ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» вересня 2019 року м. Херсон

Справа № 657/2368/17

Провадження № 22-ц/819/1173/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А.,

суддів:Бездрабко В.О.,

Вейтас І.В.,

секретарШибінська А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області у складі судді Скригун В.В. від 20 травня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Мирненська селищна рада, Каланчацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Мирненська селищна рада, Каланчацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 травня 2018 року визнано за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яким є сертифікат на право на земельну частку (пай) у ВАТ «Червоний Чабан » серії НОМЕР_2 від 08.01.2002 року зі змінами від 03.11.2011 р. після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить доповнити рішення Каланчацького районного суду від 30 травня 2018 року, постановленого у справі № 657/2368/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Мирненська селищна рада, Каланчацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в частині якого «вирішив» викласти: визнати за ОСОБА_1 право в поряку спадкування за законом на спадкове майно, яким є право на земельне частку (пай) та зазначене право на яке посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) у ВАТ «Червоний Чабан », серії НОМЕР_2 від 08.01.2002 року зі змінами від 03.11.2011 р. після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 травня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність ухвали суду та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити її заяву про ухвалення додаткового рішення.

Письмовий відзив на скаргу до апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції зазначав, що він позбавлений можливості ухвалити додаткове рішення щодо позовної вимоги, яка не була предметом судового розгляду та щодо якої не досліджувалися відповідні докази

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом та просила визнати за нею право в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яким є сертифікат на право на земельну частку (пай) у ВАТ «Червоний Чабан » серії НОМЕР_2 від 08.01.2002 року зі змінами від 03.11.2011 р. після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до положень ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, ст.270 ЦПК України, встановлює вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Як встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, позивачем у своєму позові було заявлено позовну вимогу - визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яким є сертифікат на право на земельну частку (пай) у ВАТ «Червоний Чабан » серії НОМЕР_2 від 08.01.2002 року зі змінами від 03.11.2011 р. після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції вважає, що позовна вимога, зазначена саме позивачем, була розглянута та в повній мірі вирішена при постановленні рішення по справі, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення за п. 1 ст. 270 ЦПК України відсутні.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»роз`яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України в редакції Закону 2004 року (ст. 270 ЦПК України редакції Закону №2147-VIIIвід 03.10.2017), і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Однак, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції про відмову у постановленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зазначеного питання.

Підставою для звернення позивачки до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення стало те, що остання не може реалізувати своє право власності на спадкове майно під час вжиття відповідних заходів щодо розробки технічної документації по вказаному виниклому у неї праву на земельну частку (пай) , оскільки в резолютивній частині рішення визнано за нею право на спадкове майно, яким є сертифікат на право на земельну частку (пай), а потрібно визнати право на земельну частку (пай), яке посвідчується вказаним сертифікатом.

Так, суд першої інстанції в своєму рішенні від 30 травня 2018 року визнав за позивачем право в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яким є сертифікат на земельну частку (пай). В зазначеному рішенні судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності ВАТ «Червоний Чабан» Каланчацького району Херсонської області у розмірі 13,3 га, що належало спадкодавцю на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 , виданого головою Каланчацької районної державної адміністрації 08.01.2002 року, зареєстрованого 15.01.2002 року у Книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №668. Спадкоємцями першої черги спадкодавця є позивач та їхні діти, які згідно надісланих заяв не бажають приймати вищевказану спадщину. Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання за позивачем права на земельну частку (пай) згідно сертифікату.

Проте в резолютивній частині рішення, суд не зазначив своїх висновків щодо наявності у позивачки права в порядку спадкування за законом саме на земельну частку (пай), оскільки сам сертифікат є лише документом, що підтверджує набуття права на земельну ділянку.

Тобто, відповідно до п.2 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точного найменування спадкового майна, на яке у позивачки виникло право в порядку спадкування за законом, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Крім того, колегія суддів вважає, що відмовляючи у постановленні додаткового рішення, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 у повному обсязі реалізувати своє право на спадкове майно, оскільки вона зверталася з позовом і суд визнав її право на дане спадкове майно, тому повторно за вирішенням такого питання вона звернутися не може, як і не може реалізувати дане рішення суду першої інстанції під час розробки технічної документації та оформлення права власності на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку, так як суд формально поставився до захисту порушених прав позивача, не вказавши вірно (у відповідності до норм чинного законодавства) на яке саме спадкове майно виникло у позивачки право в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 травня 2019 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складання повного тексту судового рішення - 30 вересня 2019 року.

Головуючий О.А.Кузнєцова

Судді: В.О.Бездрабко

І.В.Вейтас