Справа №2-1224/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кравченко В.О.,

при секретарі Юда М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить винести рішення про стягнення аліментів з сина ОСОБА_3 на його утримання у розмірі 250 грн. на місяць. Вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, ніде не працює, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 544 грн. на місяць, якої не вистачає на лікування, а тому потребує додаткових коштів у вигляді аліментів. Вважає, що оскільки він сплачував аліменти на утримання сина, то тепер останній повинен утримувати його, як непрацездатну особу.

Відповідач ОСОБА_3 заперечує задоволенню вимог при цьому вказує на те, що коли матір з батьком розвелися йому не було ще і року. Після цього він майже ніколи не бачив батька, який участі у його вихованні не приймав, не провідував навіть коли знаходився у лікарні. Аліменти позивач сплачува не добровільно, а за рішенням суду да і то не регулярно за що притягувався до кримінальної відповідальності. До теперішнього часу за позивачем мається непогашена заборгованість по аліментах більше двох тисяч гривнів. Крім того ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями в результаті чого і став інвалідом.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідка ОСОБА_4- колишньої дружини позивача і матері відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов"язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тому у відповідача є право на звернення до суду з даним позовом.

В той же час згідно ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов"язку утримувати матір, батька та обов"язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов"язків.

Саме ухилення позивача від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до відповідача і було встановлено під час судового розгляду справи.

Із хронології матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 розірвав шлюб з ОСОБА_4 04 серпня 1989 року (а.с.3), коли сину - відповідачу по справі ОСОБА_3, не було ще і року (а.с.8). Як пояснила свідок ОСОБА_4 - колишня дружина позивача і мати відповідача, причиною розірвання шлюбу було зловживання чоловіком спиртними напоями і після цього батько до сина майже не приходив, постійно ухилявся від сплати аліментів, ніякої участі у вихованні дитини не приймав, заборгованість по аліментах не погасив до теперішнього часу. На ці ж самі обставини, як на обгрунтування заперечень, посилається і відповідач.

Дані пояснення відповідача та його матері ОСОБА_4 повністю підтверджуються довідкою державного виконавця ВДВС Конотопського МРУЮ (а.с.38-40) про наявність за позивачем заборгованості по аліметах на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, загальною сумою 2179, 48 грн., яка до теперішнього часу не погашена. Внаслідок неправомірних дій, що виразились у злісному ухиленні від сплати аліментів за вироком Конотопського районного суду від 27.06.2003 року ОСОБА_1 притягувався, навіть, до кримінальної відповідальності (справа № 1-100/03 по обвинуваченню ОСОБА_1 За ст. 164 ч.1 КК України). Таким чином судом встановлено, що позивач усвідомлюючи свої батьківські обов'язки і маючи можливість їх виконувати навмисно не вчиняв щодо цього необхідних дій.

Крім того згідно виписок з історії хвороби (а.с.6, 7) основний діагноз захворювання ОСОБА_1, в результаті чого той став інвалідом 3-ї групи, є алкогольна кардіоміопатія. Тоб-то інвалідність, а з нею і непрацездатність позивачем була отримана внаслідок особистого негативного ставлення до свого здоров"я, за що відповідач, на переконання суду, неповинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді сплати аліментів.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. Від сплати судового збору позивач звільнений як інвалід 3-ї групи.

Керуючись: ст.ст.202, 204 СК України, ст.ст. 10, 57-60, 81, 88 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Спеціального фонду Державного бюджету.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.