Справа № 2-А-122/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року   Криворізький районний суд Дніпропетровської області

 в складі:

головуючого судді – Сиротенко Г.Г.

при секретарі: Фуголь В.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа – Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації  про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку соціальної допомоги та зобов’язання сплатити борг по неперерахованій допомозі як дитині війни, -  

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача по відмові їй у перерахунку соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року, зобов’язання відповідача сплатити їй борг по не перерахованій соціальній допомозі як дитині війни з 01 січня 2006 року по 1 вересня 2009 року у розмірі 4688, 70 грн., зобов’язання відповідача щомісячно сплачувати їй соціальну допомогу як дитині війни з 01 вересня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі 149,40 грн. до періоду перерахунку у відповідності чинного законодавства України та просила поновити строк звернення до суду.

    В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що вона народилася 25 грудня 1943 року і відповідно до ст.. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до статусу дитини війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з  01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Верховна Рада України Законом України “Про державний бюджет на 2005 рік” ст. 77 та ст. 110, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ст. 71 п. 12 призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” п. 12 ст. 71, за яким призупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України.

    Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Позивач вважає, що загальний розмір невиплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року становить 4688,70 грн.

    Позивач вказав, що про порушення свого права дізналася лише після висвітлення вищевказаних подій через засоби масової інформації (радіо та телебачення) у липні 2009 року, що змусило її звернутися  31 липня 2009 року із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про перерахунок пенсії.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі  і просила їх задовольнити.

Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі в судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення на позовну заяву, просили справу  розглядати за їх відсутності. Згідно письмових заперечень відповідача, позивач дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Криворізькому районі та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України ”Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З 01.01.2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

ОСОБА_3 зазначила, що в Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідно підвищенням особам, які мають статус дітей війни. Термін, який визначений в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначаються тільки за цим Законом і не може застосовуватися до спірних правовідносин.

ОСОБА_3 “Про соціальний захист дітей війни” не передбачив та не визначив органу, який повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок яких коштів і джерел.

    Відповідач вважає, що у зобов'язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” Пенсійний фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі є неналежним відповідачем, оскільки згідно ст. 7 Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником коштів є Державне казначейство України. Бюджет же Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

    ОСОБА_3 відповідач вказав, що оскільки на момент звернення позивача до управління механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” був відсутній, тому відповідно до ст. 19 Конституції України законних підстав для нарахування та виплат підвищення позивачу до 01.01.2008 року не було.

    З 01.01.2008 року набув чинності ОСОБА_3 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно якого  встановлений розмір підвищення на рівні 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

    З моменту скасування відповідних положень рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530.

    На підставі вказаної Постанови позивачу було зроблено перерахунок пенсії.

    Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду. Просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники третьої особи – Управління праці та соціального захисту населення Криворізької державної адміністрації в судове засідання не з’явилися,  надали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Вимоги позовної заяви не підтримали.  

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач народилася  25 грудня 1943 року. Вона перебуває на обліку в УПФУ в Криворізькому районі Дніпропетровської області і їй призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується її посвідченням. Відповідно до абз. 1 п. 1 ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, позивач є дитиною війни, про що в посвідченні є відмітка, і має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені цим Законом.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення  Конституційного Суду України ухвалено 09.07.2007 року, а позивач звернулася до суду за захистом свого порушено права 15.02.2010 року.

Таким чином, позивач пропустила строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування їй надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 15.02.2009 рік. При цьому позивач заявила клопотання про поновлення їй пропущеного строку для звернення до суду, оскільки про факт порушення свого права дізналася в липні 2009 року з засобів масової інформації, де почали обговорювати вказане питання. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач не обізнана в правових питаннях та вважала, що управління Пенсійного фонду в Криворізького районі вірно нараховує їй надбавки до пенсії, підстав сумніватися в діях працівників державного органу щодо нарахування надбавок не мала.

Суд, оцінюючи пояснення представника позивача, приймаючи до уваги особливий статус позивача, який являється дитиною війни, тобто особою яка пройшла важким життєвим шляхом, адже його дитинство збіглося з роками Другої світової війни, у зв’язку з чим законом і було встановлено підвищення до пенсії, яке є предметом спору, приходить до висновку, що позивачу необхідно поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом його порушених прав.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” за № 3235-IV від 20.12.2005 року, дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року за № 3367-IV, який набрав чинності 02.04.2006 року дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. N 3235-IV, передбачивши, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2006 рік Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року за № 3367-IV, вказані положення не скасовані, не визнані неконституційними, а Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% підвищення до пенсії дітям війни, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 рік.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено також на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V.

Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V передбачено, що у 2007 році підвищення до  пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так як дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, вказані положення не були скасовані, не визнані неконституційними до 09.07.2007 року, коли було ухвалено рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 рік.

Оскільки рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ухвалено 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває один рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, то враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2007 року по 30.09.2007 рік становить 406 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 рік — 411 грн., а також приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.

Надбавка до пенсії позивача за 23 дні з 09.07.2007 року по 31.07.2007 рік при розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить: ((406 грн. х 30%) х 23 дні)/ 31 день = 90,37 грн.

Надбавка позивача до пенсії за серпень — вересень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить:  (406 грн. х 30 %) + (406 грн. х 30 %) = 121,80 грн. + 121,80 грн. = 243,60 грн.

Надбавка позивача до пенсії за жовтень — грудень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 411 грн. становить:  (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) = 123,30 грн. + 123,30 грн. + 123,30 грн. = 369,90 грн.

Загальний розмір надбавки становить: 90,37 грн. + 234,60 грн. + 369,90 грн. = 703,87 грн.

Оскільки за вказаний період відповідач жодної надбавки до пенсії позивача не сплачував, тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та сплатити ти на користь позивача всю вказану суму.

Законом України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Вказані зміни набули чинності з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У зв'язку з тим, що дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” змінена в 2008 році Законом України 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, вказані зміни не були скасовані, не визнані неконституційними до 22.05.2008 року, коли було ухвалено рішення Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік.

Оскільки рішення Конституційного Суду України, яким визнані такими, що є неконституційними зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI ухвалено 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває один рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Посилання відповідача на те, що, хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 ОСОБА_3 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині зміни редакції ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаний неконституційним разом з тим, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня — 48,10 грн., з 01 липня  - 48,20 грн., з 01 жовтня — 49,80 грн. суд вважає необґрунтованими і не може прийняти до уваги з наступних підстав.

Юридична сила нормативно-правового акту — це внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.

В системі ієрархії нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Конституція України, законами є закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом, а підзаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні надбавки до пенсії повинен був керуватися нормами закону, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу у порівняні з  Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року

Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, враховуючи положення Закону України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2008 року по 30.06.2008 рік становить 481 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 рік — 482 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 рік - 498 грн., та приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.

Надбавка до пенсії позивача за 10 днів з 22.05.2008 року по 31.05.2008 рік при розмірі прожиткового мінімуму 481 грн. становить: ((481 грн. х 30%) х 10 дні)/ 31 день = 46,55 грн.

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 15,52 грн.

Різниця становить: 46,55 грн. - 15,52грн. = 31,03 грн.

Надбавка позивача до пенсії за червень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 411 грн. становить:  411 грн. х 30 %  = 144,30 грн.

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 48,10 грн.

Різниця за вказаний період становить: 144,30грн. - 48,10грн. = 96,20 грн.

Надбавка позивача до пенсії за липень-вересень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 482 грн. становить:  (482 грн. х 30 %) + (482 грн. х 30 %) + (482 грн. х 30 %) = 144,60 грн. + 144,60 грн. + 144,60 грн. = 433,80 грн.

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить: (48,20грн.  х 3 місяці) = 144,60 грн.

    Різниця за вказаний період: 433,80 грн. - 144,60 грн. = 289,20 грн.

    Надбавка позивача до пенсії за жовтень — грудень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 498 грн. становить:  (498 грн. х 30 %) + (498 грн. х 30 %) + (498 грн. х 30 %) = 149,40 грн. + 149,40 грн. + 149,40 грн. = 448,20 грн.

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить: (49,80грн.  х 3 місяці) = 149,40 грн.

    Різниця за вказаний період становить: 448,20 грн. - 149,40 грн. = 298,80 грн.

Загальний розмір надбавки з урахуванням сплаченої надбавки відповідачем становить : 31,03 грн. + 96,20 грн. + 289,20 грн. + 298,80 грн. = 715,23 грн.

Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та сплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 715,23 грн.

Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату підвищення за період з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, то вони також підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Пункт 2 ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  яким ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була викладена в новій редакції, і який було визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, втратив свою чинність 22.05.2008 року, а отже в дію вступила редакція ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка діяла до цих змін і передбачає проведення виплати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказана редакція ст. 6 Закону на період 2009 року не зупинялася та не змінювалася, а отже підлягає застосуванню для врегулювання спірних правовідносин.

Оскільки вже було встановлено, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, то з врахуванням положень ст. 54 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”, відповідно до якої прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а відповідно до ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” станом на 31.12.2008 року розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб становив 498 гривень, то виходячи з розміру проведених позивачу виплат в розмірі 49,80 грн. щомісяця (а.с. 7), суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, в розмірі 796,80 грн. згідно слідую чого розрахунку:

498 грн. (прож. мін.) х 30% = 149,4 грн. х 8 місяців (період з січня по серпень) = 1195,20 грн. (сума яку мав сплачувати відповідач) – 398,40 грн. (сума яку відповідач сплатив за вказаний період) = 796,80 грн.

Згідно до ст. 71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  його вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не довів  правомірність своїх дій щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по  31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, тому суд вважає за необхідне дії управління Пенсійного  фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області за зазначені періоди визнати  противоправними.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача і в подальшому здійснювати нарахування надбавок до пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не підлягають задоволенню, оскільки вирішувати спори на майбутній час суди не вправі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому район Дніпропетровської області -  задовольнити частково.

Поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, пропущений ОСОБА_2 .

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2010 року