ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 вересня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/479/19

Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1174/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.,

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів,ї

місце ухвалення судового рішення - м. Прилуки Чернігівської області

дата складання повного тексту судового рішення - 03 червня 2019 року

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь індексацію аліментів за період з 03.06.2015 року по лютий 2019 року, яка за її розрахунком становить 7511 грн., а також стягувати на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі з урахуванням індексації в розмірі 1413 грн. щомісяця, починаючи з березня 2019 року до досягнення дитиною повноліття з подальшою щорічною індексацією вказаної суми.

В обґрунтування позовнх вимог посилалась на те, що з 13 вересня 2003 року по 07 жовтня 2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 03 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки з часу ухвалення рішення суду індексація розміру аліментів не проводилася, та враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню індексація за період з червня 2015 року по лютий 2019 року та в подальшому підлягає стягненню індексований розмір аліментів.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індексацію аліментів за період з 03 червня 2015 року по лютий 2019 року в розмірі 7511 грн.

Вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі з урахуванням індексації в розмірі 1413 грн., на користь ОСОБА_1 починаючи з 06 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою щорічною індексацією вказаної суми.

Виконавчий лист, виданий Дяснянським районним судом міста Чернігова на виконання рішення від 07 жовтня 2015 року у справі №750/5406/15-ц (провадження №2/750/3437/15) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 03 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття - відкликано.

Виіршено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2019 року заява ОСОБА_2 про перегляд зачного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернгівііської області від 29 травня 2019 року у цій справі залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кравченко В.В. просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, не взято до уваги судове рішення про визнння перерахованих позивачці коштів у сумі 51687 грн.18 коп. аліментами, відсутність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів та наявність переплати.

Апелянт важає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 призведе до безпідставної зміни порядку та способу виконння рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року.

Апелянт не погоджується з розрахунком розміру індексації, оскільки позивачем не надано доказів отримання доходів (статистичні дані) станом з червня 2015 року по теперішній час, на підставі яких можна перевірити чи перевищує розмір аліментів разом із сумою індексації 50% грошового доходу платника аліментів.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 06 листопда 2016 року у справі № 6-113цс13, апелянт стверджує, що визначений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі зобов`язує державного виконавця проводити індексацію без додаткового судового рішення на підставі відповідної заяви стягувача. Проте, як зазначає апелянт, доказів звернення до державного виконавця із такою заявою позивачем не надано.

Апелянт не погоджується з виновком суду про стягнення аліментів у індексованому розмірі на майбутнє, оскільки суд першої інстанції фактично змінив порядок стягнення аліментів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без змін заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2019 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиню 4 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 13.09.2003 року по 07.10.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з 03 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.6-7).

Як встановлено апеляційним судом, виконавчий лист за № 2/750/3437/15 759/5406/15-ц Деснянським районним судом м.Чернігова було видано за заявою ОСОБА_1 08 жовтня 2015 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення щомісячного розміру аліментів з 1000 грн. до 2500 грн. - відмовлено. Зазначене судове рішення набрало законної сили і є преюдиціальним при вирішенні цієї справи. (а.с. 56-57).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, визнано грошові кошти в сумі 51687,18 грн., перераховані ОСОБА_2 на картковий рахунок, що належить ОСОБА_1 , за період з 05 серпня 2015 року по 08 жовтня 2018 року, аліментами, сплаченими на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.10.2015 року. (а.с. 59-61). Зазначене судове рішення набрало законної сили і є преюдиціальним при вирішенні цієї справи та безспірно підтверджує, що за період з серпня 2015 року по жовтень 2018 року ОСОБА_2 аліменти сплачені добровільно і у повному обсязі.

Разом з тим, у матеріалах справи наявний здійснений державним виконавцем розрахунок, з якого убачається, що станом на травень 2019 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість по сплаті аліментів і наявна переплата аліментів у розмірі 6597,18 грн. (а.с. 107).

З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає в якості доказу існування заборгованості наданий позивачкою розрахунок заборгованості від 25.09.2018 року по сплаті аліментів станом на 01 березня 2018 року у розмірі 54392 грн. 17 коп. (а.с.8).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на положення ст. 184 СК України, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та несплату відповідачем аліментів та просила стягнути 7511 грн. індексації аліментів за період з 03.06.2015 року по лютий 2019 року та в подальшому стягувати аліменти у твердій грошовій сумі з урахуванням індексації у розмірі 1413 грн. щомісячно, починаючи з березня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття з подальшою щорічною індексацією вказаної суми.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн. щомісяця, проте відповідач своєчасно аліменти не сплачує, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення індексації в сумі 7511 грн. підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів щомісячно у твердій грошовій сумі з урахуванням індексації у розмірі 1413 грн., починаючи з 06 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою щорічною індексацією, суд першої інстанції виходив з того, що спільна дитина сторін є неповнолітньою, проживає разом з матір`ю і перебуває на її утриманні та визначив, що саме такий розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Проте, з таким рішенням суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

За статтею 2 вказаного Закону до об`єктів індексації грошових доходів належать аліменти, розмір яких визначений судом у твердій грошовій сумі.

Як визначено пунктом 10-4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, встановленого судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

З 12.06.2016 року діє Закон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 року, яким внесені зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

За змістом ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток.

Таким чином, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» вбачається, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсоток до 24 грудня 2015 року, а з 24 грудня 2015 року така індексація проводиться в разі перевищення 103 відсотки.

Оскільки індекс споживчих цін з 24 грудня 2015 року і до лютого 2019 року не перевищив поріг індексації, який законодавцем установлено на рівні 103 %, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення індексації не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

Виходячи із суті спору, апеляційний суд приймає до уваги наступне. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від N 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок).

Водночас у травні 2016 року частину сьому статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, згідно з яким у разі стягнення з боржника аліментів, розмір яких визначений судом у твердій грошовій сумі, на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями на підставі розрахунку, зробленого (обчисленого) державним виконавцем відповідно до закону. У разі якщо стягнути аліменти у визначеному розмірі та/або суму їх індексації неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів та/або індексації таких аліментів.

Відповідні зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» набрали чинності 12.06.2016 року, а зміни до Закону України «Про виконавче провадження» втратили чинність з 05.10.2016 року разом із втратою чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV

Аналізуючи в сукупності зазначені вище правові норми, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 в частині проведення індексації аліментів до жовтня 2016 року задоволенню не підлягають, оскільки до втрати чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV розрахунок індексації аліментів відносився до повноважень державного виконавця, в провадженні у якого перебуває виконавчий лист. Проте, ОСОБА_4 не скористалась своїм правом і до державного виконавця до жовтня 2016 року із заявою про розрахунок індексації не зверталася.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги розрахунок індексації аліментів, наданий позивачем, оскільки він зроблений не у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зважаючи на сукупність обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі з урахуванням індексації в розмірі 1413 грн. з подальшою індексацією. Зокрема, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом про збільшення розміру аліментів і рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року у задоволенні її позову про збільшення щомісячного розміру аліментів з 1000 грн. до 2500 грн. - відмовлено. Окрім того, індекс споживчих цін на час розгляду даної справи не перевищує поріг індексації, який законодавцем установлено на рівні 103%.

Зазначені обставини, які є суттєвими при вирішенні цієї справи, залишились поза увагою суду першої інстанції і їм не було надано належної оцінки, що призвело до помилкового вирішення справи.

Згідно вимог пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: