Справа №2-1141

2009 рік

PIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кравченка В.О

при секретарі Юда М.М.

з участю прокурора Донченко А. І.

розглянуви у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом Конотопського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Конотопський завод по ремонту дизель-потягів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про спонукання до сплати страхових внесків в розмірі 3655 грн. 38 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Конотопський транспортнгий прокурор звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому, уточнивши позовні вимоги, просить зобов’язати відповідача сплатити до бюджету Пенсійного фонду України страхові внески за застраховану особу ОСОБА_1 за період з серпня 2007 року по січень 2009 року включно в розмірі 3655 грн. 38 коп. Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працювала на вказаному підприємстві і є застрахованною особою, однак, відповідач, за період з серпня 2007р по січень 2009 року, в порушення діючого законодавства не перерахував до Пенсійного фонду України страхові внески на неї в результаті чого ОСОБА_1 позбавлена права на перерахунок пенсії, тому як період роботи, за який не перераховані страхові внески не може бути прийнятий Пенсійним фондом України для розрахунку її страхового стажу.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав. ОСОБА_1 вимоги також підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги визнає тільки в частині невиплати коштів за період жовтня-грудня місяців 2008 року та січня 2009 року в сумі 1288 грн. 58 коп. В обгрунтування заперечень посилається на те, що 06.10.2008 року ухвалою Господарського суду Сумської області відносно ВАТ "КЗДРП" була порушена справа про банкрутство і підприємство знаходиться в стадії санації. Ухвалою того ж суду від 26.02.2009 року затверджений реєстр кредиторів до списку якого також включений і Пенсійний фонду України. Тому, на їх переконання, стягненню підлягають тільки поточні зобов’язання, які виникли після 06.10.2008 року.

Представник третьої особи - управління ПФУ в м. Конотопі за довіреністю Кошель О.М. позовні вимоги підтримує і вважає їх такими, що підлягають задоволенню. При цьому вказує на те, що у зв’язку з несплатою відповідачем страхових внесків порушуються права ОСОБА_1 на отримання відповідної пенсії.

Суд, вислухавшит думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення за наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі старості. Це право гарантується загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням за рахунок страхових внесків підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала на підпрємстві -ВАТ «КЗРДП», що підтверджується записами трудової книжки (а.с. 4-5), тому числі і в період з серпня 2007 року по січень 2009 року, отримувала відповідну зарплату з якої сплачувала необхідні податки, проти чого не заперечує і відповідач.

Згідно п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації та інші юридичні особи; фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту). Статтею 3 вказаного закону визначено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платниками збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Пуктиом 2 ч. 1 ст. 14 та ч.1, 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є підприємства, які виплачують заробітну плату. Страхувальники набувають статусу платників грошових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

ВАТ «КЗРДП» є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, що не оспорюється і самім відповідачем, а тому останній повинен за своїх працівників сплачувати відповідні страхові внески

Частинами 2, 5, 6, 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських документів, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати. Сплата страхових внесків здійснюється шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до органів Пенсійного фонду та страхувальники повинні сплатити вказані внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Встановлено, що із заробітної плати ОСОБА_1, за період з серпня 2007 року по січень 2009 року включно, проводилося утримання страхових внесків для призначення пенсії (а.с. 6), проте, вказані внески відповідачем до Пенсійного фонду перераховані не були. При цьому посилання останнього на те, що ці внески перераховувалися, однак Пенсійним фондом зараховувалися в рахунок сплати недої, на переконання суду, не можуть заслуговувати науваги, тому як такі дії Пенсійного фонду законні і передбачені ст. 106 ч.5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

З довідки управління ПФУ в м. Конотопі (а.с.67) вбачається, що загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на ОСОБА_1 за період з серпня 2007 року по січень 2009 року складає 3655, 38 грн. Дана сума заборгованості узгоджується і з сумою нарахованою самім відповідачем (а.с.68), а тому і в цій частині вимог, на думку суду, протиріч не існує.

За таких обставин ВАТ «КЗРДП» слід зобов’язати сплатити до бюджету Пенсійного фонду України страхові внески на застраховану особу ОСОБА_1 в розмірі 3655 грн. 38 коп. за період з серпня 2007 року по січень 2009 року включно.

Що ж стосується посилань представника відповідача на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.10.2008 року, згідно якої введений мароторій на задоволення вимог кредиторів, як на підставу часткового задоволення позовних вимог, а саме за період жовтня-грудня 2008 року та січня 2009 року, то, на переконання суду, вказана обставина також не є перешкодою для вирішення даного судового спору, оскільки діючим законодавством, при таких обставинах, боржник не звільняється від обов’язків по сплаті коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, при задоволенні позовних вимог з відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись: ст. 46 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 14, 15, 19, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Конотопського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Конотопський завод по ремонту дизель-потягів» сплатити до бюджету Пенсійного фонду України страхові внески на застраховану особу ОСОБА_1 в розмірі 3655 грн. 38 коп. за період з серпня 2007 року по січень 2009 року включно.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Конотопський електромеханічний завод» у прибуток держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на користь спеціального фонду державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.