Категорія 6.13
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року Справа № 2а-26349/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Глазунової О.О.
та
представників сторін:
від позивача – завідуючий юридичного сектору
Іванова Н.В. (довіреність від 10.02.2010 № 1208/09-20)
від відповідача – провідний юрисконсульт ДП «Свердловантрацит»
Откидач О.В. (довіреність від 04.01.2008 № 14-02 д)
провідний юрисконсульт комерційно-претензійного
та правового відділу ВП «Вантажно-транспортне управління»
Пікалова С.М. (довіреність від 10.11.2009 № 14-193 д)
провідний юрисконсульт ВП «ЦЗФ «Свердловська»
Будянський О.Ю. (довіреність від 16.05.2008 № 14-146 д)
провідний юрисконсульт ВП «Шахта «Центроспілка»
Нікітін А.А. (довіреність від 11.08.2009 № 14-149 д)
провідний юрисконсульт ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова»
Бойко С.В. (довіреність від 14.02.2008 № 14-63 д)
юрисконсульт ВП «Шахта «Харківська»
Бондарева І.М. (довіреність від 28.12.2007 № 267- д)
юрисконсульт ВП «Управління «Спецшахтомонтаж»
Тальчук О.Ю. (довіреність від 17.08.2009 № 14-154 д)
юрисконсульт ВП «ГЗФ «Центроспілка»
Гаврилюк О.В. (довіреність від 03.06.2009 № 14-120 д)
юрисконсульт ВП «Автобаза»
Константинова І.В. (довіреність від 11.01.2008 № 14-40 д)
В.о. економіста з претензійно-договірної роботи
1 категорії ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна»
Сопрук В.В. (довіреність від 24.06.2009 № 14-135 д)
юрисконсульт ВП «Шахтобудівельницьке управління»
Заречна Я.В. (довіреність від 11.01.2008 № 14-14 д)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області
до державного підприємства «Свердловантрацит»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у загальному розмірі 5282979,67 грн.,
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.07.2009 по 25.09.2009 за Списком № 1 в сумі 4696424,84 грн. та за Списком № 2 в сумі 586554,83 грн.
Заявою від 08.12.2009 б/н позивач уточнив період виникнення боргу, зазначивши, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2 утворилась за період з серпня 2009 року по вересень 2009 року (том 4, арк. справи 15).
Відповідач позов не визнав, про що подав суду письмові заперечення від 08.12.2009 № 14-4/282, від 04.12.2009 № 52-юр, від 07.12.2009 № 018/юр, від 07.12.2009 б/н, від 07.12.2009 № 1084, від 07.12.2009 № 198, 08.12.2009 б/н, 08.12.2009 б/н, 08.12.2009 б/н, від 04.12.2009 № 269, від 07.12.2009 № 358, від 07.12.2009 № 119, 08.12.2009 б/н, від 07.12.2009 № 344 (том 4, арк. справи 22-24, 28-30, 33-34, 35-36, 37-38, 39-40, 41-42, 43, 44-45, 46-47, 48, 49-50, 51-52, 53-54). В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю та недоведеністю. Зокрема, вказує на те, що: до матеріалів справи позивачем не доданий відповідний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача; розрахунок позовних вимог та картка особового рахунку, які додані позивачем до позову, не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку; правові підстави для задоволення позову управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську відсутні, оскільки відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року № 2613-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку», з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, названі об’єктом оподаткування Законом України від 17 листопада 1999 року № 1222-XIV «Про внесення змін до деяких законів України», у законодавчому порядку не обумовлюються як витрати платника, у якого особи, яким нарахована така пенсія, працювали і від якого вийшли на пенсію; в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт цільового витрачання коштів Фонду позивачем і понесених у зв’язку із цим витрат.
Згідно з доповненням до заперечень на адміністративний позов від 18 січня 2009 року № 01-13-06, відповідач вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області не мало права звертатися до суду, оскільки порушена процедура досудового стягнення недоїмки – перед зверненням до суду позивач не надіслав відповідачу вимогу про сплату недоїмки, що позбавило відповідача права на узгодження та на оскарження вимоги про сплату недоїмки у вищому органі Пенсійного фонду у встановленому порядку. Так, відповідно до законодавства суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка). Пунктом 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органи пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду (том 4, арк. справи 191-193).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та у відзиві на заперечення (том 4, арк. справи 196-199).
Представники відповідача позов не визнали, навели заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 08.12.2009 № 14-4/282, від 04.12.2009 № 52-юр, від 07.12.2009 № 018/юр, від 07.12.2009 б/н, від 07.12.2009 № 1084, від 07.12.2009 № 198, 08.12.2009 б/н, 08.12.2009 б/н, 08.12.2009 б/н, від 04.12.2009 № 269, від 07.12.2009 № 358, від 07.12.2009 № 119, 08.12.2009 б/н, від 07.12.2009 № 344 та у доповненні до заперечень від 18.01.2009 № 01-13-06.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Державне підприємство «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Вантажно-транспортне управління» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахта ім. Я.М.Свердлова» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахта «Довжанська-Капітальна» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахтобудівельницьке управління» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Свердлова» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Спецшахтомонтаж» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Енергоуправління» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Автобаза» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Вузол зв`язку» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Центроспілка» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Червонопартизанська» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахта «Центроспілка» державного підприємства «Свердловантрацит», відокремлений підрозділ «Шахта «Харківська» державного підприємства «Свердловантрацит», зареєстровані платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і перебувають на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області.
На підприємствах відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списками № 1 та № 2.
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України р озмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за відповідний період (том 1, арк. справи 15-17, 27-84, 92-161, 170-177, 186-189, 199, 208-209, 217-220, 226-244; том 2, арк. справи 8-47, 56-75, 83-104, 113-250; том 3, арк. справи 8-100, 114-119, 128-238).
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
У зв’язку з тим, що до 25 серпня та до 25 вересня 2009 року відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках за серпень-вересень 2009 року місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 4696424,84 грн. та за Списком № 2 в сумі 586554,83 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 підтверджується картками особового рахунку (том 4, арк. справи 204-249; том 5, арк. справи 1-22).
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Щодо доводів, викладених відповідачем у запереченнях, суд зазначає, що діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов’язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, і законом не визначена залежність відсутності обов’язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.
Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.
Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1 та Списком № 2, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.
Доводи доповнень відповідача до заперечень стосовно того, що управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області не мало права звертатися до суду, оскільки порушена процедура досудового стягнення недоїмки – перед зверненням до суду позивач не надіслав відповідачу вимогу про сплату недоїмки, відхиляються судом за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки у даній справі предметом позову є не стягнення недоїмки – простроченої заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які не відносяться до страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 70, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Свердловантрацит» (ідентифікаційний код 32355669, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, буд. 1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (ідентифікаційний код 21792442, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Пирогова, буд. 9) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25 серпня 2009 року по 25 вересня 2009 року в загальній сумі 5282979,67 грн. (п’ять мільйонів двісті вісімдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять гривень шістдесят сім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 22 лютого 2010 року.
Суддя Т.І. Чернявська