ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" червня 2007 р.                                                           Справа № 11/458-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Йовдія Д.В. - представника за довіреністю №965 від 13.04.2007р.,

Малофєєвої О.В. - представника за довіреністю №966 від 13.04.2007р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Ладижин Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "19" грудня 2006 р. у справі № 11/458-06 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Ладижинської міської ради, м.Ладижин Вінницької області 

до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Ладижин Вінницької області

про звільнення земельної ділянки, - 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.12.2006р. у справі №11/458-06 позов Ладижинської міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (м.Ладижин Вінницької області) задоволено та зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,05га, на якій розташований кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на перехресті вулиць Наконечного та Процишина в м.Ладижині біля МКП "Лотос" за адресою: АДРЕСА_1.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив дане рішення скасувати та прийняти нове - про відмову в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив наступне:

- судове рішення не відповідає статті 84 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до змісту рішення. Так, в описовій частині суд не вказав докази, якими досліджувались обставини у справі, відсутній опис дій, виконаних судом та, крім того, замість стислого викладу позовних вимог описова частина оскарженого рішення містить повний виклад змісту позову з деякими "поправками", тоді як основні вимоги відзиву на позов судом не були враховані взагалі. В мотивувальній частині рішення суд не вказав доказів, якими позивач обґрунтував свої доводи про належність їй права розпоряджатись землею і безпідставність використання земельної ділянки відповідачем. В рішенні суду зазначено, що позивач в ході судового розгляду уточнив позовні вимоги, однак, в судовому засіданні дане питання не розглядалося і не обговорювалося, хоча стаття 4-7 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи. Крім того, використавши для прийняття рішення норми ст.ст.14,142 Конституції України, ч.3 ст.16, п.34 та 35 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 ст.116, ч.1 ст.124, ст.125 Земельного кодексу України, ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі", суд першої інстанції досліджував обставини в напрямку щодо права Ладижинської міської ради розпоряджатись земельною ділянкою та використання цієї земельної ділянки відповідачем без договору оренди, однак, причини неукладення договору оренди судом не досліджувались. Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги ст.ст.93,96,124,144,211,212 Земельного кодексу України, ст.376 Цивільного кодексу України, ст.22 Закону України "Про основи містобудування", проте, судом було застосовано лише норми ст.124 та ст.125 Земельного кодексу України стосовно  використання земельної ділянки тільки після укладення договору оренди та державної реєстрації;

- судом не було встановлено головну обставину, що має значення для справи: з яких причин і чиїми неправомірними діями були викликані ці причини,  відповідачем не було укладено договір оренди;

- суд не перевірив належності земельної ділянки, що стала предметом спору, територіальній громаді міста, оскільки жодного доказу стосовно належності цієї земельної ділянки Ладижинській міській раді (державного акта, тощо) у справі не існує. Натомість суд встановив належність земельної ділянки позивачу лише необґрунтованим посиланням на те, що даний факт не спростовується сторонами.

Позивач у письмовому відзиві НОМЕР_1 (а.с.7-12 т.2) на апеляційну скаргу заперечив проти доводів відповідача, стверджуючи, що останній не довів правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Відповідач або уповноважений ним представник з належно оформленим дорученням в судове засідання не з'явились.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, надавши відповідні пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають, що місцевий господарський суд повно обґрунтував свій висновок про задоволення позову й вимог чинного законодавства не порушив. Просять оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Зважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони, в тому числі і відповідач, були повідомлені належним чином (ухвалу про призначення розгляду апеляційної скарги на 14.06.2007р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції було надіслано на адреси сторін рекомендованими листами 03.05.2007р.), враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача або його представника.

Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі відповідача, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

26.11.1992р. виконавчий комітет Ладижинської міської Ради народних депутатів прийняв рішення за №430 "Про надання дозволу на розміщення залізничнодорожного вагону для офісу та торгового приміщення малому підприємству "Полес" (а.с.11 т.1), згідно якого надав малому підприємству "Полес" дозвіл на тимчасове (згідно складеної угоди) встановлення залізнично-дорожного вагону для офісу та торгового приміщення на ділянці, вільній від кущів та дерев біля міської хімчистки та надано вказівку міськвиконкому скласти угоду із зазначеним підприємством на право тимчасового володіння наданої земельної ділянки.

