копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Категорія статобліку – 6.3 Справа № 2-а-10882/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача Савранська О.О.
відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську
адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області
до Громадянина Узбекистану ОСОБА_5, ОСОБА_4
про примусове видворення за межі України,-
в с т а н о в и в:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського міського управління Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянки Узбекистану ОСОБА_5, ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України.
В обґрунтування позову Дніпропетровське МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зазначило, що громадянин Узбекистану ОСОБА_5 прибув в Україну разом із своїм сином ОСОБА_4 16.02.2008 року. Відповідачі на території України не зареєстровані, з відповідною заявою до органів МВС не зверталися, постійного місця проживання та родичів-громадян України в Україні не має. Таким чином ці громадяни Узбекистану не мають законних підстав для перебування на території України.
Відповідач позов визнав.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2008 громадянин Казахстану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну разом із сином ОСОБА_4 громадянином Узбекистану. Відповідачі є уродженцями відповідно м. Балхаш, Карагандинської області, Казахстан, про що свідчить його національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий 30.11.1999 року Ахангаранським ГОВС Ташкентської області та м. Ахангаран, Ташкентської області, Узбекистан про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане МВ УАГС Ахангаран Ташкентської області 02.10.1990 року. Відповідачі постійно проживають в Узбекистані за адресою: АДРЕСА_1.
За порушення правил перебування іноземців на території України відносно громадян Узбекистану ОСОБА_5, ОСОБА_4 14 сепрня 2009 року Красногвардійським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про видворення за межі України. Проте останні у встановлений термін з України не виїхали і перейшли на нелегальне становище.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ухиляються від виїзду за межі України, територію України не покинули, постійного місця проживання та родичів - громадян України на території України не мають, мешкають за рахунок випадкових заробітків. Кошти на покриття витрат, пов'язаних з їх перебуванням в Україні, а також родинних стосунків, які б могли стати підставою для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні чи прийняття громадянства України - відсутні.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачами не дотримано правил перебування на території України, встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про статус іноземців і осіб без громадянства" за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.32 зазначеного Закону іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Частиною 5 статті 32 вищезазначеного Закону встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, ст..99-100, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Узбекистану ОСОБА_5 (паспорт серія: НОМЕР_1, виданий 30.11.1999 року Аханганським ГОВС Ташкентської області) та його сина ОСОБА_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане 02.10.1990 року МВ УАГС Ахангаран Ташкентської області.)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.02.2010 року.
Суддя (підпис) О.В. Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова