Копія  Справа № 2-а-81/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року  суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» та зобов’язання надалі виплачувати, -

 В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. до 01.12.2008 р., визнання дій відповідача  неправомірними та стягнення з відповідача на її користь недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги з січня 2006 р. до грудня 2008 року включно у сумі 3891 грн. 90 коп., зобов’язання нарахувати та виплатити зазначену допомогу за 2006-2008 рр., а також зобов’язання надалі виплачувати зазначену допомогу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що їй, як дитині війни, щомісячно до пенсії повинна доплачуватись державна соціальна допомога у розмірі 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон України № 2195-IV). Однак всупереч вимогам діючого законодавства зазначена державна соціальна допомога їй у 2006-2007 роках не виплачувалася, а у 2008 році – виплачувалась не в повному обсязі. Законом України  ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” п. 12 ст. 71 було призупинено дію ст. 6 Закон України № 2195-IV в частині виплати щомісячної доплати до пенсії. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп-2007 (справа № 1-29/2007) було визнано положення п.12 ст. 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” неконституційним. Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року відповідач зобов’язаний був здійснити перерахування позивачці пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір виплати їй пенсії. Але відповідач в порушення частини 5 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, ігнорує зазначене рішення Конституційного Суду України. Бездіяльність відповідача грубо порушує конституційні права і свободи позивачки, позбавляє її законного права на отримання перерахованої пенсії, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача. Вказала, що пропустила строк для звернення до суду через перебування на лікуванні у Миколаївській онколікарні.

В судове засідання позивачка не з’явилася, але надала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав лист з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги не визнає, надав у судове засідання заперечення, з яких вбачається, що на думку відповідача визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «діти війни» та порядок їх фінансування має бути вирішено у законодавчому порядку, а фактичне підвищення пенсії відбудеться після прийняття відповідного законодавчого акту. Вказав на пропущення строку звернення до суду як на підставу для відмови у позові.  Окрім того - зауважив, що підвищення до пенсії, як державна соціальна допомога, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, у разі якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.  

Вивчивши заяви сторін та письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 має статус дитини війни, про що зроблена відповідна відмітка у пенсійному посвідченні № 63/115479, виданого Золотоніським Управлінням соціального зихисту населення в Черкаській області 11.01.1992 р..

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

В мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-РП/2007 по справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,  частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14,  23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)  зазначено, що Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є  людина,  її  права  і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,  а їх утвердження і забезпечення  є  головним  обов'язком держави  (стаття  3),  права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21),  їх зміст і  обсяг  при  прийнятті  нових законів  або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).    

Зі змісту положень Конституції України зазначених у ст.ст. 95-98 та з положень Бюджетного кодексу України  вбачається, що закон  про Державний   бюджет  України  як  правовий  акт,  чітко  зумовлений поняттям бюджету як плану формування  та  використання фінансових ресурсів,  має особливий предмет регулювання,  відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів  та видатків держави на загальносуспільні потреби,  зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни,  зупинятися дія чинних законів України,  а також  встановлюватися  інше   (додаткове)   правове   регулювання відносин,  що  є  предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно до ч.3 ст.46 Конституції України, ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-Х11 повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. № 966-Х11, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальної пенсії за віком.

Ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає визначення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму в період з 2006 по 2008 роки затверджувався відповідними законами про Державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки.

За розрахунками позивачки всього за період з 01.01.2006 року по грудень 2008 року  включно відповідач повинен був виплатити їй у вигляді підвищення до пенсії 3891 грн. 90 коп.

Однак вказана допомога позивачці у 2006-2007 рр. не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася не в повному обсязі, а саме в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що представник відповідача не заперечував.

Таким чином суд встановив, що відповідачем не було здійснено належним чином нарахування як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, а тому у даному випадку має місце бездіяльність Управлінням Пенсійного фонду України  м. Первомайська Миколаївської області.

Але зміни до статті 6 Закону України № 2195-IV набрали чинності 01.01.2006р. - відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивачка  з цього часу повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Причини пропуску позивачкою строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними через те, що жодного документу, який би підтверджував її перебування на лікуванні у Миколаївській онколікарні, вона не надала.

Крім того закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області щодо ненарахування до пенсії державної соціальної допомоги ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Тому, враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено той факт, що дійсно є порушення прав позивачки з боку відповідача, а звернулася позивачка до суду з адміністративним позовом 11.01.2010 р., тим самим пропустивши строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Миколаївської області здійснити перерахунок державної соціальної допомоги ОСОБА_2, в межах річного терміну, а саме починаючи з 11 січня 2009 р. згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8 - 12, 70, 71, 105, 112, 159 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги «Дітям війни» та зобов’язання надалі виплачувати зазначену допомогу - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  у м. Первомайську Миколаївської області щодо ненарахування соціальної державної допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Миколаївської області здійснити перерахунок соціальної державної допомоги ОСОБА_2, починаючи з  11 січня 2009 р. згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копії постанови направити особам, які беруть участь у справі в порядку ст. 167 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

С У Д Д Я: підпис

Копія вірна. С У Д Д Я :

Постанова не набрала законної сили. Копія видана для ознайомлення.

Оригінал постанови знаходиться у справі № 2-А-81/2010 р у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області.

Суддя Первомайського міськрайонного

суду Миколаївської області                                                                                     ОСОБА_1