Докази на підтвердження укладення такого договору в матеріалах справи відсутні. 

24.09.1998р. виконавчим комітетом було прийняте рішення за НОМЕР_2  "Про надання дозволу на відкриття кафе-їдальні (а.с.13 т.1), згідно якого підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на відкриття кафе-їдальні в орендованому на підставі договору НОМЕР_3 приміщенні залізнично-дорожнього вагону в районі фірми "Лотос", місцерозташуванням якої, як вбачається з письмових пояснень Ладижинської міської ради (а.с.85 т.1), є АДРЕСА_1, при умові погодження на відкриття кафе-їдальні з відповідними службами, згідно вихідної документації, виданої відділом архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства міськвиконкому.

В 1999 році залізнично-дорожній вагон, а також все обладнання, яке розташоване у цьому вагоні, були придбані ОСОБА_1 у фірми "Полес" ЛТД на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.1999р. (а.с.45 т.1).

В подальшому, згідно рішення виконкому Ладижинської міської ради НОМЕР_4 (а.с.15 т.1) з користування МП "Лотос" за взаємною було вилучено земельну ділянку площею 0,05га по вул.Процишина та надано згоду на відведення цієї земельної ділянки для розміщення торгової точки та літнього майданчика ОСОБА_1 із зобов'язанням останнього в місячний термін замовити матеріали попереднього погодження на право користування земельною ділянкою, а також отримати вихідну документацію у відділі архітектури, будівництва та житлового господарства міськвиконкому.

Вказане рішення виконавчого комітету було затверджене рішенням Ладижинської міської ради від 07.02.2001р. (а.с.17 т.1).

В матеріалах справи наявна ксерокопія розробленого НВКФ "Наяда ЛТД" на замовлення підприємця ОСОБА_1 проекту відведення приватному підприємцю ОСОБА_1 для експлуатації кафе-бару земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.59-74 т.1)

Згідно з ч.6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом,   приймають рішення про надання земельної ділянки.

Надані відповідачем матеріали проекту відведення земельної ділянки містять копії висновків відповідних служб про погодження відведення цієї ділянки.

21.05.2002р. Ладижинська міська рада прийняла рішення "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок, наданих для підприємницької діяльності", яким затвердила проект відведення земельної дiлянки, наданої підприємцю ОСОБА_1, а також вирішила надати земельну дiлянку загальною площею 0,05га по вул. Процишина відповідачу в оренду на три роки пiд торгiвельну точку із зобов'язанням підприємця виконати умови, викладені у висновках землекористувачів, зацікавлених установ і організацій та рішеннях місцевої ради, а також обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст.96 Земельного кодексу України.

З пояснень представника Ладижинської міської ради та із викопіювання з опорного плану вбачається, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться в межах міста (а.с.121-122 т.1).

Доводи відповідача про те, що питання про належність земельної ділянки по вул.Процишина у м.Ладижині Ладижинській міській раді є сумнівним, оскільки міською радою не надано відповідних доказів на підтвердження цього, зокрема, Державного акта, не заслуговують на увагу, оскільки підприємцем не доведено протилежного.

Як передбачено частиною 2 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час прийнятті міською радою рішення від 21.05.2002р.), рішення орендодавця, яким, в даному випадку виступає Ладижинська міська рада, є підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки земель комунальної або державної власності.

Частиною 3 ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що приступати до використання земельної дiлянки до встановлення її меж в натурi (на мiсцевостi), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Згiдно з ч.2 цієї ж статті право на оренду земельної дiлянки виникає пiсля укладення договору оренди i його державної реєстрації. 

Однак, докази того, що після прийняття міською радою рішення від 21.05.2002р. між Ладижинською міською радою та підприємцем було укладено такий договір, в матеріалах даної справи відсутні.

