Справа №2-1226/10

                                                            РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                    18 лютого 2010 р. Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді                             Кічмаренко С.М.

при секретарі                                       Науменко Г.О.

за участю:

-   Представника позивачки – ОСОБА_1

-   Представника АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 про розірвання договору поруки,

                                                        В С Т А Н О В И В :

                    ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 про розірвання договору поруки № 27554 від 26 липня 2006 р.                

                    Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує наступним. 26 липня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір згідно з яким ОСОБА_4 надавався кредит в іноземній валюті у розмірі 613 000 швейцарських франків, що еквівалентно було 2 485 647,57 грн. Кредит надавався для придбання 5-и кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Дружина ОСОБА_4 – ОСОБА_6, яка є племінницею позивачки,  звернулася з проханням до позивачки виступити поручителем по вищевказаному кредитному договору, пояснивши, що договір поруки є формальним і його підписання ні чим не загрожує позивачці. Так, кредитні кошти підуть цілєспрямовано на придбання квартири; придбана квартира береться в іпотеку банком і при наявності не сплати ОСОБА_4 кредиту погашення останнього буде проводитися за рахунок реалізації іпотечної квартири; квартира придбається по не найвищій вартості; в неї буде зроблений ремонт і після закінчення ремонту квартира буде продана і за рахунок цих коштів буде погашений кредит, що дасть змогу ОСОБА_4 заробити грошей. Враховуючі дані умови і саме на цих умовах позивачка підписала договір поруки № 27554 від 26 липня  2006 року ОСОБА_4 одержав кредит; розрахувався за квартиру, яка була зареєстрована в ОМБТІ і РОН. Однак, через деякий час було встановлено, що дане помешкання є комунальною власністю і на підставі розпорядження № 456 від 17 травня 2006 року Одеського міського голови ОСОБА_7 воно передавалося в оренду управління економіки та розвитку промислового і море-господарського комплексу Одеської міської ради. На підставі цього рішення дане приміщення було зайнято відповідним управлінням і до теперішнього часу це помешкання знаходиться в комунальній власності, а ОСОБА_4 не може ним користуватися, володіти та розпоряджатися. На підставі звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів було порушено кримінальну справу за даним фактом за ознаками злочинів, передбачених ст..ст.358 ч.1, 358 ч.3, 190 ч.4 КК України, а справу направлено до СВ Приморського РВ МГУ УМВС України в Одеській області для проведення досудового слідства. Враховуючі дані обставини, позивачка вважає, що на даний час істотно змінилися обставини, які передували укладенню договору поруки, і якби ці обставини були їй відомі (відносно фальсифікації документів на квартиру) вона ніколи не уклала би договір поруки і на підставі ст..652 ч.1 ЦК України просила розірвати договір поруки.  

                   При судовому розгляді справи позивачка уточнила та доповнила  свої позовні вимоги. Так, позивачка послалася на лист КП «Міське агентство з приватизації житла» від 13 червня 2006 р. за № 425, адресований на адресу начальника управління юстиції Одеської обласної ради, в якому прямо вказується на те, що квартира АДРЕСА_2 була оформлена по сфальсифікованим документам. 26 червня 2006 року даний лист був зареєстрований в управлінні юстиції, однак своєчасно інформація надана нотаріусам  не була, що дало можливість укласти договір купівлі-продажи вищевказаної квартири. Таким чином, позивачка вважає, що відбулися істотні зміни обставин і на таких умовах і при таких обставинах вона ніколи не уклала договір поруки. В  наявності є 4-и умови, передбачені ст.652 ч.2 ЦК України, що є підставою для розірвання договору поруки. Враховуючі викладені обставини позивачка просить розірвати договір поруки № 27554 від 26 липня 2006 року, укладеного між нею, АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 на підставі ст..652 ч.2 ЦК України.

                   В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

                   АТ «УкрСиббанк» позовні вимоги не визнав, вважаючи їх безпідставними, надавши суду заперечення на позов. Так, АТ «УкрСиббанк» обґрунтовує свою позицію наступним. 26 липня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11022498000. Згідно з умовами даного договору ОСОБА_4 був наданий кредит у розмірі 613 000 швейцарських франків. 10.08.2006 р. кредит не був погашений ОСОБА_4 і у останнього виникла заборгованість по відсоткам. Станом на 27 лютого 2007 року заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору становить 621 919,10 швейцарських франків, що еквівалентно по курсу НБУ 2 536 578,52 грн. 26 липня 2006 року між АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_5 і ОСОБА_4 був укладений договір поруки, згідно з яким ОСОБА_5 зобов’язалась перед банком в повному обсязі відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов’язань по кредитному договору. Вищевказані обставини були підставами для звернення АТ «УкрСиббанк» з позовом до Приморського районного суду м.Одеси про стягнення з поручителя ОСОБА_5 заборгованості у сумі 2 536 578,52 грн. В наступному були подані уточнення до позовних вимог. Згідно з умовами договору поруки (пункти 1.4, 1.5) і ст..554 ч.1 ЦК України ОСОБА_5 повинна солідарно відповідати з ОСОБА_4 за невиконання чи порушення зобов’язань останнього за кредитним договором. Обставини відносно проблем з квартирою, належною ОСОБА_4, на які посилається позивачка ніяким чином не впливають на обов’язок поручителя виконати зобов’язання по договору поруки.

                 В наступному АТ «УкрСиббанк» надав суду доповнення до заперечень, в яких додатково вказав, що підстав для розірвання договору поруки не має; доказів фальсифікації документів на квартиру АДРЕСА_3 не має; квартира до даного часу зареєстрована на ОСОБА_4; не має ніяких рішень про визнання правовстановлюючих документів на квартиру недійсними, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог і на підставі чого просить в задоволенні позову відмовити.

                 Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_6 в судовому засіданні 30 листопада 2009 року позов визнала, вказавши, що ОСОБА_5 не повинна нести відповідальність по виконанню зобов’язань по кредитному договору за ОСОБА_4, оскільки документи на квартиру, сплата за яку була проведена за рахунок кредитних коштів, були сфальсифіковані, що позбавило ОСОБА_4 особисто розрахуватися по кредиту.

                 Вислухавши пояснення представника позивачці, представника відповідача АТ «УкрСиббанк», оцінивши досліджені докази, представлені сторонами і наявними у справі, на підставі всебічного, повного та об’єктивного принципів розгляду справи - суд прийшов до наступних висновків.

                 26 липня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11022498000 (а.с. 22-30).

                 Відповідно до п.1.1 договору АТ «УкрСиббанк» зобов’язався надати ОСОБА_4 кредит у розмірі 613 000 швейцарських франків, що еквівалентно 2 485 647,57 грн. за курсом Національного банку України на день укладання договору. В свою чергу ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання отримати кредит, використувати його належним чином і повернути кошті в обумовлений строк. Строк повернення кредиту був обумовлений сторонами не пізніше 27 липня 2027 р.

                  Згідно з п.1.4 кредитного договору кредит надавався ОСОБА_4 на придбання 5-и кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 305,2 кв.м.

                  Надання кредиту ОСОБА_4 забезпечувалось – заставою  5-и кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 305,2 кв.м., заставною вартістю 3 122 593 грн.; порукою ОСОБА_6, порукою ОСОБА_5 та порукою ОСОБА_8

                  26 липня 2006 року між Скалат Каземіром та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 відповідно до умов якого ОСОБА_4 придбав у власність вищевказану квартиру за 2 485 648 грн. (а.с.  11-12).

                  Даний договір купівлі-продажу був посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за № 1893.

                  В той же день 26 липня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку АТ «УкрСиббанк» вищевказану квартиру (а.с. 32-36).

                  Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за № 1901.

                  31 липня 2006 року право власності за ОСОБА_4 на вищевказану квартиру було зареєстровано в електронному Реєстрі права власності на нерухоме майно.

                  26 липня 2006 р. між АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 27554 (а.с. 31).

                  Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_5 прийняла на себе зобов’язання перед АТ «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_4 зобов’язань в повному обсязі по кредитному договору № 11022498000. Пунктом 1.2 договору передбачено, що ОСОБА_5 відомі всі умови кредитного договору.

            Вищевказані обставини відносно отримання ОСОБА_4 кредиту в АКІБ «УкрСиббанк» у розмірі 613 000 швейцарських франків, що еквівалентно 2 485 647,57 грн. для придбання квартири АДРЕСА_5;  направлення цих коштів в рахунок оплати за дану квартиру сторонами визнаються та не оспорюються.

                  Після укладення вищевказаних угод квартира АДРЕСА_3 була зайнята під розміщення відділу погоджень та дозвільних процедур управління економіки та розвитку промислового і море господарського комплексу Одеської міської ради на підставі Розпорядження Одеського міського голови від 17 травня 2006 року № 456-01р (а.с.49).

                 Так, згідно з вищевказаним Розпорядженням Одеський міський голова прийняв рішення про передачу в оренду управління економіки та розвитку промислового і море господарського комплексу Одеської міської ради приміщення другого поверху площею 308,8 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Преображенська,21 під розміщення відділу погоджень та дозвільних процедур терміном до 01 квітня  2007 року.

                 З викладеного вище випливає, що квартира АДРЕСА_3 (по договору купівлі-продажу, іпотечному договору та ін.. документах) та приміщення другого поверху площею 308,8 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Преображенська,21 (згідно з Розпорядженням Одеського міського голови від 17 травня 2006 року № 456-01р) є одним і тим же об’єктом нерухомості.

                 Даний висновок суду підтверджується відповіддю прокурора Приморського району м.Одеси на заяву ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року. № 1408 ж 06 (а.с. 53).

                 Так згідно даної відповіді вказується, що заява ОСОБА_4 відносно перешкоди в користуванні квартирою № 1 по вул..Преображенській № 21 в м.Одесі прокуратурою розглянуто. В ході перевірки був встановлений факт виготовлення і надання в ОМБТІ і РОН м.Одеси невстановленими особами підробленого свідоцтва про право власності на житло на ім’я ОСОБА_10 № 12-28598 від 25 січня 2005 року. За результатами перевірки була винесена постанова про порушення кримінальної справи по даному факту за ознаками складів злочинів, передбачених ст..ст.358 ч.1, 358 ч.3, 190 ч.4 КК України і кримінальна справа направлена до СВ РВ ОМУ УМВС України в Одеській області для провадження досудового слідства.  

                  До теперішнього часу вказане вище приміщення знаходиться в користуванні, володінні та розпорядженні комунальної власності.

                  Незважаючи на те, що правовстановлюючі документи на ім’я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 до теперішнього часу не скасовані, а сама квартира також зареєстрована за ОСОБА_4, в той же час володіти, користуватися та розпоряджатися ОСОБА_4 не має можливості з підстав, викладених вище.

                Крім того, при розгляді даної справи судом було встановлено наступне.

                   13 червня 2006 року КП «Міське агентство з приватизації житла» направило на адресу начальника управління юстиції Одеської обласної ради лист за № 425 в якому, зокрема вказувалося про таке (вказується мовою оригіналу):

…В последнее время количество указанных запросов существенно увеличилось. Так только за последние месяцы в горагентство поступили запросы согласно которым квартиры № 15 в доме № 72 по Днепропетровской дор., № 1 в доме № 21 по ул.Преображенской  … и некоторые другие были оформлены методом фальсификации и подлога.

                  Даний лист був зареєстрований в Одеському обласному управлінні юстиції 26 липня 2006 року за № 3083/07-18-69 (а.с. 143 ).

                  Дана інформація була направлена Одеським обласним управлінням юстиції на адресу нотаріусів лише 28.07.2006 р. (вже після укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 та спірного договору поруки), а на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, яка посвідчувала договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, дана інформація поступила 08 серпня 2006 року, тобто після укладання угод відносно цієї квартири.

                  Як свідчать матеріали справи, про дані обставини позивачці не було нічого відомо на дату укладання договору поруки від 26 липня 2006 року, який вона просить розірвати.  

                  Натомість, як вище вже констатувалося судом, позивачка, укладаючи договір поруки № 27554 від 26 липня 2006 року керувалася тим, що кредитні кошти підуть в рахунок придбання квартири АДРЕСА_5; в забезпечення повернення ОСОБА_4 кредиту є іпотека даної квартири і вартість якої повністю покриває заборгованість ОСОБА_4 по кредиту і у випадку не погашення кредиту ОСОБА_4, таке погашення буде здійснено за рахунок придбаної квартири, яка знаходиться в іпотеці.

   Згідно зі ст.652 ч.1 ЦК України передбачено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.

   Враховуючи дану норму Закону, позицію позивачці та встановлені вищевказані обставини, суд дійшов до висновку, що зміна обставин відносно договору поруки № 27554 від 26 липня  2006 року є істотною.

   Відповідно до ст.652 ч.2 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1.   в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане

2.   зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися

3.   виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору

4.   із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

                 На момент укладення договору поруки № 27554  від 26 липня 2007 року сторони договору виходили з того, що таких змін – відносно того, що правовстановлюючі документи на квартиру є недійсними і сфальсифікованими не настане.

                 При всій турботливості та обачності усунути виниклі обставини відносно фальсифікації документів на квартиру ні позивачка, ні АТ «УкрСиббанк» не мали можливості.

                 Виконання на даний час договору поруки з боку позивачці порушить співвідношення майнових інтересів сторін, і насамперед ОСОБА_5, оскільки на нею буде покладений неправомірний обов’язок по погашенню кредиту.

                 Також суд зазначає, що ні із суті договору поруки № 27554 від 26 липня 2006 року, ні із звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни таких обставин, які сталися в даному конкретному випадку, повинна нести позивачка.              

                 Викладені вище обставини та досліджені докази дають право суду дійти до висновку про обгрунтованність позовних вимог ОСОБА_5 і про необхідність задоволення позову в повному обсязі.          

                Згідно зі ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – припинення правовідношення.

                 Враховуючи досліджені докази і встановлені судом обставини права позивачці підлягають судовому захисту шляхом розірвання договору поруки № 27554 від 26 липня 2006 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_5

                  Твердження АТ «УкрСиббанк», що підстав для розірвання договору поруки № 27554 від 26 липня 2006 року не має, оскільки правовстановлюючі документи на ім’я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 не скасовані; дана квартира на даний час зареєстрована за ОСОБА_4; по кримінальній справі не встановлені особи, які вчинили злочин, - не мають під собою підстав і спростовуються висновками суду у мотивувальної частині рішення.

             З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 16, 652 ч.ч.1,2 ЦК  України, ст.ст.  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                        В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_3 до АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 про розірвання договору поруки № 27554 від 26 липня 2006 року – задовольнити в повному обсязі.

             Розірвати договір поруки № 27554 від 26 липня 2006 року, укладеного між Акціонерним товариством «УкрСиббанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста ОСОБА_1 шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя:                                 С.М. Кічмаренко