Справа № 2-79/2010                                                                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  20 січня  2010  року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В., при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І., за участю - представника позивача ОСОБА_1, відповідачів  ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду  в місті Вознесенську Миколаївської області  цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”   (далі – ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”)   до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про  стягнення  заборгованості за кредитним договором ,  -

ВСТАНОВИВ:

В вересні  2009  р.  Відкрите акціонерне  товариство „Банк „Фінанси та Кредит” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що 10 квітня 2008 р. між сторонами був укладений Кредитний договір №110-08/МБ, за умовами якого банк надав відповідачці ОСОБА_4  Кредитні ресурси  в сумі 10 000 (десять тисяч)  доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, зі сплатою процентної ставки у розмірі 20% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 09 квітня  2010 р., в обмін на зобов’язання  позичальника щомісяця, в строк з 01 по 15 число (включно) кожного місяця, здійснювати в складі Щомісячного платежу за кредитом погашення заборгованості  за Кредитними ресурсами  у розмірі встановленому  в Графіку зниження розміру заборгованості.

Гарантами сплати зазначеного кредиту  виступили  відповідачі ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, з якими  банк  уклав договір поруки №02-110-08\МБ  від 10 квітня 2008 р й договір поруки                      №03-110-08\МБ від 10 квітня 2008 р., відповідно до яких відповідачі  виступають солідарними боржниками по зобов’язанню ОСОБА_4 перед банком.                        

Посилаючись на те, що банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачі  незважаючи на це, порушили  його, оскільки, зобов’язання  за вказаним договором належним чином не виконали, в наслідок чого станом на             24 червня 2009 р.  утворилась заборгованість  по кредитному договору  в сумі  76 501 грн. (сімдесят шість тисяч п’ятсот одна) грн.  76 коп. (7 525, 60 доларів США), включаючи пеню в розмірі 19 231 (дев’ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 96 коп., позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно  з відповідачів  на користь банку заборгованість за кредитним договором  в розмірі  – 76 501 (сімдесят шість тисяч п’ятсот одна) грн. 76 коп., з яких: заборгованість  по кредиту – 54 707 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот сім) грн.  75 коп.                             (7 188, 93 доларів США), заборгованість по простроченим відсоткам – 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 45 коп. (146, 84 доларів США),  заборгованість по нарахованим відсоткам – 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 60 коп. (189,83 доларів США), пеня – 19 231 (дев’ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 96 коп.,  та в повернення сплачених позивачем при зверненні з позовом до суду 766 грн. (сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. судового збору та                250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на те, що  відповідачі  своєчасно  не виконали  взяті на себе зобов’язання  за  договором кредиту та поруки які  укладено в письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму  76 501 грн. (сімдесят шість тисяч п’ятсот одна) грн.  76 коп. (7 525, 60 доларів США), включаючи пеню та вказана сума   на час розгляду справи останніми  не погашена,   просив  позов задовольнити. При цьому, також зазначав, що згідно  рішенням  Загальних  зборів акціонерів  Відкритого акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит” (протокол №4 від 02 вересня 2009 р.) відбулася зміна найменування банку на  Публічне акціонерне  товариство  „Банк „Фінанси та Кредит”.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність його вини та не повідомлення його позивачем про невиконання  відповідачкою    ОСОБА_4  взятих на себе зобов’язань за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував. Посилаючись на ч.3 ст.551 ЦК України,  просив зменшити суму нарахованої неустойки (пені).

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про свідчать наявні в матеріалах справі  повідомлення про вручення поштового відправлення,  про причини своєї неявки суд не повідомила.  Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідачки ОСОБА_4, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені  наступні факти  та  відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що  рішенням  Загальних  зборів акціонерів  Відкритого акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит” (протокол №4 від 02 вересня 2009 р.) з метою приведення  у відповідність до вимог Закону України  „Про акціонерні товариства” статут банку було викладено у новій редакції  та змінено  найменування банку на Публічне акціонерне  товариство  „Банк „Фінанси та Кредит”.

Згідно Статуту, позивач -  ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”   є юридичною особою,  має коррахунок в Головному  управлінні  Національного Банку України по м. Києву і Київській області, а також печатку зі своїм повним офіційним найменуванням, кутові та інші штампи, печатки, емблему та корпоративний знак. Банк з дня його державної реєстрації має право від свого імені  набувати майнові і немайнові права,  нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем  в суді, господарському або третейських судах.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачкою ОСОБА_4   та  Банком 10 квітня 2008 р. був укладений  письмовий Кредитний  договір №110-08/МБ,  за умовами якого банк   надав останній   кредит у сумі  10 000  (десять тисяч) доларі  США  у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, зі сплатою процентної ставки у розмірі 20% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до                          09 квітня  2010 р.  Згідно  п.3.2  даного   договору, відповідачка зобов’язувалася  щомісячно, в строк з 01 по 15 число (включно) кожного місяця здійснювати погашення  заборгованості за Кредитними ресурсами  у розмірі встановленому  в Графіку зниження розміру заборгованості.

 В забезпечення кредитних зобов’язань  між позивачем  та відповідачем ОСОБА_2 в той же день був укладений  договір поруки №02-110-08/МБ, згідно якого  відповідач ОСОБА_2 поручився  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою ОСОБА_4  зобов’язань  за кредитним договором.

 Окрім цього, в забезпечення  кредитних зобов’язань  між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 також був укладений письмовий договір поруки  №03-110-08/МБ від                                    10 квітня 2008 р., відповідно до  якого  відповідач  ОСОБА_3 поручився  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою ОСОБА_4 взятих  на себе    зобов’язань  за вищевказаним  кредитним договором.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором  застосовуються положення  щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом  і не випливає із  суті кредитного договору.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ст.1050 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю  кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”,    відповідачка ОСОБА_4  взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором, яка станом на 24 червня 2009 р. становить  76 501 (сімдесят шість тисяч п’ятсот одна) грн. 76 коп., з яких: заборгованість  по кредиту – 54 707 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот сім) грн.  75 коп. (7 188, 93 доларів США), заборгованість по простроченим відсоткам – 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 45 коп. (146, 84 доларів США),  заборгованість по нарахованим відсоткам – 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 60 коп. (189,83 доларів США), пеня – 19 231 (дев’ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 96 коп.

На письмове  повідомлення позивача про порушення умов  кредитного договору, відповідачка ОСОБА_4 та відповідачі  ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  які, відповідно до умов договору поруки є солідарними боржниками,  не реагували та заборгованість за  кредитним договором не погасили.

За таких обставин,  невиконання умов кредитного договору №110-08/МБ  від                                  10 квітня  2008 р., та договорів поруки №02-110-08/МБ  і  №03-110-08/МБ, що  були укладені в день укладення  Кредитного договору,  знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Так, згідно п.п.3.4  Кредитного договору №110-08/МБ від 10 квітня 2008 р., у випадку порушення Позичальником  зобов’язань,  передбачених умовами даного  договору, зокрема: в разі несвоєчасного  чи не в повному обсязі  зарахування коштів на погашення заборгованості  за Кредитними ресурсами та/або  на сплату процентів, банк  має право вимагати дострокового  повернення   Кредитних ресурсів, оплати нарахованих  процентів  за ними і неустойки.

Окрім того,   за прострочення  повернення Кредитних ресурсів  та /або  сплати процентів, Позичальник сплачує  банку пеню з розрахунку 1% від простроченої  суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником  строків платежів, передбачених п.п.3.2, 3.4, 4.3, 4.6 Кредитного договору (п.6.1 вказаного договору).

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Окрім того, за правилами  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

З тексту договору поруки №02-110-08/МБ від 10 квітня 2008 р., видно, що  сторони встановили, що у випадку невиконання  відповідачкою ОСОБА_4 зобов’язань  за кредитним договором, остання  та поручитель ОСОБА_2  відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно п.2.2  письмового договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у том числі по основному  боргу, сплаті щомісячних процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню збитків. Аналогічні положення передбачені договором №03-110-08/МБ від 10 квітня 2008 р., який був укладений між банком та відповідачем  ОСОБА_3

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили  умови  договору, тому з врахуванням вимог ст. 526 ЦК України та  умов Договору   повинні   відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов’язань.

