Справа №1-297/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Кравченка В.О.

при секретарі Юда М.М.

з участю прокурора Богдан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотопі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гвинтове Буринського району Сумської області, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, працюючого директором ПСП «Мельнянське», мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.2 КК України, -

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Мельнянське» 07.05.2004 року зареєстровано управлінням економіки Конотопської районної державної адміністрації як юридична особа. Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників зазначеного товариства від 10.12.2008 року ОСОБА_1, з 10.12.2008 року, призначено на посаду директора ПСП «Мельнянське». Крім цього, в його обов'язки входить ведення бухгалтерського обліку та надано право підпису фінансових документів. Згідно статуту ПСП «Мельнянське», затвердженого рішенням засновників (протокол № 1 від 26.04.04), на директора покладено право самостійного вирішення всіх питань виробничо-господарської діяльності підприємства, організація роботи підприємства, представництво його в усіх установах, організаціях, підприємствах, розпорядження майном та коштами підприємства, укладення договорів, прийом на роботу та звільнення працівників підприємства, тобто виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків. Таким чином ОСОБА_1 є службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності.

Однак, грубо порушуючи законодавство про працю, а саме вимоги ч.4 ст. 43 Конституції України, ч.1 ст. 83, ч.1 ст. 95, 116 КЗпП України, ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року, згідно якого з 1 грудня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 605 гривень, ОСОБА_1 нарахував до виплати продавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітну плату, за грудень 2008 року, в розмірі 545 грн. кожній.

Крім цього, ОСОБА_1, при наявності заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками та звільненими станом на 10.12.08 в сумі 9915, 16 грн. та, отримавши, згідно рішення засідання комісії по продажу майна (великої рогатої худоби) комітету співвласників майнових паїв с Мельня від 20.12.08, кошти в сумі 18750 грн. для погашення заборгованості з виплати заробітної плати, використав для власних потреб, одержавши в грудні 2008 року позичку в рахунок заробітної плати, 15050, 00 грн. (30.12.08 в сумі 9300 грн. для лікування сина, 23.12.08 в сумі 5000 грн. для погашення заборгованості ОСОБА_4, 29.12.08 в сумі 750 грн. на інші потреби), а решту коштів в сумі 3700 грн. використав для потреб підприємства та відрахувань до фондів усіх рівнів.

Таким чином, ОСОБА_1 при наявності можливості та відповідних коштів не забезпечив здійснення звільненим працівникам розрахунків по заробітній платі у день звільнення, а саме: доярці ОСОБА_5 2324, 46 грн., завідуючій фермою ОСОБА_6 1410, 86 грн., скотарю ОСОБА_7 2076, 50 грн., скотарю - сторожу ОСОБА_8 1422, 96 грн. Також ОСОБА_1 не провів виплату заборгованості по заробітній платі раніше звільненим працівникам, а саме: економісту-бухгалтеру ОСОБА_9 1182, 72 грн., комірнику ОСОБА_10 474, 74 грн., директору ОСОБА_17 767, 88 грн., головному бухгалтеру ОСОБА_12 481, 89 грн., бухгалтеру ОСОБА_13 182, 81 грн., яка має на утриманні дитину інваліда, скотарю ОСОБА_14 1345 грн., трактористу ОСОБА_15 221, 56 грн. Як наслідок заборгованість по заробітній платі перед звільненими станом на 10.03.09 становила 11891, 38 грн.

До того ж, директор підприємства ОСОБА_1 не провів розрахунок заборгованості по заробітній платі з працівниками ПСП «Мельнянське», яка станом на 10.03.09 становила 5238, 90 грн., а саме: з продавцями ОСОБА_2, на утримання якої знаходилась дитина віком до чотирнадцяти років, і ОСОБА_3 по 1631, 22 грн. кожній та дояркою ОСОБА_16 1976, 46 грн., а після звільнення ОСОБА_8, в грудні 2008 року, станом на 10.03.09 не забезпечив нарахування останньому грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно працюючи, з 10.12.2008 року, директором ПСП «Мельнянське» не приділяв необхідної уваги щодо повної та своєчасної виплати працівникам зарабітної плати, а звільненим робітникам розрахунку. В результаті на підприємстві утворилася заборгованість, яка частково вже погашена, а інша частина буде сплачена найближчим часом. З викладеними в обвинувальному висновку допущенними порушеннями законодавства про працю повністю згоден, кається і просить суворо не наказувати.

Таким чином винність підсудного повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 172 ч.2 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матерів, які мають, одна дитину віком до чотирнадцяти років, а друга дитину-інваліда.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь та суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу підсудного.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

До пом'якшуючих слід віднести щире каяття підсудного, позитивно характеризується за місцем мешкання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 ( одна тисяча ) гривнів.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через місцевий Конотопський міськрайонний суд протягом 15 діб після оголошення.