З метою впорядкування торгівельної діяльності в місті та приведення нежилих приміщень, кіосків, павільйонів, розташованих на території міста в належний стан, розглянувши пропозиції відділу з питань захисту прав споживачів та торгівлі щодо порядку надання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі, сфери послуг та громадського харчування, Ладижинська міська рада в межах повноважень, визначених ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 18.03.2003р. прийняла рішення           (а.с.20 т.1), яким затвердила положення щодо порядку надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, сфери послуг та громадського харчування, зобов'язавши суб'єктів підприємницької діяльності в двомісячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутись до виконкому міської ради за отриманням дозволів нового зразка на розміщення об'єктів торгівлі, сфери послуг та громадського харчування. Вказаним рішенням встановлено, що дозволи на розміщення старого зразка втрачають свою чинність після 18.05.2003р., а наявність дозволу на розміщення та експлуатацію об'єктів нового зразка для суб'єктів підприємницької діяльності є обов'язковим.

Таким чином, на підставі рішення Ладижинської міської ради від 08.03.2003р. втратив чинність наданий підприємцю ОСОБА_1 згідно рішення від 24.09.1998р. дозвіл на відкриття кафе-їдальні.

У серпні 2003 року підприємець ОСОБА_1 звернувся до міського голови із заявою (а.с.82 т.1), в якій просив розглянути на черговому пленарному засіданні  сесії міської ради питання стосовно зменшення орендної плати.

Розглянувши вказану заяву, 08.12.2003р. Ладижинська міська рада прийняла рішення, яким, зокрема, зобов'язала підприємця укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,05га під кафе-баром "ІНФОРМАЦІЯ_1" по вул.Наконечного зі ставкою орендної плати 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, замовити в 10-денний термін нормативну грошову оцінку земельної ділянки та проектну документацію на споруду кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", в місячний термін провести роботи по опорядженню споруди, благоустрою та санітарному догляду прилеглої території кафе-бару.

Крім того, даним рішенням доручено укласти договір оренди від імені міської ради заступнику міського голови Рибалко В.В.

В подальшому, за невиконання підприємцем вимог, поставлених рішенням від 08.12.2003р., юридичному відділу доручено спільно з управлінням містобудування та архітектури міської ради звернутись до виконавчої служби про примусове звільнення земельної ділянки. 

Як пояснила Ладижинська міська рада, і це не спростовується відповідачем, земельна ділянка, на якій розташований належний відповідачу бар-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", знаходиться на перехресті вулиць Наконечного та Процишина в м.Ладижині біля            МКП "Лотос", яке має юридичну адресу АДРЕСА_1, й в зв'язку з тим, що вищезазначений бар-кафе є малою архітектурною формою і був встановлений тимчасово, згідно рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради НОМЕР_5, юридична адреса йому не надавалась (письмові пояснення за НОМЕР_6, а.с.85 т.1).

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що підприємець ОСОБА_1 взяв до уваги вказівки рішення міської ради від 08.12.2003р. та уклав з Ладижинською міською радою договір оренди земельної ділянки, на якій розташовано належний підприємцеві кафе-бар.

Даний факт підтверджується також і довідкою Ладижинського міського відділу земельних ресурсів НОМЕР_7 (а.с.12 т.1).

Розпорядженням голови Ладижинської міської ради НОМЕР_8 було створено тимчасову комісію по перевірці виконання рішення міської ради від 08.12.2003р. "Про розгляд заяви ПП ОСОБА_1" (а.с.25 т.1).

До складу тимчасової комісії, який визначений в додатку до розпорядження міського голови, увійшли представники житлово-комунального господарства, міського відділу земельних ресурсів, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури, фінансового управління, інспекції з контролю та використанням земель, управління містобудування та архітектури, служби державного пожежного нагляду м.Ладижина, санепідемслужби міста, старший дільничний інспектор міліції, тощо.

В результаті перевірки, проведеної державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Вінницької області було виявлено факт самовільного зайняття підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,05га у м.Ладижині по вул.Наконечного під баром-вагоном "ІНФОРМАЦІЯ_1", про що 14.04.2004р. складено відповідний протокол (а.с.26,29 т.1) та цієї ж дати видано підприємцю Вінницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів припис про усунення порушень земельного законодавства шляхом укладення в місячний термін, до 15.05.2004р., договору оренди земельної ділянки з Ладижинською міською радою (а.с.27 т.1).

У приписі зазначено, що підприємець ОСОБА_1 від його підпису відмовився. Однак, постанову Ладижинського міського відділу земельних ресурсів НОМЕР_9 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн. (а.с.28 т.1), в якій також засвідчено факт використання земельної ділянки площею 0,05га по вул.Наконечного без правовстановлюючих документів, підприємець ОСОБА_1 отримав особисто, про що розписався у постанові.

Докази на підтвердження того, що відповідач на виконання припису усунув порушення вимог земельного законодавства, а також на підтвердження оскарження постанови, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, 14.04.2004р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Ладижинської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.34 т.1), з якого вбачається, що відповідач здійснив будівництво цегляної прибудови до вагону кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" розміром 11х10х1,5м (літній майданчик) без відповідного дозволу та затвердженої проектно-кошторисної документації. За вчинене правопорушення складено постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с.33 т.1).

В зв'язку з цим, 01.10.2004р. виконавчим комітетом Ладижинської міської ради було прийняте рішення за НОМЕР_10 "Про розгляд ситуації, що склалася з порушенням торгівельного та земельного законодавства" (а.с.37 т.1), яким зобов'язано підприємця ОСОБА_1 припинити торгівельну діяльність в об'єкті сфери громадського харчування (кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1"), що знаходиться біля перехрестя вулиць Процишина та Наконечного в районі будівлі АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" від будівель за власний рахунок. 

15.10.2004р. Ладижинською міською санітарно-епідеміологічною станцією було видано постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення підприємцем ОСОБА_1 санітарного законодавства при експлуатації кафе-бару у вигляді тимчасової заборони експлуатації об'єкта з 16.10.2004р. до отримання офіційного погодження Ладижинської міськСЕС (а.с.36 т.1).

18.10.2004р. запобіжні заходи у вигляді призупинення з 22.10.2004р. експлуатації кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" застосовані й постановою державного інспектора з пожежного нагляду Вінницької області в зв'язку з порушенням при експлуатації об'єкта вимог пожежної безпеки (а.с.37 т.1)

Незважаючи на допущені порушення вимог земельного законодавства, що стосуються порядку набуття права на землю, підприємець ОСОБА_1 продовжував використовувати земельну ділянку під кафе-баром "ІНФОРМАЦІЯ_1", про що свідчить той факт, що 13.01.2006р. Ладижинська міська рада прийняла рішення, яким підприємця                      ОСОБА_1 зобов'язано в місячний термін звільнити земельну ділянку площею 0,05га, розташовану на перехресті вулиць Процишина та Наконечного, біля МП "Лотос"                          (а.с.88 т.1). 

Проте, дане рішення також залишене відповідачем без відповідного реагування, в зв'язку з чим Ладижинська міська рада звернулась 19.10.2006р. в господарський суд Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,0га по вул.Процишина (Наконечного).

Виклавши у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї (а.с.95-97 т.1) обставини, які спричини звернення до суду, позивач зазначив, що використання приватним пiдприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки без правовстановлюючих документiв призводить до недоотримання мiсцевим бюджетом значної суми коштiв, а здiйснення ним на данiй дiлянцi самочинного будiвництва, регулярне ігнорування рiшень, прийнятих мiсцевими органами виконавчої влади та мiсцевого самоврядування, відсутність намiру добровiльно звiльняти вказану земельну дiлянку перешкоджає належнiй реалiзацiї територіальною громадою м.Ладижина гарантованих Конституцію України прав власника земельної ділянки.

Заявою від 04.12.2006р. (а.с.91 т.1) позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов"язати фізичну особу - приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,05га, на якій розташований бар-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на перехресті вулиць Наконечного та Процишина в м.Ладижин біля             МКП "Лотос", юридична особа якого вул.АДРЕСА_1.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що обставини, на які посилається позивач, не підтверджені документально. Стверджує, що рішення міської ради щодо замовлення матеріалів попереднього погодження на право користування земельною ділянкою по вул.Процишина (Наконечного) ним було виконане: виготовлено проект відведення земельної ділянки, який в подальшому міська рада затвердила своїм рішенням від 21.05.2002р., в якому ні про які зобов"язання щодо укладення договору оренди не йшлося, а було визнано землекористувачем до укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Відповідач наголошує на тому, що вперше його було зобов"язано укласти договір оренди земельної ділянки рішенням міської ради від 08.12.2003р., де, окрім усього іншого, рада безпідставно поставила вимогу виготовити проектну документацію, яку вона вже затвердила ще в 2002 році.

Однак, викладена у рішенні міської ради від 08.12.2003р. пряма вказівка щодо укладення договору оренди не заміняє того, що правом на укладення договору оренди відповідач міг скористатись вже після прийняття Ладижинською міською радою рішення від 21.05.2002р. про надання земельної ділянки в користування у відповідності до норм ч.2 статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідач зазначає, що Ладижинською міською радою порушено норми Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України стосовно процедури укладення договору.

Так, за твердженням відповідача, з пропозицією укласти договір оренди він звернувся до позивача в 2000 році, а рішенням міської ради від 2002 року фактично було надано згоду на укладення цього договору, проте, договір не було укладено з вини посадових осіб міської ради, які протягом чотирьох років з часу прийняття рішення від 2002 року, не підписавши проекти договорів, які пропонувались підприємцем особисто, не запропонували, водночас, власний проект договору й доказом цього є ряд звернень до Ладижинської міської ради та її відмов.

Проте, твердження відповідача про те, що із заявою, де була викладена пропозиція про укладення договору оренди, він звертався до позивача в 2000 році не підтверджена належними доказами, а відповіді виконавчого комітету на звернення підприємця від 17.05.2004р., 15.11.2004р., 02.06.2006р. (а.с.54-56 т.1) обгрунтовано мотивовані тим, що підприємець не виконував вимоги органу місцевого самоврядування, викладені у відповідних рішеннях, у встановлені цими рішеннями строки.  

Всупереч імперативним нормам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відповідач не надав належних правовстановлюючих документів, зокрема, договору оренди, який був би підставою для користування земельною ділянкою по вул.Процишина (Наконечного).

Як встановлено статтею 1 Закону України від 19.06.2003р. №963-IV "Про державний контроль за використанням та  охороною  земель",  самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй  земельної  ділянки  чи  намір використовувати  земельну  ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості),  до одержання документа,  що посвідчує  право  на неї, та до його державної реєстрації.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам  землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ч.1 ст.212 Земельного кодексу України).

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його  прав землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.95 Земельного кодексу України, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші  будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про обгрунтованість позовних вимог Ладижинської міської ради та необхідність їх задоволення.

Твердження відповідача про те, що рішення суду прийняте без обговорення усіх обставин справи, оскільки в судовому засіданні не розглядалось питання з приводу поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, до уваги не беруться.

Відповідач не був позбавлений скористатись наданим йому статтею                       22 Господарського процесуального кодексу України правом ознайомлюватись з матеріалами справи, зокрема, заявою позивача про уточнення позовних вимог, подати свої міркування стосовно цієї заяви у письмовому вигляді, а також права, встановленого статтею 81-1 ГПК України щодо внесення зауважень на протокол судового засідання.

Доводи відповідача про те, що рішення господарського суду Вінницької області від 19.12.2006р. у даній справі не відповідає вимогам статті 84 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими та не являються підставою для скасування цього рішення.

Як встановлено ч.2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Однак, судовою колегією встановлено, що висновок суду про задоволення позову є цілком законним та обґрунтованим.

Невиконання відповідачем обов'язку подання доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, зокрема, щодо причин неукладення ним договору оренди, не є свідченням упередженості господарського суду по відношенню до відповідача.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області у даній справі є обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 19 грудня 2006 року                у справі №11/458-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Ладижин Вінницької області - без задоволення.

2. Матеріали справи №11/458-06 повернути до господарського суду Вінницької області. 

Головуючий суддя                                                                 

судді:

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд