Справа № 2-а-1129/09р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого Очеретяного Є.В.

З участю секретаря Шпак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ В Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 038103 від 25.02.2009 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що вказаного у постанові порушення ПДР України він не вчиняв, фіксація правопорушення здійснена приладом «Візир», який не є спеціальним технічним засобом, що працює в автоматичному режимі, до постанови долучено фотознімок автомобіля, виконаний без прив’язки до місцевості, що не дає можливості зробити висновок про те, на якій ділянці дороги в момент фіксування знаходився траснпортний засіб та якими дорожніми знаками визначається швидкість руху на цій ділянці. Крім цього вважає також, що постанова винесена із порушенням норм КУпАП, оскільки протокол про вчинення правопорушення не складався, а тому його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить, поновити йому строк на звернення із адміністративним позовом, пропущений із поважних причин, оскільки копію постанови він одержав поштою лише 06.03.2009 р. та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО 038103 від 25.02.2009 р. як незаконну.

Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області позов не визнав та суду пояснив, що у відповідності до п. 12.4 розділу 12 «Швидкість руху» ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №124 від 11.02.2009 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Внесеними змінами в КУпАП працівникам ДАІ за порушення ПДР України дозволено виносити постанови про накладення адміністративних стягнень без складання протоколу про вчинення адміністративного стягнення, застосовуючи при цьому технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку перевищення допустимої швидкості руху було зафіксовано інспектором на відеозаписуючий пристрій «Візир» 0812349, який сертифікований в Україні та згідно результатів державної повірки його визнано придатним до застосування і складання протоколу при цьому не передбачено, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні. Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти: Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО 038103 від 25.02.2009 р. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Ніссан-прем»єра номерний знак НОМЕР_1 25.02.2009 р. о 15 год. 06 хв. в с. Колодно, Збаразького району перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 45 км/год, та рухався зі швидкістю 105км/год, чим порушив вимоги п. 12.96 ПДР України. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Постанова винесена без складання протоколу про вчинення адмінправопорушення. Доказом перевищення допустимої швидкості позивачем зазначено фотовідображення автомобіля позивача здійснене за допомогою засобу вимірювальної техніки Візир № 0812349.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 кмгод. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену у п. 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 - п.12.9 б ПДР України.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених ч.1 ст. 258 цього Кодексу, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього кодексу.

У відповідності до ч.6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів, фото-і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

В даному випадку доказом вчинення правопорушення є фотознімок автомобіля позивача, виконаний за допомогою відеозаписуючого вимірювача швидкості Візир 0812349, на якому зафіксовано лише передню частину автомобіля та його номерний знак, без прив’язки до місцевості, а тому не вдається можливим визначити на якій саме ділянці дороги рухався автомобіль в момент фіксації, та зробити висновок про те, чи було це у межах населеного пункту та які дорожні знаки регулюють швидкість на даній ділянці дороги.

Таким чином, аналізуючи наведені обставини у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 1 ч.1,10,11,18 ч.1 п.2,71,158-163,186 КАС України, ст. ст. 122,251,254,258,283,293 КУпАП, п. 12.4,12.96 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов -задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення із адміністративним позовом.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО № 038103 від

25.02.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.-скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги.- протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.