помилковим, а отже, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-369, 371, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на - задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 березня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук