Справа  № 2 - 232/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    08 лютого 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого  –   судді    Серебрякової Т.В.,

                при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,

                за участю -  позивачки ОСОБА_1,

                відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В листопаді 2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини.

В позовній заяві зазначено, що  позивачка ОСОБА_1   знаходилась    з відповідачем ОСОБА_2  в зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2003 р., який  рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від                               19 листопада 2009 р. було розірвано. Від даного шлюбу сторони  мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  який проживає  разом  з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити.

В  судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дитини  в розмірі 1/4  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з          19 листопада  2009 р.  і до досягнення  сином  повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував  проти стягнення з нього  аліментів на утримання сина ОСОБА_4,                   ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада  2009 р.  і до досягнення  сином  повноліття. При цьому,  при визначенні розміру аліментів,  просив враховувати те, що за рішенням суду з нього стягуються  аліменти на утримання сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, в  судовому засіданні встановлено, що 23 серпня 2003 р. відділом  реєстрації  актів громадянського стану   Вознесенського  міського управління юстиції   Миколаївської області  був зареєстрований шлюб  між ОСОБА_2,                   ІНФОРМАЦІЯ_3,   та ОСОБА_2  (до  шлюбу – Антонова) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується  копією свідоцтва про одруження, серія І-ФП №073786,  виданого відділом  реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції  Миколаївської області                                 23 серпня 2003 р.  (а.с.7).  

Від даного шлюбу сторони  мають  малолітню дитину  –  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія  І–ФП  №142631, виданого відділом  реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції  Миколаївської області  23 серпня 2003 р.  (а.с.6).  

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від               19 листопада 2009 р. шлюб зареєстрований  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 серпня 2003 р.  у відділі реєстрації  актів громадянського стану   Вознесенського  міського управління юстиції   Миколаївської області, розірвано (матеріали цивільної справи №2-2164/09, а.с.15).  

Згідно довідки від 18  листопада 2009 р., виданої  головою вуличного комітету, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на даний час зареєстрований та проживає  разом  з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1 в місті  Вознесенськ  Миколаївської  області  та окремо від  батька (а.с.4).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.                    (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2  є працездатною особою,   має від іншого шлюбу неповнолітню дитину – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого сплачує аліменти (матеріали цивільної справи №АЕ – 43/1994, а.с.9) .  

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2,  який  є  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого  обов’язку щодо утримання сина, оскільки добровільно  не надає  матеріальної допомоги, достатньої  для задоволення розумних потреб.  

При вирішенні розміру аліментів  суд враховує  стан здоров’я та матеріальне становище  відповідача, та   приходить до висновку,  що   останній  має можливість  сплачувати аліменти на утримання дитини й  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі 1/6  частини від  усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дитиною  повноліття.    

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання сина   на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають частковому задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2  на користь позивачки ОСОБА_1  аліменти на утримання  сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі 1/6   частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –   19 листопада   2009 р.  і до досягнення дитиною  повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на користь ОСОБА_1   на утримання малолітньої дитини -  сина   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2009 року і до досягнення дитиною   повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір  в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави в особі  місцевого бюджету Новоселківської сільської Ради Вознесенського району  Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31417537700124).

           Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету  Вознесенського району  (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,   р/р №31212259700113, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                                             Т.В. Серебрякова