Справа № 2-А-843/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

«24» лютого 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Шпідько В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про стягнення соціальної допомоги «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2009 році їй таку допомогу не виплачував, тому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй не отриману допомогу з 01 січня 2009 року та в подальшому.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.

У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, наполягав на тому, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Вважав свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

24 лютого 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № пенсійної справи 127487 (а.с.4).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтю 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

 Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Отже, нарахування та виплату у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно статті 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року без обмеження певною датою, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено строк його дії.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитини війни на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.

Постанова суду може буті оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу, - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: