апеляційний суд автономної республіки крим

Справа № 22-ц-97-Ф/07         Головуючий суду першої інстанції                  Кириленко Л.О.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції         Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

13 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів                                     Притуленко О.В.,

Мудрової В.О.

при секретарі                         Цендрі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та господарськими спорудами, стягненню моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та господарськими спорудами, стягненню моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14 листопада 1980 року вона на підставі ордеру проживає у квартирі АДРЕСА_1, яка з 20 червня 2006 року належить їй на праві власності. Відповідачі проживають у квартирі НОМЕР_1 вказаного будинку. За довгі роки у сторін склався порядок користування земельною ділянкою, яка прилягає до будинку. Влітку відповідачі, шляхом демонтажу спільної хвіртки та возведения забору з металевої клітки, перекрили прохід до земельної ділянки, якою користується позивачка, а також закрили доступ до господарських споруд, які належать їй на праві власності, тобто перешкоджають їй у користуванні земельною ділянкою та спорудами на неї. Зазначає, що у зв'язку з противоправною поведінкою відповідачів їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 10 000 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 жовтня 2006 року позов було задоволено частково. Зобов'язано відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою і встановити на попереднє місце хвіртку, зняти металеву огорожу. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись зі вказаним рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в який просять скасувати його та ухвалите нове про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалене без повного з'ясовування обставин по справі, які мають істотне значення для її вирішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачів, позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

2

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивачки щодо наявності з вини відповідачів перешкод у позивачці у користуванні земельною ділянкою та спорудами на ній.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить НОМЕР_2 у домоволодінні НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 (а.с.17),у квартирі № НОМЕР_1 зазначеного домоволодіння мешкають відповідачі. Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці, якою спільно користуються сторони, між ними склався певний порядок користування неї, позивачка користувалась земельною ділянкою, до якої проходила через подвір'я відповідачів, між ділянками сторін понад 25 років знаходилася хвіртка.

У літку 2006 року відповідачі демонтували хвіртку, а прохід до земельної ділянки, якою користується позивачка, перекрили металевою огорожею. Ці обставини були зафіксовані актом (а.с.15),підтверджені показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Перекривши прохід огорожею, відповідачі закрили позивачці доступ до господарських споруд, які належать їй на праві приватної власності.

Вказані обставини відповідачами не заперечуються, в суді першої інстанції вони пояснили що їх дії обумовлені виниклими неприязними стосунками.

При розгляді справи у суді апеляційної інстанції відповідачами надана копія рішення 13 сесії скликання Щебетовської селищної ради від 1997 року, відповідно до якого їм передано у приватну власність для ведення підсобного господарства земельну ділянку 0,11 га., якою вони користуються в наступний час, тому вважають, що позивачка не має підстав користування земельною ділянкою, яка належить їм на праві приватної власності, до господарських споруд, які знаходяться на ділянці, вона повинна знайти інший підхід.

Однак, колегія суддів не може прийняти до уваги вказаний довід відповідачів.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до вищезазначених вимог закону, відповідачами не надано.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закони, які їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального прав, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного статей 103 Земельного кодексу України, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Судді: Ломанова Л.О.