Справа №2а-1548/10/1270
Категорія № 2.33
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.,
при секретарі – Кір`ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Луганського міського реєстраційного округу Луганської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» та Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області про зобов’язання зареєструвати зміни до договору оренди земельної ділянки, -
Встановив:
1 березня 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів Луганського міського реєстраційного округу Луганської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» та Управління Держкомзему у м. Луганську, Луганської області, в якому послалася, що їй на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою м. Луганськ, вул. Совєтська, №13-з, яке розташоване на земельній ділянці, наданій їй в оренду згідно договору оренди від 14 грудня 2000 року строком на десять років під розміщення цього нежитлового приміщення. Посилаючись на те, що згідно з Законом України «Про оренду землі» строк оренди земельної ділянки може бути визначений у межах 50 років, позивачка просить зобов’язати відповідачів внести зміни в зазначений договір щодо строку його дії, вказавши 49 років замість 10 років, оскільки вирішити це питання з відповідачами не надалося можливим, відповідачі безпідставно ухиляються від цього, хоча орендодавець проти цього не заперечує.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Держкомзему у м. Луганську, Луганської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, послався, що внести зміни він може на підставі договору або рішення суду.
Представник відповідача Луганського міського реєстраційного округу Луганської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» та представник третьої особи Виконавчого комітету Луганської міської ради заперечень проти позову не надали, до судового засідання не з’явилися.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької або іншої діяльності.
У відповідності зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» д оговір оренди землі припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
- ліквідації юридичної особи-орендаря;
- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем.
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про оренду землі» с трок дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Судом встановлено, що позивачці на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою м. Луганськ, вул. Совєтська, №13-з, яке розташоване на земельній ділянці, наданій їй в оренду згідно договору оренди від 14 грудня 2000 року, укладеному у встановленому порядку з Виконавчим комітетом Луганської міської ради строком на десять років під розміщення цього нежитлового приміщення.
Вказані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, договором оренди від 14 грудня 2000 року.
Судом також встановлено, що строк оренди вказаної земельної ділянки спливає, однак позивачка постійно користується вказаним об’єктом нерухомості та земельною ділянкою, на якій він розташований, сплачує податки та інші обов’язкові платежі, які випливають з цього користування, бажає і в подальшому використовувати земельну ділянку для передбачених договором оренди цілей.
Таким чином, суд вважає, що вона має право користуватися земельною ділянкою у межах встановленого законом строку оренди, тобто 50 років, однак у вказаному договорі оренди строк оренди визначено без врахування зазначених вимог закону, що на даний час створює позивачці певні складнощі щодо користування належним їй на праві власності нежитловим приміщенням, що на думку суду можна розцінити, як істотну зміну обставин.
У відповідності зі ст. 652,653 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов’язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду. Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, строків виконання, місця, тощо.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, законом передбачена можливість внесення змін до договору оренди землі у період його дії щодо його умов, до яких відноситься і строк дії договору, тому суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки, оскільки вказані зміни до договору не порушують нічиїх прав та інтересів, а відповідачі відмовляються внести вказані зміни до договору.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Положенням про державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженим Указом Президента України N 970 від 14.09.2000 року, передбачено, що державна реєстрація прав на земельні ділянки та документів, що їх посвідчують, яка є частиною державного земельного кадастру, відноситься до повноважень Держкомзему України, державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43 встановлено, що державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, визначено орган, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації документів, що посвідчують права на земельні ділянки, та видачі державних актів на право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Указом Президента України „Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17 лютого 2003 р. на Держкомзем України покладено обов’язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.
Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Виходячи з системного аналізу зазначених нормативних актів, випливає, що на відповідачів покладено обов’язок також і щодо державної реєстрації відповідних змін до договорів оренди землі.
Оскільки суд дійшов висновку щодо необхідності внесення змін до зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, укладеного позивачкою та третьою особою, тому суд вважає, що відповідач зобов’язаний зареєструвати ці зміни у межах наданих йому повноважень.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов’язати Луганський міський реєстраційний округ Луганської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» та Управління Держкомзему у м. Луганську, Луганської області зареєструвати зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0060 га від 14 грудня 2000 року, яка розташована за адресою м. Луганськ, вул. Совєтська, №13-з, укладений між ОСОБА_2 та Виконавчим комітетом Луганської міської ради та зареєстрований Управлінням земельних ресурсів Луганської міської ради 27 грудня 2000 року за № 3405, виклавши у п.1.2 цього договору термін на який передається земельна ділянка сорок дев`ять років замість десять років.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2010 року.
СУДДЯ: Островська О.П.