УХВАЛА

01 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №520/3742/19

адміністративне провадження №К/9901/25284/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за його позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними рішень,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому просив:

- визнати незаконною ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/11673/18, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження;

- визнати незаконною ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №520/3742/19, якою касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 14 квітня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 травня 2019 року повернув апеляційну скаргу скаржнику, оскільки ним був порушений порядок подання апеляційної скарги згідно із ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

29 серпня 2019 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 330 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не зазначив у касаційній скарзі свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 викладена російською мовою.

Положеннями ч. 1 ст. 15 КАС України, які кореспондуються із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, зазначив, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом звернення із касаційною скаргою, викладеною українською мовою, яка відповідає вимогам ст. 330 КАС України.

Разом з цим, суд вважає за необхідним зазначити, що у разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, Законом України "Про безоплатну правову допомогу" соціально незахищеним верствам населення гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за його позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними рішень - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Саприкіна