УХВАЛА

25 вересня 2019 року

Київ

справа №160/2103/19

адміністративне провадження №К/9901/26336/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №160/2103/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області щодо перезакріплення номерного знаку НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Територіальний сервісний центр №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області перезакріпити номерний знак НОМЕР_1 за транспортним засобом HYUNDAI SANTE FE, легковий загальний універсал В, чорного кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 .

На обґрунтування позову позивачка зазначила, що 14 лютого 2018 року зверталася до відповідача із заявою, у якій просила перезакріпити номерний знак НОМЕР_1 за автомобілем, власником якого на час звернення була ОСОБА_3 . На вказану заяву позивачка отримала відмову, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №2804/210/1765/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною відмову Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в перезакріпленні номерного знаку НОМЕР_1 та зобов`язано здійснити заходи щодо перезакріплення номерного знаку НОМЕР_1 за іншим транспортним засобом, відповідно до заяви від 14 лютого 2018 року.

Вказані судові рішення набрали чинності, проте за час розгляду судами спірних правовідносин у справі №2804/210/1765/18, змінився власник автомобіля на який ОСОБА_1 бажала перезакріпити номерний знак НОМЕР_1 . Новим власником транспортного засобу HYUNDAI SANTE FE, легковий загальний універсал В, чорного кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно договору купівлі-продажу від 14 червня 2018 року стала ОСОБА_2 .

В подальшому, 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила перезакріпити державний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на її ім`я за транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, державний номер НОМЕР_2 , який на теперішній час належить ОСОБА_2 .

Однак, листом Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області від 22 лютого 2019 року №31/4-1243-Д-29 відмовлено в перезакріплені номерного знаку НОМЕР_1 .

В зазначеному листі вказано, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі №804/210/1765/18, яке набрало законної сили, було зобов`язано здійснити заходи щодо перезакріплення номерного знаку НОМЕР_1 на громадянку ОСОБА_3 , проте в заяві від 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 просила перезакріпити вказаний номерний знак на громадянку ОСОБА_2 .

Крім цього, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перезакріплення державного номеру НОМЕР_1 за громадянкою ОСОБА_2 відповідач постався на пункт 42 постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», згідно якого номерні знаки із переєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів за умови їх відповідності стандартам перезакріплюються за зверненням власників за іншими придбаними ними транспортними засобами. Перезакріплення номерних знаків за транспортними засобами інших власників Порядком не передбачено.

З огляду на зазначені обставини, у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із вказаним позовом.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17 травня 2019 року, ухваленим у спрощеному позовному провадженні, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Задовольняючи позов та визнаючи дії відповідача у спірних правовідносинах неправомірними, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що номерні знаки, які зберігаються за письмовою заявою власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи у Центрі, який проводив зняття з обліку цього транспортного засобу, за умови внесення плати за їх зберігання, за заявою власника номерних знаків перезакріплюються за іншими придбаними ним транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників. І лише у разі відсутності заяви про зберігання номерних знаків, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, вони знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважаючи такі рішення ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішення даної справи не врахували Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388), який встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків та не передбачає перезакріплення номерних знаків за транспортними засобами інших власників.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

За змістом статті 34 Закону України «Про дорожній рух», в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов`язок щодо їх реєстрації. Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби, ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлюється Порядком №1388.

Згідно пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Пунктом 8 Порядку №1388, встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 16 Порядку №1388 номерний знак видається на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби.

Пунктом 33 Порядку №1388 передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі, зокрема, зміни їх власників. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Згідно абзацу сьомого пункту 42 Порядку №1388 номерні знаки із перереєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів за умови їх відповідності стандартам перезакріплюються за зверненням власників за іншими придбаними ними транспортними засобами.

Згідно пункту 4.1. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої затверджену наказом МВС від 11 серпня 2010 року № 379 (далі - Інструкція №379) у разі заміни номерних знаків (крім випадків їх втрати або викрадення) проводиться перереєстрація ТЗ із заміною свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта). При цьому попередньо видані номерні знаки вилучаються. На заяві обов`язково проставляються відмітка про їх вилучення із зазначенням дати вилучення та підпис уповноваженої посадової особи. Вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що вже були в користуванні, і при їх відповідності встановленим вимогам можуть видаватися для повторного використання або знищуватися в установленому порядку.

Пунктом 5.2. Інструкції №379 передбачено, що номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві.

За письмовою заявою власника ТЗ або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ і відповідають діючим стандартам, приймаються на зберігання Центром, який проводив зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання відповідно до вимог пункту 3.5 глави 3 цієї Інструкції.

Зазначені номерні знаки за зверненням їх власника перезакріплюються за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників.

За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.

Номерні знаки легкових автомобілів, виготовлені відповідно до вимог державних стандартів, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, які здані до підрозділу Державтоінспекції МВС України без надання власником такого транспортного засобу письмової заяви про їх зберігання, знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що частина друга пункту 5.2 Інструкції 379 регулює обіг всіх номерних знаків, крім тих, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, та обіг яких регулюється частиною четвертою цього пункту і не передбачає можливість перезакріплення цих номерних знаків за іншою особою, зокрема і безоплатно. Іншому власнику транспортного засобу такі номерні знаки виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства на загальних підставах.

При цьому власник транспортного засобу з наведеними номерними знаками має право на вказаний у заяві термін передати їх на зберігання до Центру, який проводив зняття з обліку транспортного засобу, за умови внесення плати за їх зберігання. І лише у разі відсутності такої заяви, номерні знаки, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009 знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Судами попередніх зроблено висновок, що оскільки номерний знак НОМЕР_1 на час звернення ОСОБА_1 із заявою про його перезакріплення за транспортним засобом HYUNDAI SANTE FE, який належить ОСОБА_2 не знищено, докази того, що його видано для повторного використання відсутні то відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви позивачки про перезакріплення номерного знаку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №808/1340/17, від 20 березня 2019 року у справі №214/3586/16-а (2-а/214/106/16).

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та наведене нормативне врегулювання Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку задоволення позовний вимог ОСОБА_1 , вірно застосував вищенаведені положення законодавства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №160/2103/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду