АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22 ц-1214/10                       Головуючий в суді 1 інстанції: Татарінова О.А.

 Доповідач: Ступіна Я.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р.    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Ступіної Я. Ю.,

суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В. І.,

за участю  секретаря Нестеровській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 10 грудня 2009 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 10.12.2009 р. позов задоволено повністю. З відповідачки на користь позивача стягнута заборгованість в розмірі 426,23 грн., а також судові витрати: 51 грн. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗРС, а всього 597,23 грн.

Відповідачка в апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду і в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Хмеленка В.С., обговоривши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідачка в порушення свого обов’язку своєчасно не сплачувала позивачеві абонентну плату та не  оплачувала отримані телекомунікаційні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з квітня 2007 року по 01 серпня 2009 року в розмірі 426,23грн.

Висновки суду є законними і обгрунтованими.

Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви відповідачки від 30.09.2003 р. та наряду позивача на встановлення телефону від 05.11.2003 р. № 4244 між сторонами склалися фактичні правовідносини, згідно яких позивач надавав, а відповідачка отримувала від нього  послуги телефонного зв'язку за телефонним НОМЕР_1, особовий рахунок 3636.

За період з квітня 2007 року по 01 серпня 2009 року відповідачка не оплачувала позивачеві абонентну плату за  доступ  на  постійній основі  до   телекомунікаційної  мережі  та не  оплатила отримані телекомунікаційні послуги за липень 2007 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 426,23грн.

Тому на підставі ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, п. п. 3, 32, 97, 108, 113 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг,  затверджених   постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. N 720 ( далі – Правила), суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачки  суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не було укладено письмовий договір про надання послуг є необґрунтованими.

Сама відповідачка не заперечувала проти того, що між нею і позивачем склалися фактичні  правовідносини, згідно яких позивач надавав, а вона отримувала від нього  послуги телефонного зв'язку за телефонним НОМЕР_1.

З огляду на положення діючого законодавства: ст.ст. 11, 509, 510, 526 ЦК України,  Закон України “Про телекомунікації”, Закон України “Про захист прав споживачів”, Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг -  відсутність письмового договору не звільняє споживача  від оплати отриманих послуг.

Щодо доводів апелянта про необґрунтованість рішення суду про задоволення вимог про стягнення нарахованої абонплати,  то вони також є необґрунтованими, бо згідно п. 3 Правил абонентна плата - фіксований платіж,  який може встановлювати оператор телекомунікацій  для  абонента  за  доступ  на  постійній основі до своєї телекомунікаційної  мережі  незалежно від факту отримання послуг, а згідно п. 113 Правил за час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв'язку  не  надавалися з вини абонента, абонентна плата справляється в повному розмірі.

Оскільки відповідачка не надала суду доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що нібито у травні 2007 року вона подала позивачу заяву про відмову від отримання послуг телефонного зв’язку, а позивач не визнав цього факту, то у суду на підставі ст. 525 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України не було підстав для відмови в задоволені позову.

Розшифровка, надана апелянтом, не підтверджує її заперечень.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а  рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 10 грудня 2009 р.  залишити без змін.

Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                                        

Судді: