Судове рішення #818684
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №22а-127/07                                                                                                                                                       головуючий суддя у 1-й

категорія обліку-45                                                                                                                                                          інстанції -В.Ф. Мороз

                                                                                                                               (справа №А31/156-07)

УХВАЛА

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  13 червня    2007 р.                                                                                                                       м.Дніпропетроськ

 

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії  суддів:

головуючого     

Коршун А.О. (доповідач)

суддів при секретарі:  за участю представників позивача:   відповідача: 

Проценко О.А.,Туркіна Л.П.,  Серьогіна О.В.      Подоляк Т.Ю.  довіреність №12/07-47 від 03.11.2007р.     Огнева Ю.В. довіреність №2\3 від 09.01.2007р.

 розглянув у відкритому   засіданні   апеляційну скаргу 

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області  

на  постанову

від 03.04.2007р.

Господарського суду

Дніпропетровської області 

у справі

№А31/156-07

за  позовом:

Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області, м. Синельникове 

до     про:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області, м. Синельникове   зобов`язання вчинити дії 

В С Т А Н О В И Л А :

 

            Управління ПФУ в м.Синельникове 02.03.2007 року подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове про зобов"язання відповідача включити до актів щомісячних звірок витрати позивача по особовим справам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.11.2006 р. по 31.01.2007 р. суму витрат в розмірі 806,10 грн..

            Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2007 року у справі №А31/156-07 позовні вимоги задоволено і зобов`язано  відповідача включити до актів щомісячних звірок витрати позивача по особовим справам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.11.2006 р. по 31.01.2007 р. суму витрат в розмірі 806,10 грн..

            Постанова суду мотивована тим, що відповідно до вимог ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.

            Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове не погодившись з вказаною постановою суду подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, на застосування судом норм міжнародних договорів, які не були ратифіковані, на те, що позовні вимоги не засновані на законі, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити.

            Управління ПФУ в м.Синельникове у своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на відповідність постанови суду вимогам законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

            Заслухавши у судовому засіданні 13.06.2007 р.:

      представника позивача, який просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін;

      представника відповідача, який просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог;

перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

            Громадянин ОСОБА_1 15.06.1988 року внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав травму в Горненському районі Хабаровського краю.

            Громадянин ОСОБА_2 03.10.1976 року внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав травму в Колхозабадському СТК ДОСННФ Таджицької РСР.

            ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Синельникове, як отримувачи пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві, за період з 01.11.2006р. по 31.01.2007р. ОСОБА_2 виплачено пенсію у розмірі 416 грн., 52 коп., ОСОБА_1 за період з з 01.11.2006р. по 31.01.2007р. виплачено пенсію у розмірі 389 грн. 58 коп., вказані обставини підтверджуються належними доказами які є в матеріалах справи.   

            Статтею 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працетадності», який набрав чинності з 01 квітня 2001 року з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

            Підпунктами “г” і “д” пункту 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно  до  п.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. 

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та  зареєстровано у Міністерстві Юстиції  України 16.05.2003р. за №376/797.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином відповідно до Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовився включити до акту звірки відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій в зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995р., не може поширюватись на випадок, про який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватись на вищезазначених громадян, так як останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.

Відповідно до ст.5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності відмови відповідача включати до акту звірки витрат за особовими справами потерпілих, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, суми пенсій яка  виплачена громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.11.2006р. по 31.01.2007р., є обґрунтованими та законними. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції повно з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами і яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну  оскаржуваної судової постанови судовою колегією не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне  постанову суду від 03.04.2007р. по даній справі залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

 

У Х В А Л И Л А :

 

            Апеляційну скаргу Відділення  виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області, м. Синельникове, - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2007 року у справі №А31/156-07 -  залишити без змін.

           

            Ухвала виготовлена у повному обсязі 20.06.2007р.

 

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

 

              Головуючий:                                                                                  А.О. Коршун

 

                        судді:                                                                         Л.П. Туркіна

                               

                                                                                                               О.А. Проценко

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація