489/7759/18 25.09.2019

нп 1-кп/490/965/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/7759/18

У Х В А Л А

23 вересня 2019 року                                                                м.Миколаїв

Колегія Центрального районного суду м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Медюка С.О.,

суддів Скрипченко С.М., Дірко І.І.,

при секретарі Митрохіній А.Є.,

під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150040003050 від 01.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю прокурора Сімонова А.І.,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої - адвоката Гоголєвої Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Клиса А.А., Пеліховської І.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Бараненка Д.В.,

обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Олефіра М.В.,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурором були подані клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, які ще не допитувались в ході судового розгляду та покази яких на досудовому розслідуванні різняться між собою, знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Потерпіла та її представник клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Клис А.А., Пеліховська І.Л. проти задоволення клопотань прокурора заперечували та просили суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Бараненко Д.В. проти задоволення клопотань прокурора заперечували та вказували на те, що пред`явлена підозра ОСОБА_2 є необґрунтованою, а також відсутні обставини, які б підтверджували наявність ризиків. Просили змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі завдаток або домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, про що захисник надав суду письмове клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат Олефір М.В. клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримали частково та просили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з визначенням певного періоду часу та скасуванням обов`язку з носіння електронного засобу контролю.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, клопотання захисника Бараненка Д.В., приходить до наступного.

Під час проведення досудового розслідування ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.08.2019 року до 13 жовтня 2019 року включно.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що один із інкримінованих обвинуваченим злочинів вчинено за попередньою змовою групою осіб, у випадку доведеності винуватості одному із обвинувачених загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, а іншому до 15 років позбавлення волі, дані про їх осіб, зокрема їх віку та стану здоров`я, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров`я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Колегія суддів також вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисників Клиса А.А., Пеліховської І.Л. та Бараненка Д.В. стосовно виключно позитивних обставин, які характеризують обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останніх колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і щодо яких останнім органами досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, зможуть вплинути на інших обвинувачених, які ще не допитувались під час судового розгляду та покази яких на досудовому розслідуванні різняться між собою, ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), так як обвинувачений ОСОБА_2 має посвідчення моряка ( НОМЕР_1 ), яке не вилучалось, знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина майна, яка була викрадена у потерпілої ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон та золота сережка, так і не були знайдені під час проведення досудового розслідування.

Крім того, по даному кримінальному провадженню обвинувачені своїх пояснень не надали, свідки сторони обвинувачення в повному обсязі не допитані, а тому доводи сторони захисту щодо наявності підстав для зміни запобіжних заходів є передчасними.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодружені, офіційно не працюють, не мають постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків.

Відтак, колегія суддів, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжні заходи у виді тримання під вартою, продовживши його строк, а в задоволенні клопотання захисників Клиса А.А., Пеліховської І.Л. та Бараненка Д.В. про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який слід відмовити.

Доводи захисників в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора колегія відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.

Крім цього, оскільки ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає, що підстави для визначення розміру застави, як умови звільнення обвинуваченого з-під варти, відсутні.

При цьому, слід зазначити, що відмова в задоволенні клопотань захисників не позбавляє права заявляти ці ж клопотання повторно відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного.

Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року змінений на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.08.2019 року строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_3 продовжено до 13.10.2019 року включно.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останньої колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а саме те, що остання може знищити або сховати будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження частини викраденого майна потерпілої.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 незаміжня, малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків. Наведене також свідчить про можливе переховування цієї особи від суду.

За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та її належну поведінку.

Відповідно, доводи захисника Олефіра М.В. про наявність обставин та підстав для зміни обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з визначенням певного періоду часу та скасуванням обов`язку з носіння електронного засобу контролю є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 331 КПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 21 листопада 2019 року включно.

В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Клиса А.А., Пеліховської І.Л. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі домашній арешт - відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 21 листопада 2019 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Бараненка Д.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі заставу або домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 21 листопада включно, з забороною обвинуваченій цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката Олефіра М.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з визначенням певного періоду часу та скасуванням обов`язку з носіння електронного засобу контролю - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий                                                                                                    С.О. Медюк

Суддя                                                                                С.М. Скрипченко

Суддя                                                                                І.І. Дірко