Справа №2-11/07 Категорія справ: 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

9 лютого 2007 року           Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого - судді                         Покидюка М.В.

при секретарі                                    Каращук О.Ф.

за участю: позивачки                                         ОСОБА_1

представника відповідача               Ліщука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її покійній матері ОСОБА_2 на праві особистої власності належав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1. 12 серпня 1985 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Прилісненською сільською радою, де усе належне їй майно заповіла дочці ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вищезгаданий будинок. Спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 від належного їй спадкового майна відмовилась на користь своєї сестри ОСОБА_1 Спадщину у шестимісячний термін своєчасно прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. Крім неї іншою спадкоємицею є інша дочка спадкодавиці ОСОБА_4, яка також відмовились від належної їй частки спадщини, передбаченої ст. 1241 ЦК України. Таким чином позивачка являється єдиною спадкоємицею майна її покійної матері ОСОБА_2 Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок в даний час позивачка не може через відсутність на нього правовстановлюючих документів, а після смерті матері позасудовим порядком вирішити це питання неможливо. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, що своєчасно прийняла спадщину шляхом догляду за спадковим будинком та обробітку земельної ділянки. Інші спадкоємці відмовились від належних їм часток у спадщині. Просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно вказане у позовній заяві, яке належало її покійній матері і на яке вона за законом має право.

Представник відповідача Ліщук М.І. позовні вимоги визнав і пояснив, що Прилісненська сільська рада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на житловий будинок з господарськими будівлями НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на який вона претендує. Будь-якого спору щодо даного майна немає, а тому просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2  вид.

2

Прилісненською сільською радою 9 серпня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Прилісне Маневицького району Волинської області.   Згідно                                     заповіту

посвідченого 12 серпня 1985 року Прилісненською сільською радою, що також був оглянутий судом, встановлено, що ОСОБА_2 заповіла усе своє майно дочці ОСОБА_3 Однак вказана спадкоємиця від прийняття спадщини відмовилась на користь своєї сестри - позивачки по справі ОСОБА_1

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 8.03.1952 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 являється дочкою покійної ОСОБА_2, а із свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 25.07.1973 року встановлено, що позивачка, одружившись 12 липня 1973 року, змінила своє прізвище із ОСОБА_2 на ОСОБА_1. Разом з тим, нотаріально посвідченими заявами про відмову від спадщини встановлено, що інші спадкоємці -діти спадкодавиці ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовились від належної їм частки спадщини, а тому позивачка являється єдиними спадкоємцем майна, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_2

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Факт прийняття позивачкою спадщини підтверджується довідкою Прилісненської сільської ради НОМЕР_5 від 26.09.2006 року, де вказано, що ОСОБА_1 фактично вступила у володіння спадковим майном шляхом догляду за спадковим будинком та обробітку земельної ділянки, отже вимоги ст. 549 ЦК України позивачкою дотримано.

Про те, що покійна ОСОБА_2 мала у власності в с Прилісне Маневицького району Волинської області житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, крім визнання цієї обставини сторонами, підтверджується довідками Прилісненської сільської ради НОМЕР_6, НОМЕР_7 від 26.09.2006 року, будинковою книгою, технічним паспортом виданим Волинським ОБТІ 2.02.2007 р. на дане житло, експертним висновком про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель діючим державним, будівельним, санітарним і пожежним нормам від 2.02.2007 p., які теж досліджені судом і якими доведено даний факт.

Відповідно до ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємицею за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами НОМЕР_1 який знаходиться по АДРЕСА_1 фактично набула після смерті матері ОСОБА_2 право власності на нього, фактично вступивши у володіння спадковим майном. На даний час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вищевказаний будинок за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1296

3

Цивільного кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України (1963 р.) ст. 12 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок НОМЕР_1 з усіма господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 та належав на праві особистої власності ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд за поданою заявою про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.