ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15.09.2009 р. 16 год. 35 хв. № 2а-3640/09/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Автокапітал»
доКиївської регіональної митниці
проскасування податкових повідомлень
За участю представників сторін:
Від позивача: Студенникова Т.А., Волошин В.Ю., Гайдучик О.Д. -представники за довіреностями
Від відповідача: Маньковська К.Е.- представник за довіреністю
Від прокуратури м. Києва: Орленко А.О.
у судовому засіданні 15.09.2009 року відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
Відкрите акціонерне товариство «Автокапітал`звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці форми «Р»№ 94 та № 95 від 15.12.2008 року, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 285752,28 грн. та ПДВ в сумі 286649,76 грн.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та не погоджуються з висновком митного органу про порушення ст. 267 Митного кодексу України вказують на те, що зазначена норма не містить вимоги про включення до митної вартості витрат на зберігання товару, який імпортується за призначенням в Україну; відповідачем під час проведення перевірки не враховано, що на виконання укладеного між позивачем та фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh договору № 2 від 20.04.06р., останньою фактично були надані тільки послуги зберігання автомобілів в порту м. Бременхафен (Німеччина), що підтверджено інвойсами, виставленими для оплати послуг та іншими документальними доказами, які митним органом безпідставно не взяті до уваги.
Щодо послуг розвантаження та завантаження товару, то позивач зазначив, що такі послуги включені до митної вартості товару, а саме: послуги розвантаження автомобілів на складі фірми Egl Eagle Global Logistics Gmbh (у м. Бременхафен) задекларовані у ВМД та увійшли до ціни поставки товару, що здійснювалась з США до м. Бременхафен (Німеччина) відповідно до контрактів, укладених з фірмою Крайслер Інтернешнл Корпорейшн; послуги завантаження на автовози перевізника увійшли у вартість автоперевезення по маршруту Bremerhaven -митний кордон України «Ягодинська митниця», що підтверджується актами про надання послуг, бухгалтерськими проводками позивача, а також листом ЗАТ «Запоріжський автомобілебудівний завод`від 22.06.09р. № 1311; такі послуги в повному обсязі були включені до митної вартості автомобілів при їх митному оформленні і задекларовані позивачем у складі транспортних витрат. Позивач посилається на те, що відповідачем при перевірці дані обставини не з`ясовані в повному обсязі, а також на те, що відповідачем не правильно визначено базу оподаткування при донарахуванні спірних зобов`язань, без врахування та встановлення тієї обставини, що позивачем до митної вартості імпортованого товару помилково були включені витрати транспортування на митній території України.
За таких обставин, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що підставою для визначення податкових зобов`язань слугувало порушення ст.267 Митного кодексу України та п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному невключенні до складу митної вартості імпортованих товарів витрат на навантаження, розвантаження і зберігання автомобілів, які фактично перераховані позивачем на користь нерезидента України -фірми Egl Eagle Global Logistics Gmbh .
Відповідач вказує на те, що поставка товару (автомобілів) позивачу за контрактами, укладеними з продавцем (Крайслер Інтернешнл Корпорейшн) здійснювалась на умовах EXW «франко-завод», що передбачають виконання зобов`язання щодо поставки, в момент, коли товар наданий продавцем у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Контракти, укладені з продавцем не містили його зобов`язань розвантажити транспортні засоби, відтак такі зобов`язання були обумовлені іншим договором від 20.04.06р., що був укладений позивачем з фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh.
Відповідач просить суд врахувати, що ціна зазначених послуг становила фіксовану суму за кожний розвантажений і завантажений автомобіль; плата за зберігання не ставилась у залежність від таких істотних умов даного виду зобов`язання, як строк зберігання, умови зберігання, обов`язки зберігача щодо забезпечення схоронності товару, відповідальність зберігача за втрату (нестачу) тощо, що на думку відповідача, виключає придбання виключно послуг зберігання. За таких обставин, відповідач вважає, що зберігання є нічим іншим як забезпеченням схоронності товару -супутньою послугою при придбанні у фірми Egl Eagle Global Logistics Gmbh послуг розвантаження, завантаження автомобілів, а тому витрати позивача при придбанні зазначених для визначення митної вартості товару повинні додаватися до ціни угоди відповідно до вимог ч.2 ст.267 Митного кодексу України.
Вказані порушення призвели до заниження ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України в сумі 190501,52 грн. та ПДВ в сумі 191099,84 грн.
З посилання на вказані обставини, а також на п.п.2.1.1.п.2.1. ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов`язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України , відповідач вважає правомірними оспорювані податкові повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р»№ 94 та № 95 від 15.12.2008 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін на предмет спору, суд
В С Т А Н О В И В:
Київською регіональною митницею проведено перевірку дотримання ВАТ «Автокапітал`законодавства України з питань митної справи за період з 01.04.05р. по 01.04.08р., за результатами якої складено Акт перевірки №14/8/100000000/31750520 від 07.11.08р.
На підставі вказаного акту, митним органом винесено податкові повідомлення форми «Р» від 15.12.08р. №94 за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на суму 285 752, 28 грн., з якої: 190 501, 52 грн. за основним платежем та 95 250, 76 грн. штрафних санкцій та № 95 за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на суму 286 649, 76 грн., з якої: 191 099, 84 грн. за основним платежем та 95 549, 92 грн. штрафних санкцій.
Перевіркою встановлено, що позивачем за період, що перевірявся задекларовано 2564 вантажних митних декларацій (надалі -ВМД) за умовами поставки, що передбачають витрати українського покупця на доставку товарів за межами кордону України. Митна вартість увезених товарів по зазначених ВМД в період, що перевірявся склала 1 298 224 671 грн.
Як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, підставою для визначення податкових зобов`язань зі сплати мита в сумі 190 501, 52 грн. та ПДВ в сумі 191 099, 84 грн. згідно з оспорюваними рішеннями слугував висновок митного органу про порушення позивачем вимог ст. 267 Митного кодексу України та п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягали у неправомірному, на думку митного органу, невключенні до складу митної вартості імпортованих товарів (автомобілів) витрат на навантаження, розвантаження і зберігання автомобілів, які перераховувались позивачем на користь нерезидента України -фірми Egl Eagle Global Logistics Gmbh .
Суд погоджується з висновком митного органу, вважає оскаржувані податкові повідомлення правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів (автомобілів Крайслер, Джип, Додж) з США здійснювалась фірмою продавцем фірмою Крайслер Інтернешнл Корпорейшн відповідно до укладених з позивачем (покупцем) контрактів на умовах поставки EXW «франко-завод`м. Бременхафен (Німеччина). Позивач пояснив, що такі контракти є аналогічними за змістом (копія типового контакту № 69 від 18.09.06р. долучена позивачем до матеріалів справи).
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакції 2000 року), термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Однак, вказані умови ІНКОТЕРМС передбачають, що якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов`язані з завантаженням товару.
В даному випадку, умови укладеного з продавцем автомобілів договорів не містять зобов`язань продавця фірми Крайслер Інтернешнл Корпорейшн надати послуги розвантаження автомобілів. У статті 1 контракту № 69 від 18.09.06р., укладеного позивачем з фірмою Крайслер Інтернешнл Корпорейшн, передбачено, що поставка товару позивачу здійснюється на умовах EXW Bremerhaven (Germany) . Вартість транспортування і страховки зазначається у інвойсі (додаток №1).
Витребувані у позивача інвойси, які вказані в контракті його додатками не містять вартості послуг розвантаження автомобілів у Bremerhaven. (як приклад, копія інвойсу від 10.05.05рю № 71639 долучена позивачем до матеріалів справи а.с.99-103 том2).
Разом з тим, з умов договору про надання послуг № 2 від 20.04.06р. (а.с.64,65 том 2), укладеного між позивачем та фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh (у м.Бременхафен, Німеччина) вбачається, що у зобов`язання останньої входило надання послуг навантаження, розвантаження та зберігання автомобілів замовника в порту м. Бременхафен. Умовами договору передбачено, що по факту виконання робіт сторонами складається та підписується акт виконаних робіт (п.1.2. договору).
Про виконання зобов`язань за договором та відповідно до його п.1.2, сторони договору складали двосторонні акти про те, що виконавцем фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh надані послуги по розвантаженню, завантаженню і складуванню автомобілів згідно рахунків замовника, про що свідчить, зокрема, долучений позивачем до матеріалів справи акт № 06/08 від 04.03.08р.; № 31/07 від 07.12.07р. (а.с. 46,156 том 2) . Такі акти з фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh надані позивачем митному органу для перевірки та відображені останнім в додатках до акту перевірки, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Наявність таких актів сторони визнають.
За наведених обставин у суду відсутні підстави вважати, що послуги розвантаження були надані продавцем автомобілів (фірмою Крайслер Інтернешнл Корпорейшн) і включені позивачем як складова контрактної ціни товарів.
Доводи позивача про те, що до договору про надання послуг № 2 від 20.04.06р., укладеного з фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh та актів про надання послуг, оформлених сторонами договору за період з 20.04.06р. по 25.03.08р. внесено зміни згідно з додатковою до договору угодою № 7 від 25.03.08р., згідно з якими слова послуги з розвантаження, завантаження і складування автомобілів замінені на слова «послуги зберігання`автомобілів не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Додаткова угода № 7 укладена 25.03.08р., тобто після виконання зобов`язань з надання послуг за договором № 2 від 20.04.06р., що мали місце за період з 20.04.06р. по 25.03.08р, а тому така додаткова угода не може встановлювати, змінювати або припиняти цивільних прав і обов`язків сторін договору, адже в силу цивільного законодавства зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином ( ст.599 ЦК України).
На момент укладання додаткової угоди, сторони підтвердили виконання зобов`язань як з надання послуг, вказавши у актах на відсутність претензій до виконаних робіт по розвантаженню, завантаженню і складуванню, так і виконання зобов`язань з оплати позивачем фірмі Egl Eagle Global Logistics Gmbh вартості обумовлених у договорі № 2 від 20.04.06р., його додатках № 5,6 та актах вартості вказаних робіт.
Лист від 25.03.08р. фірми Egl Eagle Global Logistics Gmbh, адресований позивачу, на який посилається позивач у своїх додаткових письмових поясненнях свідчить про прийняття фірмою пропозиції внести зміни до договору, однак не спростовує факт виконання зобов`язань за період з 20.04.06р. по 25.03.08р. , підтверджених актами.
Окрім того, як свідчать обставини справи та не заперечує позивач ціна зазначених послуг становила фіксовану суму 55 євро із розрахунку за один автомобіль, щодо якого надавались послуги; оплата не ставилась у залежність від таких істотних умов зберігання, як строк та умови зберігання, обов`язки зберігача щодо забезпечення схоронності товару, відповідальність зберігача за втрату (нестачу) тощо.
Матеріали справи не містять доказів в обґрунтування виконання зобов`язань із зберігання автомобілів; умови зберігання договором не передбачені, відтак акти виконаних робіт, якими сторони підтвердили фактично виконані роботи (послуги) свідчать про надання послуг складування, а не зберігання, як на цьому наполягає позивач.
Суд враховує і те, що за загальним правилом товарний склад (організація, яка зберігає товар) на підтвердження прийняття товару на зберігання видає поклажодавцю (або довіреній ним особі) складські документи (складські квитанції), які відсутні у позивача.
За викладених і встановлених судом обставин та оцінки доказів у справі в їх сукупності, у суду відсутні підстави вважати, що послуги із завантаження автомобілів на автовози перевізників у м. Бременхафен були надані саме перевізниками, як про зазначає позивач.
Умовами договору № 19 від 16.03.05р. на транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні від 16.03.05р., укладеного між позивачем та ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод`в особі Госпрозрахункового підрозділу «Транс -Капітал`ЗАТ «ЗАЗ`та додатковими угодами до нього б/н та 1 від 16.03.05р., №10 від 03.05.06р., №11 від 01.06.06р., № 12 від 31.05.06р., №14 від 26.06.06р., б/н від 21.07.06р., № 23 від 03.08.06р., №26 від 31.10.06р., №27 та №28 12.06р., № 31 від 25.12.06р., № 41 від 08.05.07р. не передбачено зобов`язань перевізника-експедитора здійснювати навантаження автомобілів у м. Бременхафен. Наявні у матеріалах справи заявки на транспортно-експедиторські послуги, про які йдеться у п.2.2.2. договору, за якими перевізник-експедитор зобов`язувався виконати послуги та акти про надання автопослуг не містять відомостей про надання перевізником послуг з навантаження автомобілів у м. Бременхафен (том 1 а.с.52,56,62,65,66, 70).
З огляду на викладене, та враховуючи, що факт надання послуг по розвантаженню, завантаженню і складуванню фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh підтверджується матеріалами справи, лист ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» № 1479 від 05.08.09р. про те, що у 2005-2008 р «Транс -Капітал» здійснювало своїми силами роботи із завантаження автомобілів на автовоз на складі м.Бременхафен і до вартості транспортування було включено вартість завантаження -не може є належним доказом у справі.
Доводи позивача про те, що відповідачем неправильно визначено базу оподаткування при донарахуванні спірних зобов`язань та не враховано, що позивачем до митної вартості помилково включено транспортні витрати перевізника від митного кордону до Києва не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов`язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства.
В даному випадку, транспортні витрати при декларуванні митної вартості товарів підтверджені довідками підприємства-перевізника, які не віддзеркалюють та не розмежовують таких витрат до митного кордону чи то після (довідки оглянуті в судовому засіданні та як приклад, до матеріалів справи позивачем долучена довідка перевізника № 59 від 30.11.2007р. та № 435 від 19.04.07р.).
Відповідно до п. 5 Порядку, для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою ДМВ-1 згідно з додатком 1. При цьому, формою ДМВ-1, яка заповнюється під час імпорту товарів та подається разом з вантажною митною декларацією у розділі «Б»(додаткові нарахування до ціни договору, що не включені до розділу "А" і підлягають включенню до митної вартості) передбачено окреме відображення витрат на транспортування, завантаження, розвантаження тощо; страхування (п.17 розділу «Б»).
Позивач не заперечує, що окремо послуги завантаження, розвантаження відображені при декларуванні митної вартості не були. За вимогами ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За викладених обставин, у суду відсутні підстави вважати , що до транспортних витрат були включені послуги навантаження автомобілів у м. Бременхафен.
Відтак, з досліджених в судовому засіданні додатків до акту перевірки вбачається, що в основу розрахунків податкових зобов`язань , які не сплачені до бюджету внаслідок заниження митної вартості товарів лягла вартість виконаних фірмою Egl Eagle Global Logistics Gmbh робіт по розвантаженню, завантаженню і складуванню автомобілів, визначена у актах виконаних робіт.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України від 11.07.2002 року N 92-IV, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 267 цього ж Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.(п. 6 ч.2 ст.267 МК України )
Отже, митне законодавство України передбачає включення до митної вартості , зокрема витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів до пункту перетинання митного кордону України.
Відповідно абзацу перший пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»( із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV) для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов`язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об`єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов`язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.
За наведених правових норм та приймаючи до уваги те, що витрати по розвантаженню, завантаженню і складуванню автомобілів фактично сплачені позивачем фірмі Egl Eagle Global Logistics Gmbh, що не заперечується позивачем, те, що із зібраних у справі і досліджених судом доказів не підтверджується, що такі витрати були включені позивачем до митної вартості, зокрема, як складова контрактної ціни товарів, що імпортуються чи як складова транспортних витрат, а також те, що відповідачем доведено правомірність розрахунку податкових зобов`язань (за перевіряємий період та в межах 1095 днів), які не сплачені до бюджету внаслідок заниження митної вартості товарів, суд дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень Київської регіональної митниці форми «Р»№ 94 та № 95 від 15.12.2008 року, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 285752,28 грн. та ПДВ в сумі 286649,76 грн.
З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову у суду відсутні.
Керуючись ст.124 Конституції України, Митним Кодексом України, Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена в повному обсязі: 18.09.09р.