При цьому,  суд не може погодитися з солідарним порядком  стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки  у випадку укладення  декілька договорів  поруки на забезпечення  виконання  одного й того самого зобов’язання  поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки  відсутня їх спільна порука. За таких обставин, позивач має право  пред’явити  вимогу до кожного з поручителів  на підставі відповідного договору, але  поручитель, який виконає зобов’язання,  не може висунути вимогу до іншого поручителя  на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.  

Що стосується  вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з  того,  що  ч.3 ст.551 ЦК України дозволяє зменшити  розмір неустойки  за рішенням суду,  за наявності кількох умов:             а) якщо розмір неустойки  значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов’язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.  Враховуючи, що діючим законодавством  не наводиться  чіткий перелік таких обставин та це питання  повинно вирішуватися  на підставі аналізу конкретної ситуації, тому  суд вважає  за можливе з врахуванням майнового стану сторін, які виступають у зобов’язанні, зменшити розмір  пені та стягнути її з відповідачів в сумі 9 615 (девять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 98 коп.     

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог щодо стягнення заборгованості  за кредитним договором,  відповідачі  посилаються на те, що позивач своєчасно не повідомив останніх про порушення відповідачкою ОСОБА_4 умов кредитного договору.  Але суд не приймає до уваги   доводи відповідачів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема,  наявним  в матеріалах справи листом повідомлення від 21 січня 2009 р.,  який був надісланий на адресу відповідачів поштою рекомендованим  листом із повідомленням.  

   З врахуванням вищенаведеного та  відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають  частковому задоволенню, а з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача  підлягає  стягненню  розмір заборгованості  за кредитним договором   на загальну суму  66 885 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 78 коп., з яких: заборгованість  по кредиту – 54 707 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот сім) грн. 75 коп. (7 188, 93 доларів США), заборгованість по простроченим відсоткам – 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 45 коп. (146, 84 доларів США),  заборгованість по нарахованим відсоткам – 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 60 коп. (189,83 доларів США), пеня –  9 615 (дев’ять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 98 коп., а також  підлягає стягненню така ж сума в такому ж  порядку  з ОСОБА_4 та  ОСОБА_3.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачів  на користь позивача підлягають стягненню  в повернення сплаченого судового збору в розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 86 коп. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп. (з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 р. „Про затвердження порядку виплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом  цивільних та господарських справ” (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від                         05 серпня 2009 р. №825), яка передбачає, що сума витрат у справі позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120  (сто двадцять) грн. 00 коп.

 Керуючись ст.ст. 10,11, 88,209, 212, 213, 214,215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”     до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про  стягнення  заборгованості за кредитним договором  задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит”  54 707 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот сім) грн. 75 коп. заборгованості за кредитом;   1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 45 коп. заборгованості по простроченим відсоткам; 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 60 коп. заборгованості  по нарахованим відсоткам; 9 615 (девять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 98 коп.  суму пені,  а всього -  66 885 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят п’ять)  грн. 78 коп., заборгованості за Кредитним договором  №110-08 /МБ від  10 квітня 2008 р., яка утворилась станом на  24 червня 2009 р.: в солідарному  порядку    з   ОСОБА_4 і  ОСОБА_2;   а також таку ж суму в такому ж порядку з ОСОБА_4 і ОСОБА_3.

  Стягнути у рівних частках з ОСОБА_4,  ОСОБА_2, ОСОБА_3   на користь Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит” судовий збір     в розмірі  668  (шістсот  шістдесят вісім) грн. 86 коп., тобто з кожного по  222 (двісті двадцять дві) грн. 95 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_4,  ОСОБА_2, ОСОБА_3   на користь Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит”       витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120  (сто двадцять) грн. 00 коп., тобто з кожного по  40 (сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області   шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                       Т.В. Серебрякова