копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-11631/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представника:
позивача – Подоляк Т.Ю.
відповідача – Нещерет Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Синельникове
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Синельникове
про зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове вчинити дії по включенню до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сум пенсійних виплат – державної адресної допомоги, виплаченої з коштів Пенсійного фонду України за період з 01.06.2009 року по 31.08.2009 року у розмірі 46683,01 грн., витрати на її доставку в розмірі 40,88 грн., витрати на виплату підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.09р. за період з 01.04.09р. по 31.08.09р. в розмірі 1447,70 грн., витрати на її доставку зазначеного підвищення в розмірі 1,72 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Синельникове.
Позивач в обґрунтування свого позову зазначив, що відповідач відмовляється в добровільному порядку від включення до акту звірки і прийняття до заліку адресної допомоги в сумі 46683,01 грн., витрати на її доставку, витрати на виплату підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.09р. за період з 01.04.09р. по 31.08.09р., витрати на її доставку зазначеного підвищення, яка виплачувалась управлінням Пенсійного фонду України в м. Синельникове відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" . Норми зазначеної постанови визначають, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву в якій заперечував проти позову та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не передбачений прямий обов'язок відділення Фонду відшкодувати суми виплат державної адресної допомоги, яка була виплачена інвалідам органами пенсійного фонду. Також не зазначено на яких підставах та які саме види пенсійних виплат підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-14, виплати щомісячної державної адресної допомоги, доплат та надбавок, здійснених органами пенсійного фонду інвалідам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, у відповідності до п.4 «Порядку відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.09.99р. №1105-XIV, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Таким чином, позовні вимоги заявлені в позовній заяві, є неправомірними оскільки не мають жодних правових обґрунтувань.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинити втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Нормами Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 р. N 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинити втрату працездатності" визначений повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Щомісячна державна адресна допомога в зазначеному переліку не значиться.
Відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2009 року по 31.08.2009 року з коштів Пенсійного фонду України виплачено кошти особам, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на суму 46683,01 грн. витрати на її доставку в розмірі 40,88 грн. витрати на виплату підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.09р. за період з 01.04.09р. по 31.08.09р. в розмірі 1447,70 грн., витрати на її доставку зазначеного підвищення в розмірі 1,72 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Синельникове прийнято до заліку та підписано акт щомісячної звірки витрат між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Синельникове та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове, однак не прийнято до заліку державну адресну допомогу – 46683,01 грн. витрати на її доставку в розмірі 40,88 грн. витрати на виплату підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.09р. за період з 01.04.09р. по 31.08.09р. в розмірі 1447,70 грн., витрати на її доставку зазначеного підвищення в розмірі 1,72 грн.
"Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Також, відповідно до п.4 «Порядку відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.09.99р. №1105-XIV, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомоги до пенсії».
Правова підстава позову для зобов’язання відповідача включити до акту щомісячної звірки витрат на щомісячну державну адресну допомогу до пенсії на даний час в законодавстві відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав акти щомісячних звірок і вказав про неприйняття до заліку спірних сум адресної допомоги.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Перевіривши законність та обґрунтованість дій відповідача, суд вважає, що при відмові прийняти до загального заліку для подальшого відшкодування щомісячної державної адресної допомоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23.02.2010 року.
Суддя (підпис) О.В. Єфанова
З оригіналом згідно О.В. Єфанова