ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2009 року 09 год. 15 хв. № 2а-4157/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ ласощів»

до Державної податкової інспекції Святошинського району у м. Києві

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Нор А.Г.- представник за довіреністю

Від відповідача: Пильгун О.О.- представник за довіреністю

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.11.09р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ ласощів`звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001632340/1/03771732 від 21.07.2003р., згідно з яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 690 387 грн., з яких: 552 310,00 грн. -основний платіж, 138 077,00 грн. -штрафні санкції

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.09р. рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.05р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.12.05р. скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

У судовому засіданні 15.09.09р. представник позивача згідно із заявою від 15.09.09р. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення .

Представник позивача позов підтримав, мотивуючи тим, що позивачем правомірно застосована нульова ставка при оподаткуванні податком на додану вартість господарської операції з реалізації товару нерезиденту, що підтверджено документально, а нарахування податкового зобов`язання з ПДВ здійснено відповідачем безпідставно та всупереч вимогам підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що факт перетину митної території України підтверджується листами Північної регіональної митниці від 15.04.2003р та Київської обласної митниці від 26.08.09р.; вантажна митна декларація №12500/2/110265 була оформлена належним чином, у відповідності з вимогами Iнструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, та ще 31.01.2002р., тобто до набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції`від 01.03.2002р., в зв`язку з чим наявність на оригіналі п`ятого основного аркушу ВМД напису про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який вчинюється після офіційного повідомлення митного органу, розташованого на митному кордоні України, про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, не була передбачена чинним законодавством України.

Окрім того, позивач просить суд врахувати, що неправомірність податкового повідомлення-рішення про нарахування суми податкового зобов`язання №0001632340/0/3771732 від 03.04.2003 року встановлена господарським судом при розгляді спору між тими ж сторонами з приводу тих же правовідносин, а отже, на думку позивача, такі обставини мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору та не потребують доведення.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов заперечили, мотивуючи тим, що вказані у вантажно-митній декларації відомості щодо одержувача товару компанії - нерезидента ТОВ «АННТ`є недостовірними, оскільки вказане Товариство не здійснювало зовнішньоекономічної діяльності, а отже така ВМД не може бути належним доказом на підтвердження факту здійснення експорту товару, і як наслідок не бути підставою для оподаткування такої операції ПДВ за нульовою ставкою згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією Святошинського району у м. Києві проведено тематичну документальну перевірку ТОВ «Світ ласощів`за наслідками перевірки нерезидента отримувача товару за період з 01.01.2002р. по 01.05.2002р., за результатами якої складний акт перевірки №385-23-50 від 31.03.2003р.

На підставі зазначеного акту, податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення №0001632340/0/3771732 від 03.04.2003 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 782 133 грн., у т.ч. 552 310 грн. основного платежу та 276 155 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Світ ласощів», рішенням ДПА у м. Києві №1933/10/25-014 від 10.07.2003р., вказане податкове повідомлення -рішення скасоване в частині застосування до Товариства штрафних санкцій у розмірі 138 077,5 грн.

У зв`язку з цим, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001632340/1/033771732 від 21.07.2003р., яким визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 690 387 грн., в тому числі: 552 310 грн. за основним платежем та 138 077 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставою для визначення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 552 310 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 138 077 грн. був висновок податкового органу про порушення позивачем п.6.1. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок неправомірного, на думку податкового органу, оподаткування операції з експорту товару (автоматизованої системи управління технологічними процесами реверсивного стану холодної прокатки) у лютому 2002 року за нульовою ставкою з посиланням на те, що фірма-нерезидент (ТОВ «АННТ»), з якою комісіонером (фірма «Барвінок») від імені позивача укладено зовнішньоекономічний контракт не займалась зовнішньоекономічною діяльністю, експортно-імпортних операцій в період 2001-2002 року не проводила, з моменту реєстрації до першого півріччя 2002 року надавала нульову звітність, а в подальшому взагалі не подавала звітності. За таких обставин, відповідач вважає, що вантажно-митна декларація № 12500/2/110265 від 31.01.2002р. містить неправдиву інформацію щодо покупця товару, а тому відсутні підстави вважати товар експортованим, а відтак операція з продажу товару підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

В обґрунтуванні своїх доводів, ДПІ посилається на інформацію слідчого відділу Федеральної служби податкової поліції Російської Федерації та Інспекції Міністерства Російської Федерації з податків та зборів по м. Хімки Московської області, що викладена у листах від 28.01.03р. № 4622оп та № 06/552 від 04.02.03р., відповідно.

Суд погоджується з висновком податкового органу про заниження податкового зобов`язання з ПДВ, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи наступного.

Відповідно до пункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість`операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування ) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже, наведеною нормою визначено підстави для оподаткування таких операцій ПДВ за нульовою ставкою: вивезення товару за межі митної території саме платником та наявність належно підтвердженого факту вивезення товару, тобто переміщення такого товару через митний кордон України.

Перевіркою встановлено, що право власності у позивача на зазначений вище та експортований товар (автоматизована система управління технологічними процесами реверсивного стану холодної прокатки) виникло у зв`язку з його придбанням у ДП «Промінь`на підставі Договору постачання 1-СЛ від 21.01.2002р. та отримано податкову накладну №20 від 29.01.2002р. на загальну суму 3300000 грн., в тому числі податок на додану вартість 550000,00грн.

Реалізація на експорт зазначеного товару нерезиденту мала місце відповідно до договору комісії № 3/01 від 21.01.2002р., укладеного між позивачем та фірмою «Барвінок». Відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до нього позивач (комітент) доручив фірмі «Барвінок»(комісіонеру) за комісійну винагороду від свого імені, в інтересах комітента і за його рахунок, реалізувати на експорт автоматизовану систему управління технологічними процесами реверсивного стану холодної прокатки за ціною 2 764 000 грн. Про передачу товару на комісію сторони склали акт приймання-передачі від 29.01.02р.

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, усе одержане в результаті реалізації угод, укладених комісіонером з третіми особами на виконання договору комісії, є власністю комітента і підлягає оподаткуванню в установленому порядку саме у нього.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому фірма «Барвінок`уклала з ТОВ «АННТ»(Росія) договір купівлі-продажу № 16 від 29.01.02р., відповідно до умов якого зобов`язалась передати у власність останнього автоматизовану систему управління технологічними процесами реверсивного стану холодної прокатки. Згідно умов п.3.4. зазначеного договору вантажоотримувачем даного товару є компанія MICHAELIDES»(Кіпр).

Як зазначає позивач, відповідно до договору комісії № 3/01 від 21.01.02р. та договору № 16 від 29.01.02р. фірма «Барвінок»(комісіонер) здійснила на умовах FCA Бориспіль експорт товару відповідно до ВМД № 12500/2/110265 від 31.01.2002р. на загальну суму 2 761 554,25 грн. Валютна виручка надійшла на розрахунковий рахунок комісіонера -фірми «Барвінок», а в подальшому грошові кошти зараховані на рахунок позивача в повному обсязі за мінусом комісійної винагороди, що не заперечує відповідач.

Разом з тим, як зазначалося вище, за приписами підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, ВМД має бути оформлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентований Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (надалі -Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення, вантажна митна декларація -це письмова заява встановленою форми, що подається митному органу і містить відомості про товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженою наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.97р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1997 року за №443/2247 (надалі -Інструкція) і наведена в них інформація відповідає дійсності.

З огляду на викладене, встановленню підлягає як факт належного оформлення вантажно-митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з Інструкцією у графі 8 "Одержувач" зазначаються відомості про одержувача товарів, якщо це іноземна юридична особа - її найменування та місцезнаходження.

В даному випадку, в графі 8 ВМД № 12500/2/110265 від 31.01.2002р. одержувачем товару зазначено ТОВ «АННТ»(Росія, м. Хімки, Московська область, вул.Репіна,36).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання міжнародного слідчого доручення по вищезазначеній кримінальній справі, слідчим відділенням Управління по м. Москві Федеральної служби податкової поліції Російської Федерації надано інформацію з приводу ТОВ «АННТ» код 56852910, Московська область , м.Хімки, вул.Репіна,36 про те, що на протязі 2001-2002 років останнє не проводило експортно-імпортних операцій і зовнішньоекономічною діяльністю не займалось (лист від 28.01.03р. № 46/22оп).

Згідно з інформацією Інспекції Міністерства Російської Федерації з податків та зборів по м. Хімки Московської області, що викладена у листі № 06/552 від 04.02.03р., ТОВ «АННТ`з моменту реєстрації по 1 півріччя 2002 року надавало звітність з нульовими показниками, а з 3 кварталу 2002 року звітувати перестало.

Наведені обставини та документальні докази є достатніми, на думку суду, для висновку про те, що операція з продажу товарів за межі митної території України фактично не відбувалась, з огляду на те, що нерезидент її не здійснював. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що відомості, вказані у ВМД № 12500/2/110265 від 31.01.2002р., зокрема, щодо одержувача товару, - є достовірними. В зв`язку з цим, листи Північної регіональної митниці від 15.04.2003р та Київської обласної митниці від 26.08.09р., на які посилається позивач, не можуть розцінюватися судом як достатній доказ для підтвердження факту вивезення товару з метою його реалізації за межі митної території України.

З урахуванням викладеного, зазначену вантажно-митну декларацію не можна визнавати належним чином оформленою, а отже не можна визнавати такою, що дає виключні підстави для висновку про фактичне здійснення експортної операції.

За такого висновку, таку ВМД суд не вважає належним доказом на підтвердження правомірності оподаткування спірної операції податком на додану вартість за нульовою ставкою.

На виконання вказівок ВАС України, що містяться в ухвалі від 26.03.09р., судом було витребувано у Солом`янського районного суду належним чином завірену копію вказаної ВДМ з оригіналу, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 59-0364, проте відповіді на запит суду не отримано.

Щодо необхідності з`ясування судом наявності на оригіналі п`ятого основного аркуша ВМД напису про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, щодо якої також зазначено в ухвалі ВАС України та обов`язковість вчинення якого передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції`від 01.03.2002р., то в даному випадку, суд зазначає, що вказана постанова КМУ набрала чинності 12.03.2002 (дата офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур`єр», 2002, 03, N 47), отже, на момент оформлення ВМД від 31.01.02р. вказана постанова не була чинною, а тому дотримання її вимог не може впливати на вирішення даного спору.

Доводи позивача про відсутність факту порушень митних правил під час здійснення експортної операції , а також про те, що зовнішньоекономічний контракт не визнаний судом недійсним у встановленому порядку не спростовують зазначених вище та встановлених судом на підставі інформації компетентних органів обставин щодо відсутності реальності операції з продажу товарів нерезиденту.

Доводи позивача про те, що неправомірність податкового повідомлення-рішення про нарахування суми податкового зобов`язання №0001632340/0/3771732 від 03.04.2003 року встановлена господарським судом при розгляді спору між тими ж сторонами з приводу тих же правовідносин, не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову, оскільки, по-перше, таке податкове повідомлення-рішення №0001632340/0/3771732 від 03.04.2003 року, було відкликаним ще до моменту звернення позивача з позовом на підставі п.п. 6.4.1 «б`п.6.4. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв`язку із його зміною податковим органом за результатами процедури адміністративного оскарження. По-друге, оціночні судження суду при розгляді справи з іншим предметом позову суд не може вважати преюдиціальними в розумінні ст.72 КАС України, оскільки з постанови ВГС України від 02.12.04р. не вбачається, що суд дійшов висновку на наявності таких же документальних доказів, які зібрані у даній справі. Так, відповідно до вказаної постанови, Вищим господарським судом України зазначено на відсутність доказів в матеріалах справи про те, що ТОВ «АННТ`не займалось експортно-імпортними операціями, тоді як у даній справі такі докази наявні.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574, ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.11.09р.