Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #82119614


Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1142/16-ц

Провадження №: 2/332/930/19


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


03 жовтня 2019 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Ковтун В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -


ВСТАНОВИВ:




АТ КБ «ПриватБанк» 11.04.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 827445,66 Доларів США, обґрунтовуючи вимоги тим, що 17.07.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 14.14823, та позивач забовязався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000,00 Доларів США на термін до 17.07.2013 року, а ОСОБА_1 забовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку встановлені кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, був укладений договір поруки № 14.14823-1, поручителем ОСОБА_1 виступила ОСОБА_2 .. Згідно договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами, у випадку невиконання позичальником його зобов`язань за кредитним договором, поручителі погашають суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасне повернення позичальником коштів. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачі станом на 23.03.2016 року мають заборгованість 827445,66 Доларів США, яку позивач просить стягнути солідарно в відповідачів.

02.04.19р. відповідачі надали суду Відзив на позовну заяву (т.1 а.с.182-185), в якій зазначено, що позивач вже звертався до суду з відповідачів з позовом про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки. 11.09.2009р. Заводським районним судом м. Запоріжжя вищевказаний позов було задоволено в повному обсязі та передано в заклад ЗАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно. Отже, в зв`язку з вилученням та переданням в заклад заставного майна ще в 2009 р., вартість якого на той момент повністю покривала суму заборгованості за кредитним договором, банк задовольнив свої вимоги за кредитом в повному обсязі, а тому не має права на стягнення заборгованості в подальшому, в тому числі щодо нарахування відсотків по кредиту. На сьогоднішній день строк позовної давності минув, оскільки з моменту винесення вказаного рішення минуло більше трьох років. Також банк незаконно нарахував штрафи за невиконання кредитного договору. Також була припинена порука в силу ст.559 ЦК України. Просили в задоволенні позову відмовити.

15.04.19р. банк надав суду Відповідь на відзив, в якому зазначено, що дійсно, рішенням суду від 11.09.2009р. Заводським районним судом м. Запоріжжя вищевказаний позов було задоволено в повному обсязі та передано в заклад ЗАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно. Але, відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином. Коштів від реалізації предмету застави виявилося недостатньо для погашення заборгованості в повному розмірі. Отже, зобов`язання відповідача за кредитним договором не припинилися, право вимоги Банку про повернення кредиту і сплату процентів залишалося дійсним і підлягає судовому захисту.

П.4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Згідно з п.11 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Згідно п. 12 договору поруки сторони прийшли згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5 років. Кредитором було пред`явлено вимогу до поручителя, що підтверджується реєстром відправки вимоги в межах 5 річного строку (міститься у матеріалах справи). Виходячи з зазначених обставин справи, слід вважати, що у зв`язку з пред`явленням вимоги до поручителя строк припинення поруки повинен визначатися з дня пред`явлення такої вимоги, тобто, з 02.12.2015 року. Також відповідачем не заявлено вимоги щодо припинення договору поруки, а лише надано заперечення щодо позову Банку. Порука вважається дійсною до моменту, коли судом не буде встановлено факт припинення договору. Просили позов задовольнити повністю (т.1 а.с.205-209).

Ухвалою суду від 02.05.19р. було вирішено питання про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.218-219).

Ухвалою суду від 12.06.19р. було закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні. (т.1 а.с.244).

В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Качан О.С. позовні вимоги підтримала та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові, просила позов задовольнити.

Представник відповідачів адвокат Димитрашко Д.В. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на момент пред`явлення минув строк позовної давності, заборгованість вже стягнута судовим рішенням шляхом звернення на предмет іпотеки, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, оцінивши та проаналізувавши всі надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.07.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 14.14823, та позивач забов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000,00 Доларів США на термін до 17.07.2013 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку встановлені кредитним договором (а.с. 11-14). В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, був укладений договір поруки № 14.14823-1, поручителем ОСОБА_1 виступила ОСОБА_2 ..

Згідно договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами, у випадку невиконання позичальником його зобов`язань за кредитним договором, поручителі погашають суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасне повернення позичальником коштів. (а.с. 15).

Згідно ст.ст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 23.03.2016 року за розрахунками банку має заборгованість 827445,66 Доларів США, що за курсом 26,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.03.2016 року складає 2159661,78 гривень, яка складається із наступного: заборгованість за кредитом - 10482,08 Доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25421,31 Доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 7279,77 Доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 35613,11 Доларів США; а також штрафи відповідно до договору: 9,58 Доларів США - штраф (фіксована частина), 3939,81 Доларів США - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком (а.с.4-7).

Але, відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Отже, позовні вимоги банку щодо одночасного стягнення пені та штрафів не засновані на законі, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню у цій частині.

Внаслідок викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафів відповідно до договору: 9,58 Доларів США - штраф (фіксована частина), та 3939,81 Доларів США - штраф (процентна складова) - задоволенню не підлягають.

Щодо інших позовних вимог суд зазначає наступне. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором з порушення зобов`язання боржником. Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до ст.1050 ЦК України встановлено якщо обов`язок позичальника повернути позику частинами, то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

Отже, підлягає задоволенню решта позовних вимог, а саме щодо стягнення: заборгованість за кредитом - 10482,08 Доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25421,31 Доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 7279,77 Доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 35613,11 Доларів США.

При цьому суд враховує, що згідно з п.11 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Згідно п. 12 договору поруки сторони прийшли згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5 років. Кредитором було пред`явлено вимогу до поручителя, що підтверджується реєстром відправки вимоги в межах 5 річного строку (міститься у матеріалах справи). Виходячи з зазначених обставин справи, слід вважати, що у зв`язку з пред`явленням вимоги до поручителя строк припинення поруки повинен визначатися з дня пред`явлення такої вимоги, тобто, з 02.12.2015 року. Також відповідачем не заявлено вимоги щодо припинення договору поруки, а лише надано заперечення щодо позову Банку. Порука вважається дійсною до моменту, коли судом не буде встановлено факт припинення договору.

З наданого банком розрахунку вбачається, що останні платежі щодо погашення кредитної заборгованості відбувались: 10.07.2014р. на суму 457,50 доларів США та 22.06.2015р. на суму 222,22 доларів США, сторони підтверджують, що зазначені кошти надійшли в порядку виконання реалізації заставленого майна (а.с.6). Позов надійшов до суду 11.04.2016р., про що свідчить вхідний штамп на позові (а.с.2). Кредитним договором встановлено, що кредит надано відповідачу на строк до17.07.2013р. та згідно п.7.1 діє до повного виконання умов сторонами. Отже, на момент пред`явлення позову строки позовної давності, які визначені у вищезазначеному договорі та ст.257 ЦК України, не минули.

Окрім того, в 2009 році ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. В результаті розгляду справи 11.09.2009р. Заводським районним судом м. Запоріжжя вищевказаний позов було задоволено в повному обсязі та передано в заклад ЗАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно. Отже, пред`явленням вказаного позову в силу ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривався. Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача, що з пред`явленням цього позову позивач втратив право пред`явити позов про стягнення заборгованості, яка наразі існує, оскільки така позиція не заснована на законі, окрім того сторони підтвердили, що з позовних вимог, які є предметом розгляду цієї справи, виключені суми грошових коштів, які надійшли на користь банку при реалізації заставленого майна.

З урахуванням викладеного суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів про закінчення строків позовної давності та припинення договору поруки.

Судові витрати необхідно стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам в рівних частках з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258-273 ЦПК України, суд,-


ВИРІШИВ:


Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 14.14823 від 17.07.2008 р. в розмірі 78796,27 Доларів США, що за курсом 26,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.03.2016 року складає 2056582 грн. 78 коп.

В задоволенні інших позовних вимог акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 15387 грн. 59 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 15387 грн. 59 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2019 року.




Суддя Р.В. Сінєльнік



  • Номер: 6/332/11/18
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.01.2018
  • Дата етапу: 19.12.2018
  • Номер: 4-с/332/11/18
  • Опис:
  • Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.10.2018
  • Дата етапу: 23.11.2018
  • Номер: 22-ц/807/1348/18
  • Опис: про видачу дубліката виконавчого листа
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.11.2018
  • Дата етапу: 19.12.2018
  • Номер: 22-ц/807/3593/19
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.10.2019
  • Дата етапу: 26.11.2019
  • Номер: 22-з/807/212/20
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.11.2020
  • Дата етапу: 02.11.2020
  • Номер: 22-ц/807/2765/21
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.06.2021
  • Дата етапу: 08.07.2021
  • Номер: 2/332/930/19
  • Опис: стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 332/1142/16-ц
  • Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Сінєльнік Р.В.
  • Результати справи: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.03.2019
  • Дата етапу: 27.07.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація