Копія: Справа №2-а-202/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді – Літвіненко Т.Я. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни з 01.01.2008р. по грудень 2009р. включно в сумі 2996,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він народився 12.11.1933 р. та має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» від 18.11.2004р., який вступив у дію 01.01.2006р., має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2008 р. та 2009 р. така надбавка виплачувалась в неповному обсязі.
В судове засідання позивач надав заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області надав суду лист, в якому позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просив розглядати справу без участі представника у зв’язку з його зайнятістю в іншому процесі.
В своїх запереченнях на позов відповідач просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Крім того, ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» від 18.11.2004р. не визначено, який орган та за рахунок яких коштів та джерел і в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсій, а виходячи з цього відсутні підстави для зобов’язання ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Первомайському районі Миколаївської області провести перерахунок пенсії та забезпечити її виплату. Також відповідач вказував, що позивачка пропустила строк звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Позивач народився 12 листопада 1933 року, що підтверджується його паспортом (а.с. 5). Отже, станом на 02 вересня 1945 р. він не досяг вісімнадцятирічного віку, тобто на нього розповсюджується норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року (далі Закон), та він має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких розмір підвищення до пенсії дітям війни визначений у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України в рішенні №1—рп/2008 від 22.05.2008 року визнав неконституційними положення п.2 п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч.2 ст. 151 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008р. п.2 п.41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратив чинність.
Тому позивач мав право на підвищення до пенсії як дитина війни з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
В запереченнях відповідач вказує, що у 2009р. доплата позивачу як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн.
Таким чином, відповідно до даної постанови з січня 2009 року по 31.12.2009 року позивачу проводилася доплата до пенсії в розмірі 49,80 грн.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2009р. повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 99 КАС України – адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 24.02.2010р., отже він порушив строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, відповідно до ст. 100 КАС України, враховуючи, що відповідач у своєму запереченні наполягав на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропущенням вказаного строку, позивач не вказав причини пропуску такого строку, суд приходить до висновку про те, що права позивача підлягають захисту з 24.02.2009р.
Що стосується твердження відповідача з приводу того, що підстави для задоволення позову відсутні у зв’язку з тим, що визначений Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним законом, то воно не може бути судом взяте до уваги, так як відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус дитини війни, не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державною соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.
Згідно з ч.7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права.
На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1.03.2002 р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Діє Пенсійний фонд України через свої місцеві органи.
До органів Пенсійного фонду України входить й ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області.
Таким чином обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на відповідача.
Що стосується задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь неотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни у визначеній грошовій сумі, суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити, оскільки повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги покрадено на органи Пенсійного фонду України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області щодо нездійснення виплат ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 лютого 2009р. по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 24 лютого 2009р. по 31 грудня 2009 року.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 1 грн. 70 коп. судового збору.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу – постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги.
У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.
Суддя: підпис
Копія вірна: СУДДЯ:
Постанова законної сили не набрала.
СУДДЯ: