ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.09.2009 р. 16год.58хв. № 2а-3831/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Чайка «А»

до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області

провизнання незаконними дій та нечинним припису

Представники сторін:

від позивачаДанилевич Д.О. -представник за довіреністю

від відповідача Андрущенко А.А. -представник за довіреністю

у судовому засіданні 16.09.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка «А`звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління з контролю за використанням земель у Львівській області про визнання незаконними дій відповідача по складанню акту обстеження земельної ділянки №31 від 17.02.2008р.; по складанню актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.02.2009р. та 03.03.2009р.; по здійсненню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; а також про визнання нечинним та скасування з моменту винесення припису №463 від 03.03.2009р.

У зв`язку з перейменуванням Управління з контролю за використанням земель у Львівській області у Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, згідно з наказом Держінспекції з контролю за використанням і охороною земель від 27.01.09р. №13, відповідачем у справі слід вважати Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, мотивуючи тим, що перевірка дотримання позивачем вимог земельного законодавства проведена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки актів перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач наполягає на тому, що забудована ним земельна ділянка відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови згідно з договором оренди земельної ділянки від 16.06.2005р., тоді як у актах перевірки дану земельну ділянку віднесено до категорії земель оздоровчого призначення. Крім того, позивач вказує, що площа зайнятої забудовою земельної ділянки є значно меншою ніж це вказано у актах.

З посиланням на порушення п. 4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312, зареєстрованого в Мін`юсті України 25.12.03р. за №1223/8544, що полягали у проведенні відповідачем перевірки без повідомлення землекористувача, за його відсутності, а також за відсутності свідків, позивач вказує на те, що був позбавлений права та можливості надати документальні докази та пояснення щодо предмету перевірки, а тому висновки акту перевірки, без з`ясування фактичних обставин, не можуть вважатися об`єктивними та обґрунтованими.

Крім того, зазначає позивач, під час проведення перевірки 03.03.09р., результати якої слугували підставою для прийняття оспорюваного припису №463 від 03.03.2009р., директор позивача, який, як зазначено в акті перевірки був присутній під час проведення перевірки, знаходився під вартою, а, отже, перевірка, в порушення діючого законодавства, була проведена не на земельній ділянці, а у СІЗО УДД УВП у Львівській області.

Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи тим, що вчинення оскаржуваних позивачем дій входить до компетенції Державної інспекції. Перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства проводилась на підставі доручення Управління Служби безпеки України у Львівській області від 27.12.08р. №62/6/1-6584 та у встановленому законодавством України порядку. При проведенні перевірки відповідачем було виявлено порушення земельного законодавства, яке полягає у використанні позивачем орендованої земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків та будинків котеджного типу на землях оздоровчого призначення, без зміни їх цільового призначення.

Зокрема, відповідач вказує, що на підставі рішення Брюховицької селищної ради №485 від 07.06.2005р. з позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 16.06.05р.. В порушення приписів статті 19 Земельного кодексу України у цьому рішенні Брюховицькою селищною радою не вказано, що дана земельна ділянка відноситься до категорії земель оздоровчого призначення. Разом з тим, з невідомих відповідачу причин у пункті 15 договору оренди землі її віднесено до категорії земель громадської та житлової забудови. Це суперечить наявним у відповідача відомостям державної статистичної звітності, за якими земельна ділянка віднесена до категорії земель оздоровчого призначення. Оскільки рішенням №485 від 07.06.2005р. Брюховицька селищна рада в межах своєї компетенції не змінила категорію землі, а договір оренди землі її цільового призначення не змінює, - орендована позивачем земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення.

Виявлене порушення земельного законодавства відповідачем зафіксовано у актах перевірки від 09.02.2009р. та 03.03.2009р. Крім того, відповідачем проведено обстеження земельної ділянки за результатами якого складено акт №31 від 17.02.2009р. та проведено розрахунок шкоди заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, згідно з Методикою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Щодо проведення перевірки від 03.03.09р. у СІЗО, представник відповідача зазначила, що діючим законодавством не передбачено обов`язку проводити перевірку дотримання вимог земельного законодавства державними інспекторами безпосередньо на земельній ділянці, а, отже, не заборонено проводити таку перевірку в будь -якому іншому місці.

З посиланням на вищенаведене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.09.09р. за клопотанням позивача, судом було допитано свідка, якому перед допитом роз`яснено його права та обов`язки та приведено до присяги.

Свідок ОСОБА_1 повідомив суду, що на момент проведення перевірки 03.03.09р. та на даний час він є захисником у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 -директора ТОВ «Чайка «А».

Як зазначив свідок, 03.03.09р. ОСОБА_2 перебував під вартою у СІЗО УДД УВП у Львівській області; цього ж дня його та ОСОБА_2 привели до кабінету слідчого, в якому знаходився державний інспектор з актом перевірки, в якому всі графи та рядки вже було заповнено, державний інспектор надав акт на ознайомлення та підпис.

На запитання суду щодо виїзду на земельну ділянку, свідок відповів, що виїзду на земельну ділянку не було, як і не проводилось обміру площі земельної ділянки, про який йдеться в акті від 03.03.09р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін на предмет спору, показання свідка, суд

В С Т А Н О В И В:

рішенням Брюховицької селищної ради №485 від 07.06.2005р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 5,9162 га по вул. Лікарській, 12 в смт. Брюховичі для обслуговування відпочинково-оздоровчого комплексу та надано її позивачу в оренду.

На підставі даного рішення між позивачем та Брюховицькою селищною радою укладено договір оренди землі, посвідчений 16.06.2005р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (реєстр №2600). При укладенні договору Виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради надано довідку від 13.06.2005р. №413 про те, що земельна ділянка виділялася із земель категорії громадської та житлової забудови. У пункті 15 договору оренди встановлено, що орендована земельна ділянка відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови. Договір оренди зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.06.2005р. за №04:05:438:01248 кн. 04-7.

Виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради прийнято рішення від 30.10.2007р. №734, від 17.04.2008р. №134, від 29.10.2008р. №408, яким дозволено позивачу здійснити на вказаній земельній ділянці реконструкцію існуючих корпусів та будівництво нових корпусів згідно генерального плану проекту відновлення відпочинково-оздоровчого комплексу сімейного типу «Чайка «А»(1-а та 4-а черга будівництва). В межах договору про спільну діяльність №15/03-07, укладеного 15 березня 2007 року між позивачем та громадянином ОСОБА_2 , на орендованій земельній ділянці проведено будівельні роботи.

Як свідчать обставини справи, Слідчим управління Служби безпеки України у Львівській області доручено відповідачу провести перевірку щодо дотримання позивачем земельного законодавства під час проведення будівельних робіт та перевірити використання земель за їх цільовим призначенням, про що відповідачу направлено листа від 27.12.2008р. №62/6/1-6584.

На виконання даного доручення відповідачем здійснено перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства, за наслідками якої складено акт від 09.02.2009р. Відповідачем встановлено, що не змінивши цільового призначення орендованої земельної ділянки, позивач провів на орендованих землях оздоровчого призначення площею 2,5950 га будівництво багатоквартирних житлових будинків та будинків котеджного типу.

За наслідками проведеного обстеження земельної ділянки відповідачем складено акт №31 від 17.02.2009р. Даним актом встановлено, що орендована позивачем земельна ділянка відноситься до категорії земель оздоровчого призначення, а земельна ділянка площею 2,5959 га використовується позивачем не за цільовим призначенням, а для будівництва житлового кварталу. На підставі даного акту відповідачем проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, згідно з яким визначено розмір заподіяної шкоди у сумі 149656,30 грн. При обчисленні розміру шкоди відповідач виходив із того, що площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, становить 2,5950 га; коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки становить 4.

Крім того, відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.03.2009р., у якому вказано про нецільове використання відповідачем земельної ділянки площею 2,5950 га.

У зв`язку із наведеним, відповідачем винесено припис №463 від 03.03.2009р. про усунення порушень земельного законодавства.

Вказані перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведені відповідачем без повідомлення та участі землекористувача, чого не заперечує відповідач.

Суд вважає дії відповідача при складанні актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акту обстеження земельної ділянки неправомірними та такими, що призвели до прийняття протиправного припису, виходячи з наступного.

Процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки визначені Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.03р. за №1223/8544 (далі -Порядок).

Відповідно до п. 3.2. Порядку, Держземінспекція та її територіальні органи проводяться такі види перевірок: планові; позапланові; оперативні.

За вимогами п. 4.1 Порядку, Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Спірні перевірки, на неправомірність проведення яких вказує позивач, мали, за поясненнями представника відповідача, позаплановий характер, проводились за дорученням Управління СБУ у Львівській області , без виклику та повідомлення позивача, та без участі двох свідків.

Суд не заперечує визначені законодавчо повноваження відповідача на проведення перевірки. Разом з тим, доручення СБУ на проведення перевірки не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити землекористувачу його право бути інформованим про перевірку та право на участь у такій перевірці, як і не звільніє відповідача від обов`язку дотриматись вимог п.4.1. Положення та, у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, проводити перевірку за наявності двох свідків.

Доводи відповідача про те, що за дорученням СБУ перевірка може проводитись відповідачем без повідомлення юридичної особи з посиланням на п.3.2. Порядку не заслуговують на увагу.

Так, п.3.2. Порядку передбачено, що у разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин:

- отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції;

- отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;

- проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту;

- виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему;

- за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів;

- при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки;

- у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства;

- за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.

Наявність обставин, наведених у вказаній нормі відповідачем суду не доведено, як і і не наведено обставин у обґрунтування неможливості своєчасного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, як це передбачено п.3.2. Порядку.

Служба безпеки України не є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкований Президенту України і підконтрольний Верховній Раді України.

Вищезазначена норма не містить такої підстави для проведення позапланової перевірки без виклику юридичної особи як доручення СБУ, а тому посилання на дану норму не звільняє відповідача від обов`язку повідомити землекористувача про проведення перевірки.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони, у тому числі, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Даний критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень. Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що відповідачем не дотримано вимог Порядку щодо забезпечення права позивача -землекористувача на участь при перевірці дотримання земельного законодавства.

Крім того, як свідчать обставини справи, перевірка дотримання вимог земельного законодавства, результати якої відображені в акті від 03.03.09р., складеному у присутності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проводилась не на орендованій позивачем земельній ділянці , а у приміщенні СІЗО УДД УВП у Львівській області.

Даний факт підтверджується постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19.12.08р., згідно з якою щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту та постановою цього ж суду від 16.02.09р., якою даний запобіжний захід продовжено на термін до чотирьох місяців; показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 та не заперечується відповідачем.

Доводи відповідача про те, що діюче законодавство не передбачає обов`язку проводити перевірку безпосередньо на земельній ділянці не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 1.3 Порядку, юридичні та фізичні особи, які використовують земельні ділянки, зобов`язані безперешкодно допускати державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель на земельні ділянки, що перебувають у їх власності чи в користуванні, та надавати для ознайомлення і перевірки документи, які засвідчують це право.

При проведенні перевірки державний інспектор, зокрема, уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Таким чином, перевірка дотримання вимог земельного законодавства має бути проведена безпосередньо на земельній ділянці з виміром меж земельної ділянки, план -схема якої долучається до акту перевірки. У спірному випадку, до акту перевірки від 03.03.09р., на підставі якого був винесений припис № 463 від 03.03.09р., план -схема не була складена.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає неправомірними дії відповідача по складанню вищевказаних актів перевірки, а відтак і не правомірним припис, який винесено на підставі неправомірно складеного акту перевірки від 03.03.09р.

Окрім того, оспорюваний припис містить вимогу усунути порушення земельного законодавства, відтак не вказує спосіб усунення такого порушення з посиланням на дії, які необхідно вчинити з метою усунення порушення, що не відповідає вимогам Порядку оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Держаного комітету України по земельних ресурсах від 09.03.04р. №67, зареєстрованого в Мін`юсті 18.03.04р. за №340/8939.

Так, відповідно до його п. 2.1, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.

Зразок припису затверджено наказом Держкомзему України від 12.12.2003 N 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (далі - Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за N 1223/8544 (п. 2.3 Положення).

Відповідно до додатку №4 Порядку, припис повинен містити, зокрема, виявлені порушення або інші обставини, які потребують вжиття необхідних заходів, заходи, які необхідно здійснити та термін їх виконання.

У даному випадку, оспорюваний припис не містить заходів, які необхідно вчинити з метою усунення порушення.

Щодо тверджень відповідача про нецільове використання земельної ділянки позивачем, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Оскільки орендована позивачем земельна ділянка відноситься до комунальної власності територіальної громади селища міського типу Брюховичі, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, повноваження щодо її віднесення до тієї чи іншої категорії земель, а також щодо зміни її цільового призначення належать Брюховицькій селищній раді.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, висновок, що орендована позивачем земельна ділянка відноситься до категорії земель оздоровчого призначення, зроблено відповідачем на підставі даних державної статистичної звітності та довідки Управління земельних ресурсів у місті Львові №40/4/29 від 03.02.2009р.

Відтак, як вбачається із адресованого селищному голові смт Брюховичі листа Управління земельних ресурсів у місті Львові від 10.10.2008р. №40/5/5, достовірними відомостями про землеустрій смт. Брюховичі воно не володіє.

Разом з тим, відповідачем при перевірці не було з`ясовано обставин щодо наявності рішення компетентного органу про віднесення даної земельної ділянки до категорії земель оздоровчого призначення, чи відомостей про існування такого рішення, як і не використано при проведенні перевірки відомостей про цільове призначення земельної ділянки, що можуть міститися у затвердженій селищною радою технічній документації із землеустрою, яка вже зазначалось, затверджена рішенням Брюховицької селищної ради №485 від 07.06.2005р.

Не враховано відповідачем при перевірці і тієї обставини, що договір оренди землі, укладений між Брюховицькою селищною радою та позивачем від 16.06.05р. та зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії 24.06.05р. за №04:05:438:01248 кн. 04-7, містить умову щодо цільового призначення земельної ділянки, що передається в оренду (за категорією земельної ділянки згідно ст.19 Земельного кодексу України) -землі громадської та житлової забудови ( п. 15 договору оренди).

Між тим, статтею 15 Закону України «Про оренду землі`від 06.10.1998 року N 161-XIV визначено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотною умовою договору оренди землі.

В силу статтей 18 та 20 цього ж Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом та набуває чинності після здійснення такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р. передбачає, що державний орган земельних ресурсів перевіряє договір оренди землі та інші додані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації (пункт 11).

В силу п.2 Порядку, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

За наведених правових норм та умов договору, приймаючи те, що договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку, є чинним, в судовому порядку не оспорювався, у суду відсутні достатні підстави для висновку про порушення позивачем умов використання орендованої земельної ділянки за нецільовим призначенням.

Вказані обставини підлягали з`ясуванню та встановленню відповідачем як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оспорюваного припису.

Окрім того, в актах перевірки, акті обстеження та при здійсненні розрахунку відповідачем вказано, що площа забудованої позивачем земельної ділянки становить 2,5950 га. Відтак, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України, відповідачем не доведено правомірності його дій при визначенні площі забудованої позивачем земельної ділянки, не надано суду пояснень щодо методики, яка використовувалась при її обчисленні.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи довідок Обласного комунального підприємства Львіської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»№Ф/419 та №Ф/420 від 05.03.2009р., площа забудованої земельної ділянки становить 2906,2 кв.м та 1252,7 кв.м. За висновками спеціаліста Приватного підприємства «Земсервіс» від 06.03.2009р. №06/03/09-01 та від 12.03.2009р. №12/03/09-01, площа забудованої земельної ділянки становить 2455 кв.м та 1249 кв.м. Згідно з висновком будівельно-технічного дослідження за адвокатським запитом №1367 від 29.04.2009р., наданим Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, фактично площа земельної ділянки, яка знаходиться під забудовою становить 3695,56 кв.м.; розрахована згідно із Державними будівельними нормами та правилами площа ділянок для збудованих будинків в сумі становить 8109 кв.м.

З огляду на невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку доказування правомірності своїх дій, невідповідність визначеної відповідачем площі земельної ділянки використаної під забудовою, та площі розрахованої згідно з Державними будівельними нормами та правилами, та враховуючи порушення відповідачем Порядку проведення перевірки, встановлені судом, у суду відсутні достатні підстави для висновку про обґрунтованість дій відповідача по здійсненню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Порядок здійснення розрахунку шкоди заподіяної використанням земельної ділянки не за цільовим призначанням визначено у Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р. При здійсненні розрахунку відповідачем застосовано коефіцієнт (Ко), що використовується для врахування прирооохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які обумовлюють особливий режим використання земельної ділянки. Відповідачем визначено, що цей коефіцієнт рівний чотирьом.

Числове значення даного коефіцієнта та випадки його застосування визначені у додатку №10 до Методики. Зокрема кеєфіцієнт (Ко) з числовим значенням чотири застосовується до земель, що входять до охоронних зон навколо об`єктів культурної спадщини; земель що зарезервовані для заповідання; земель, що входять до округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони у лікувально-оздоровчих місцевостях і на території курортів.

Доказів наявності правових підстав для застосування даного коефіцієнта відповідачем не подано.

У статті 15 Закону України «Про оренду землі`встановлено, що невід`ємною частиною договору оренди землі є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів. Кадастровий план земельної ділянки, довідки про сервітути та обмеження, що додані до укладеного з позивачем договору оренди землі, перелічених у додатку №10 до Методики обмежень не передбачають.

За таких обставин, вимога про визнання незаконними дій відповідача по здійсненню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що вимога про визнання нечинним акта може застосовуватися лише до нормативно -правового акта, тоді як оспорюваний припис є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, такий акт (припис) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Земельним Кодексом України, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312, зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.12.03р. за №1220/8544, , ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати незаконними дії Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області по складанню акту обстеження земельної ділянки №31від 17.02.08р., актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.02.09р.та від 03.03.09р., здійсненню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області №463 від 03.03.09р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 22.09.09р.